Відкрити головне меню

Кузан Мар'ян

французький композитор і диригент українського походження

Кузан Мар'ян Степанович (29 вересня 1925, с. Ісаї — 12 квітня 2005, Фрамон) — французький композитор і диригент українського походження. Йому більше імпонує вишуканий, модерний світ. Однак, важливе місце у художньому світогляді займає українська класична поезія, зокрема вірші Тараса Шевченка. На розвиток Кузана як композитора вплинули українська народна музика та такі майстри, як Едґар Варез, Арнольд Шенберг та Бела Барток. Творчість різноманітна за жанрами. Композиції автора, написані здебільшого у сучасній ідіомі, включають оркестрову, інцидентну та іншу інструментальну музику, вокальну та музику до фільмів.[1] Зарубіжний член НСКУ.[2] Твори виконані у Франції, Іспанії, Люксембурзі, Німеччині, Японії, Канаді, Україні та США.

Мар'ян Кузан
Зображення
Основна інформація
Дата народження 29 вересня 1925(1925-09-29)
Місце народження Ісаї, Турківський район, Львівська область
Дата смерті 12 квітня 2005(2005-04-12) (79 років)
Місце смерті Фрамон, Франція
Громадянство Франція Франція
Національність українець
Професія композитор
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Файли у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у с. Ісаї на Львівщині, але фактично все своє життя прожив за кордоном. Коли йому було два роки, сім'я виїхала до Франції й оселилася у Парижі. Мар'ян вчився гри на скрипці у Олів'є Мессіана (з яким також підтримував дружні стосунки), фортепіано, гітарі, духових інструментах, а також вокалу. Потім перейшов до диригування та композиції. У Франції 1928 року народилася молодша сестра Стефанія (Фанні), яка 16 лютого 1957 року у римо-католицькій церкві міста Орн, де на той час мешкали батьки, взяла шлюб із Яковом Гніздовським, художником, графіком, керамістом, мистецтвознавцем.[3]

У 1947 році закінчив Паризьку консерваторію в класі композиції Жоржа Дандельйо (учня Моріса Равеля і Габріеля Форе).[4]

Організовував інструментальні ансамблі, якими диригував і для яких створював репертуар. 1966 — організував і став диригентом оркестру «Альфа-Омега» А.Лемке, потім — оркестру Люксембурзької компанії телебачення.[5]

Одружився із дочкою К.Дебюссі.[6]

Мар’яна Кузана 22 червня 1950 року було посвячено до паризької ложі «Гамаюн». До другої статті його було возведено 2 листопада 1951 року, до третьої — 7 листопада 1952 року. Виключений з ложі 31 грудня 1957 року.[7] 1966 року в Парижі була створена українська масонська ложа «Vox Ukrainae», до якої належали відомі представники української діаспори, серед яких і Мар’ян Кузан.[8] У 1993 році французькі масони в Парижі відкрили ложу «Три колони № 758» для організації масонства в Україні. Долучився до процесу відродження масонства, який почався в середині 90-х рр. ХХ ст., І ложа “Голос України” (доктор медицини І.Я.Мусянович, композитор М.Кузан, художник Т.Вірста і ін.) зіграла в цьому процесі головну роль.[9]

ТворчістьРедагувати

У Франції Кузан вважається французьким композитором, але він дуже хотів бути українським композитором. Це єдиний наш композитор, якого визнає інша держава. Вважає його своїм. Його позиція там дуже висока. На замовлення французького уряду він писав дуже різні твори. Писав опери, твори на різні склади інструментів. Твори Кузана не є легкими для виконання.[10]

Написав багато великих творів. Дві лінії у творчості: 1) українська (хори на Псалми Давида — переспіви Тараса Шевченка), 2) модерна французька музика.

Перші схвальні рецензії на твори композитора з’являються в Парижі після симфонічного концерту 18 березня 1951 року, під час якого він виступив диригентом своїх опусів – «Прелюдії і Заклику Асклепіоса» для голосу та одноактного балету «Неділя».[11]

Мар’ян Кузан одним із перших написав твір для великої групи струнних і духових інструментів. Йому належить Симфонія для ударних з арфою і трубою (Symphonie Percutante) (1964). У цій ранній симфонії вже ясно виражена характерна риса почерку композитора: диференціація оркестру з калейдоскопічною зміною індивідуалізованих тембрів, де поруч 43-х ударних виділяється сольне ведуче начало труби та контрастне арфи».[12] Відгукуючись на нові ідеї часу, М.Кузан створює в той же період і Симфонію для мідних (Brass symphony), написану через рік – 1965 р.[13]

У залі паризького театру «Кліші» у лютому 1972 року[14] інструментальний ансамбль «Музика Віва» під диригуванням Мішеля Марі вперше виконав новий твір Мар'яна Кузана під назвою «Хроніки 1. 2. З і 4 для струнних інструментів». Повторно концерт відбувся 12 березня 1972 року у театрі танцю «Мішель Робінсон» (Париж, Франція). У цьому творі, написаному в 1966-67 роках, «композитор старався увійти в тісний зв'язок із всесвітом, утотожнитись із космосом. Треба визнати, що це йому вдалося, зокрема у ...хроніках З і4».[15]

Мар'ян Кузан є автором квінтету для мідних духових інструментів "Corvus Saturnі" ("Крук Сатурна") (1977).[16]

Разом із дружиною п.Югет, Яковом Гніздовським та його дружиною Стефанією відвідав у жовтні 1979 року приміщення Головної Канцелярії Українського Народного Союзу та видавництва «Свобода». Розповідав, що «динамічні ритми виробничої творчости дереворізів і малюнків Якова Гніздовського викликали в моїй душі динамічну гру звуків і я створив на тій підставі октет для клярнету, флейти, сопрано 1 струнного квартету — «Дивний світ Якова Гніздовського».[17] Прем’єра цього твору відбулася 15-го червня 1979 року в Стразбурзі, у рамках міжнародного музичного фестивалю на спеціальне замовлення управи цього фестивалю.

У Канаді відбулось два концерти Мар’яна Кузана. Перший — 22 вересня 1979 року у Монреалі в університеті Макгілла, який підготував Український Студентський Клуб цього ж університету у співпраці з Об’єднанням Українських Професіоналістів і Підприємців. У програмі цього вечора було інтерв’ю з митцем – «Хто ви є, пане Кузан?», яке провела Марія Анна Дежсне. Воно було переплетене записами музичних творів композитора. Мар’ян Кузан також окремо розповідав про себе французькою мовою. У кінці всчора виступила і ґрадуантка МекГіл університету піаністка Люба Жук, зігравши композицію М.Кузана «Koнструктор». У залі на стінах була група дереворізів Якова Гніздовського, бо композиції «Дивний світ Якова Гніздовського» та «Конструктор» написані під враженням від творів цього митця. У Торонто 30 вересня 1979 року відбулася його друга зустріч із публікою, яку організували Українські Професіоналісти та Підприємці Канади. Програма якою проводив Юрій Клюфас, була схожа до попередньої, лише інтерв'ю та слово композитора було українською, а поеми М.Кузана були в перекладі з французької мови на англійську.

Із циклу концертів творчості композитора і поета 12 жовтня 1979 року в Українському Інституті Америки відбувся черговий його виступ, у якому звучала професійна сучасна музика. Програму вела Ірина Стецура. Прозвучали твори композитора із використанням магнітної плівки. Піаністка Юліяна Осінчук виконала «Конструктор». Також було прочитано поему М. Кузана «Холодні води», яку переклав українською мовою поет Богдан Бойчук. Автор пояснив, що на основі цієї поеми він скомпонував оперу на 5 дій, де поєднуються метафізика, психологія та езотеричні переживання.[18]

1983 року[19] на замовлення французького уряду написав на власні слова кантату «Для любові до людини», яка була виконана 1984 року у Шартрському соборі (Франція).[20]

На сцені театру Опера Бастилія у 1990 році відбулася прем’єра балету «Велике вигнання».[21]

У березні 1991 року у церкві Блаженного Августина (Сент- Оґюстен), Париж, на концерті для відзначення 20-річчя смерті французького композитора, піаніста й органіста Марселя Дюпре, вперше виконано новий твір М. Кузана з латинською назвою «Nunc dimittis».[22]

В оперному театрі міста Тур 1992 року[23] відбулась світова прем'єра[24] опери «Спокуса святого Антонія», що належить до найвищих досягнень композитора.[25]

Мар'ян Кузан домовився про прем'єру опери в Україні, у Київському оперному театрі. Шукав контртенора на головну роль. Коли його познайомили з Василем Сліпаком, автор захопився не тільки його неповторним голосом, але й високою стрункою постаттю і природженим акторським талантом. На жаль, це не склалося.[26]

7 грудня 1992 року у виконанні французького симфонічного оркестру у залі Плеєль у Парижі прозвучала увертюра «Свобода», присвячена вільній Україні.[27] На думку композитора, розуміється ідея свободи як внутрішнє духовне визволення. Увертюра є монументальною, тобто зростає весь музичний розвиток від однієї теми — короткий мотив із чотирьох нот із української народної мелодії «Дударик». Лірична і сповнена життя музична увертюра чудово ілюструє аналогічну особливість української нації.[28]

З нагоди 70-ліття Мар'яна Кузана у Львівській обласній філармонії 13 жовтня 1995 року відбувся концерт, у якому прозвучали твори композитора.[29]

Композиції Мар'яна Кузана виконували: Крістіна Петровська, Люба Жук, Жан-П'єр Дюпуй).[30]

Твори композитора підтвердили своєю багатогранною творчістю, що контекст української музичної культури відкритий для найновіших, сучасних стилів і композиторської техніки.

Інтерпретація поезії Тараса ШевченкаРедагувати

Вокально-інструментальний жанр посідає провідне місце у творчості митця. Композитор по-особливому інтерпретує поезію Тараса Шевченка. Осягнення Шевченка в контексті постмодернізму зумовлює фокусування уваги на філософії та літературознавстві цього періоду й актуалізує дослідження. Мар’ян Кузан звертається до поезії Шевченка у пізній період творчості і пише дві ораторії: «Неофіти» (1985) та монументальну «Посланіє» (1989), хоровий цикл a cappella «Псалми Давидові» (1988).

«Неофіти»Редагувати

Це один із найцікавіших творів композитора. Написана 1985 року для солістів, мішаного хору та оркестру на текст філософської поеми Тараса Шевченка «Неофіти». Складається з Увертюри, Прологу та 14 частин, в яких послідовно розгортається сюжет. Музична мова проста, яка асоціюється з традиціями церковної музики й українського фольклору. Написана на замовлення єпископа М.Гринчишина та фонду Мазепи з нагоди 1000-ліття хрещення Руси-України і тріумфально виконана у Лінкольн-центрі у Нью-Йорку (США) у 1988 р.[31] 1000-ліття хрещення Руси-України 14 лютого 1988 року було відзначено святковим музичним вечором у залі «Ейвери Фішер». Це був вечір української музики, який проводили українські виконавці. Було представлено п’ять композиторів: М.Лисенко, А.Ведель, Д.Бортнянський, Гулак-Артемовський, Мар’ян Кузан. Зокрема було виконано «Неофіти». Солісти: мецосопрано Марта Сенн, сопрано Гілда Крус-Ромо, тенор В’ячеслав Полозов, бас Павло Плішка, бас-баритон Андрій Добрянський, великий мішаний хор з Джорджії — хорової гільдії Атланти, оркестр Метрополітен-опера.[32]

12 червня 1988 року Едмонтонська українська католицька єпархія (EУКЄ) під проводом Комітету на чолі з о. Богданом Снігуровичем 1988 року відзначала Тисячоліття хрещення Русі[33] Твір виконав хор «Дніпро» (Едмонтон, Канада) під диригуванням Марії Дитиняк, наратор Нестор Петрів, Лілея Волянська (сопрано), Ганна Колесник (меццо-сопрано), Леррі Бенсон (тенор), Ярема Цісарук (бас-баритон).[34]

Івано-Франківська обласна державна телерадіокомпанія «Карпати» у 2013 році започаткувала радіоцикл «Музична Шевченкіана української діаспори», присвячений 200-річчю від дня народження Кобзаря. У першій передачі радіоциклу музикознавець, член музикознавчої комісії Наукового Товариства імені Тараса Шевченка Ганна Карась та журналістка Ольга Котюк розглянули ораторію «Неофіти».[35]

Влітку 2000 року[36] «Неофітів» виконали у Львові у церкві Преображення Господнього Твір виконала хорова капела «Трембіта» під керівництвом Миколи Кулика.[37]

«Псалми Давидові»Редагувати

Хоровий цикл a cappella «Псалми Давидові» (1988). У спадщині Кобзаря приваблюють композитора також переспіви Давидових псалмів, на які він написав кантату для хору, оркестру та соліста-тенора. Так, у «Давидових Псалмах» вільний поетичний переспів біблійних текстів у Т.Шевченка залишав необмежений простір для авторської фантазії.Біблійний текст став для нього лише канвою, яку він «модернізував» згідно із своїми уподобаннями й уявленням про «вічні» символи й категорії.[38]

У творі поєднується релігійна символіка із філософськими концепціями. Композитор вибрав 10 псалмів Т.Шевченка і створив хорові мініатюри для різних видів хору. Де національні релігійні образи осмислені на ґрунті епічних та фольклорних джерел. У 1987 р. Мар'ян Кузан здійснив варіант п’яти Давидових псалмів на хор a cappella для соло тенора, мішаного хору і великого симфонічного оркестру. Перше виконання твору відбулося в 1988 р. у Вінніпезі (Канада), друге - у Києві (1989).

«Посланіє»Редагувати

Ораторія написана у 1992 року для мішаного хору, солістів (мецо-сопрано, бас-баритон) та подвійного складу симфонічного оркестру. Тривалість півтори години. Композитор у творі спирається на широкий пласт української мелодики. Ідея написання виникла у квітні 1987 року, коли Петро Саварин, як президент СКВУ, відвідував українську громаду в Парижі.[39] Твір скомпоновано на замовлення Альбертського товариства збереження української культури (Едмонтон, Канада). Замовляючи у Кузана ораторію “Посланіє”, AT3УK сподівалося поставити її у 1991-92 p. в Едмонтоні з нагоди 100-річчя поселення українців в Канаді, відомий диригент Ґжеґож Новак планував цей виступ у березні 2001 року, на 130-річчя смерті Tараса Шевченка, але це з різних причин це не вдалося.[40]

Світова прем’єра відбулася в Едмонтоні (Канада) 8 червня 2002 року за участі автора.[41] Едмонтонський симфонічний оркестр відзначав 2002 року своє 50-річчя. Ювілейний сезон він закінчив саме 8 червня прем'єрою ораторії Шевченкового «Посланія» Мар'яна Кузана і симфонією А. Малера. Концерт відбувся у у Вінспір-театрі, а симфонічним оркестром диригував славнозвісний Ґжеґож Новак. Ораторію виконали: хор «Дніпро» під диригуванням Марії Дитиняк, чоловічий хор Едмонтона під диригуванням Ореста Солтикевича і окремі співаки та солісти.[42]

Опера Дениса Січинського «Роксоляна»Редагувати

Великою подією музичного життя українців Канади була постановка опери Дениса Січинського «Роксоляна» (1991 рік). Товариством української опери Канади 20 жовтня 1991 року було поставлено оперу «Роксоляна» Дениса Січинського. Постановку було присвячено 100-річчю поселення українців у Канаді, а відбулася вона в престижній залі «Рой Томсон-гол». Відбулась вона завдяки українцю-емігранту диригентові Володимиру Колеснику. Нову редакцію та оркестровку опери на замовлення Товариства української опери в Канаді зробив Мар’ян Кузан. Твір прозвучав у концертному виконанні.[43]

Співали хор ім. М. Лисенка, дитячий хор «Поліфонія», солісти з України, США та Канади. Музичний супровід здійснив симфонічний оркестр. Дириґував — Володимир Колесник. Головні партії виконували Світлана Сех (Роксолана), Ганна Колесник (Федора), Сергій Гомін (Сулейман ІІ), Ярема Цісарук (Ібрагім), Леонід Скірко (Блазень), Олександр Савченко (Абдул-Баку), Богдан Чиплинський (Данило), Андрій Сорока (Алхай-Хан), Люба Козак (у пролозі). Прем’єра стала світовим тріумфом українського мистецтва в Канаді.[44]

Сліди «канадської» партитури загубились, бо диригент Володимир Колесник помер у Торонто у 1995 році, а через десять років відійшов у вічність Мар’ян Кузан. Але після багаторічних пошуків мистецтвознавиця Олександра Турянська все-таки зуміла віднайти її в США. Привізши звідти цю безцінну партитуру, вона вже тривалий час намагається лобіювати постановку опери «Роксоляна» Дениса Січинського в Україні, поки що — безрезультатно.[45]

Мар'ян Кузан і УкраїнаРедагувати

Зростання політичної активності у суспільстві, послаблення політичної та ідеологічної цензури, розвиток національного самоусвідомлення у 1990 році в Україні було початком нового етапу демократизації. В Україну приїздить Мар’ян Кузан і створює «Елегію-думу» для професійного військового духового оркестру.[46]

У Києві композитор познайомився зі своїм племінником Олегом Кузаном, котрий був учасником Студентської революції на граніті.[47]

«Київ Музик Фест»Редагувати

Міжнародний український музичний фестиваль «Київ Музик Фест» відкрив нову сторінку в історії сучасної музичної культури України.[48] Серед зарубіжних гостей, яких на Перший український міжнародний музичний фестиваль, що відбувся в жовтні 1990 року, запросив музичний директор Іван Карабиць, був Мар’ян Кузан.[49] На симфонічному концерті у Великому залі Київської консерваторії ім.П.I.Чайковського 10 жовтня 1990 року прозвучали «Псалми Давидові» для тенора, хору та симфонічного оркестру у виконанні хору ім. П. Майбороди, диригент Віктор Скоромний, та солістів: Володимир Омельченко (тенор), Iгор Шаповалов, В’ячеслав Васильєв-Ленецький, Павло Галаганов, Наум Глушаков (скрипка).[50]

У 1992 році композитор був серед гостей Третього фестивалю.[51]

Увертюра «Свобода», що в Україні виконувалася вперше, на симфонічному концерті у Великому залі Київської консерваторії ім.П.I.Чайковського прозвучала 8 жовтня 1993 року у виконанні симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії, художній керівник та головний диригент Рашит Нігаматуллін.[52]

У 1995 році у І відділі симфонічного концерту у Великому залі Київської консерваторії ім.П.I.Чайковського 3 жовтня 1995 року прозвучала композиція «Соnstruсtоr» у виконанні симфонічного оркестру, художній керівник та диригент Віктор Здоренко, диригент Віктор Плоскіна та солістів: Євгенія Басалаєва, Ольга Ковальова (фортепіано).[53]

«Музика українського зарубіжжя»Редагувати

У Львові 1990 року відбувся І Міжнародний музичний фестиваль «Музика українського зарубіжжя», що організував М.Скорик. Сильне враження справила монументальна модерна експресивна поема для тенора і симфонічного оркестру «Шляхи повернення» М.Кузана. Сольна партія пристрасно і натхненно була вперше виконана чудовим українським співаком з Дрогобича Корнелієм Сятецьким. Саме він повідомив, що використана у поемі веснянка «Вийди, вийди, сонечко» є спомином про дитинство композитора в Україні.[54]

Сторіччю початку української еміграції до Канади присвячений ІІ Міжнародний фестиваль «Музика українського зарубіжжя», що відбувався 18-26 квітня 1991 року у Львові. На фестивалі представлена сучасна духовна музика українського «зарубіжжя» як відступ від традиції і своєрідний свіжий струмінь. Прозвучали «Псалми Давидові».[55]

Комопзитор був присутнім на третьому фестивалі у 1992 році, співорганізатором якого був Володимир Грабовський.[56]

Мар'ян Кузан і Василь СліпакРедагувати

1994 року Орест Сліпак (старший брат Василя Сліпака) аспірант медінституту, перебуваючи на конгресі кардіологів у Франції, познайомився з о. Павлом Когутом[57], який скерував його до редакції «Українського слова» у Парижі, де зустрів директора тижневика Ярослава Мусяновича, доктора медицини. Професор, приймаючи Ореста у власній оселі, розповідав про культуру та паризьке життя, познайомив із композитором українського походження Мар'яном Кузаном, наполегливо рекомендував залишити касету із записом Василя композиторові. За місяць Василеві Сліпаку надійшло запрошення від оргкомітету одного з найбільших музичних фестивалів у м. Клермон-Феррані (Франція)[58].

«Контрасти»Редагувати

На І Міжнародному фестивалі сучасної музики «Контрасти», що проводиться у Львові щорічно з 1995 року, у концертному залі ім.Станіслава Людкевича Львівської обласної філармонії прозвучали твори композитора, а саме: «Діахронія» у виконанні Оксани Рапіти (фортепіано) та Мирослава Драгана (фортепіано), «Nyaya» у виконанні Оксани Рапіти (фортепіано) та Оксани Андрейко (скрипка).[59]

Восени 2000 року на фестивалі звучав твір «Діахронія» у виконанні Оксани Рапіти (фортепіано) та Мирослава Драгана (фортепіано), «Nyaya» у виконанні Оксани Рапіти (фортепіано) та Оксани Андрейко (скрипка).[59]

8 жовтня 2015 року відбувся вечір Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка «Українська музика для духових та ударних інструментів» до 50-річчя кафедри духових та ударних інструментів ЛНМА ім.М.Лисенка, на якому у виконанні студентів кафедри уперше в Україні прозвучав твір Мар'яна Кузана «Природа оновиться вогнем» секстет для 6 тромбонів (1979).[60]

ТвориРедагувати

Опери:

  • «Солодке божевілля» (камерна, 1970, лібрето Г. Віллана)
  • «Спокуса св. Антонія» (1990, лібрето Ф. Тристана)

Балети:

Вокально-симфонічні твори:

  • 2 симф. (1964 – для ударних; 1965 – для мідних духових)
  • для різних камер. ансамблів – «Гетсиманія» (1967)[61]
  • кантата «Для любові до людини» (сл. власні, 1983, на замовлення французького уряду)
  • Величина 4,85
  • ораторія «Неофіти» (сл. Т. Шевченка, 1985, до 1000-ліття хрещення Русі-України)[62]
  • «Псалми Давида» (1986)
  • «Посланіє» (за поемою Т. Шевченка, 1992)
  • «Шляхи повернення», «Чорнобиль-реквієм» (сл. В. Барки, 1993)

Вокально-інструментальні ансамблі:

  • «Крок за кроком»
  • «Пошуки»
  • «До моїх коренів» (для хору з супр.)
  • «Метал» (з використанням магнітної плівки)[63]

Для оркестру:

  • увертюра «Свобода» (1992), в Україні вперше -8.10.1993 р.[64]
  • «Мала сюїта» для камерного оркестру

Камерно-інструментальні твори:

  • «Nyaya 1» для квартету духових
  • «Nyaya 2» для скрипки з фп. (1975)
  • секстет «Сім дверей невідомого» (1976)
  • октет «Дивний світ Якова Гніздовського» (1979)
  • квартет для електронних інструментів «Шлях до Аврори» (1981)
  • Дивертисмент (для флейти, органа, клавесина, віолончелі, 1965)[65]

Для фортепіано:

  • 5 сонатин (19691980)
  • «Афоризми» для фортепіано, квартет для електронних інструментів (1978)
  • «Тубал», «Конструктор»
  • соната для 2-х ф-но (1970-1972)

Солоспіви:

  • «Пісні любові» (сл. власні, 1980)
  • «Привіт, Україно, тобі!»[66][67]

Музика до театральних вистав

  • «На руїнах» Лесі Українки

Музика до кінофільмів

  • «Історія інструментів». Короткий документальний фільм серіалу (саундтрек) (1964)[68]
  • «Фернан Легер та його музей біотів» (1966)[69]
  • «Рівнина Vivivouioui». Драма. (1970)[70]
  • «Час сухих». Короткометражний фільм. (1970)[71]
  • «Вівці в лісі». Художній фільм. (1971).[72]
  • «Декальцифікація». Короткометражний фільм. (1973)[73]
  • «Алегорія». Художній фільм. (1975).[74]

Ролі у кінофільмах

  • Містер Чуфлері у фільмі «Безглуздя Оффенбаха». Телесеріал. (1977)[75]

ЛітератураРедагувати

  • Мала українська музична енциклопедія = Kleine Ukrainische musikenzyklopadie = Petite encyclopedie musicale ukrainienne = Concise encyclopaedia of Ukrainian music / упор. О. Залеський. – Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1971. – 125 c. - С.58.[2]
  • Вирста А. // Укр. слово, Париж, 1984, 9 груд.
  • Грабовський В. «Французький українець» // Музика, 1995, № 6;
  • Павлишин С. Маестро з Парижа // Музика, 2000, № 6.
  • Дувирак Д. Музыка украинского зарубежья // Сов. музыка, 1991, №  - С. 31.
  • Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
  • Paul Vandevijvere. Dictionnaire des compositeurs francs-maçons. 2005. ISBN : 978-2-8066-3156-5 • 8 avril 2015 • 465 pages
  • Мистецтво незалежної України [Текст] : навч. посібник / Л. В. Анучина [та ін.] ; ред. Л. В. Анучина. - Х. : ППВ "Нове слово", 2007. - 84 c. - Бібліогр.: с. 81-83. - ISBN 978-966-2046-03-8
  • Карась Г. Дискографія музичної Шевченкіани української західної діаспори / Г. Карась // Тарас Шевченко і кобзарство : зб. мат. II Міжнар. наук.-практ. конф. (у рамках Четвертого міжнар. конгресу світового українства), (Львів, 23–24 серпня 2013 р.). – Львів : Вид-во Львів. Політехніки, 2013. – С. 206–211.
  • Карась, Ганна Василівна Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ соліття [Текст] : монографія / Ганна Василівна Карась. – Івано-Франківськ : Тіповіт, 2012. – 1164 с. – Дар. – Бібліогр.: с. 931-1118. – ISBN 978-966-8098-22-6 : 250.00.
  • Карась Г. Поетичний світ Шевченка в музиці постмодернізму (на прикладі ораторії «Неофіти» Мар’яна Кузана) / Г. Карась // Мистецтвознавчі записки : зб. наук. праць. – К. : Міленіум, 2008. – Вип. 13. – С.14–22.
  • Мистецтво України: Біогр. довід. Упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; За ред. А. В, Кудрицького.— К.: Укр. енцикл., 1997.—700 с. ISBN 5-88500-071-9. С.341.
  • Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5.- С.339.
  • Муха А. І. Композитори України та української діаспори: Довідник. — Київ: Музична Україна, 2004. — 352 с. ISBN 966-8259-08-4 - С.162.
  • Павлишин С. Мар'ян Кузан. — Л., 1993.
  • Станішевський Ю. Маестро з Парижа // Музика, 1991, № 2.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Canadian Institute of Ukrainian Studies. Енциклопедія України в інтернеті. Kouzan, Marian
  2. Хорова капела "Дударик". Кузан Мар'ян. Біографія
  3. Гавришко М. Дві гравюри Якова Гніздовського висіли в кабінеті президента Джона Кеннеді / Марта Гавришко // Gazeta.ua. — 2015. — 03 березня.
  4. Сайт хорової капели "Дударик". Кузан Мар'ян. Біографія
  5. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
  6. Музика композиторів української діаспори.
  7. ПАРИЖ. ЛОЖА ГАМАЮН. Кузан Мариан п.48.
  8. Marian KOUZAN
  9. КЕРОВАНА П’ЯТА КОЛОНА ЗНЕДОЛЕНИМ // Журналісти проти корупції. Опубліковано 08.07.2018.
  10. Іванова С. Стефанія Павлишин — про видатних ювілярів 2015 /Софія Іванова // Zbruc. — 2015. — 30 липня.
  11. Павлишин С. Українсько-французький композитор Мар’ян Кузан До 90-річчя від дня народження. – С.85. Митці Львівщини [Текст : календар знам. і пам’ят. дат на 2015 рік / ЛОУНБ; упоряд.: Н. Письменна; ред. О. Букавіна; наук. ред. І. Сварник. – Львів, 2015. – 115 с. ББК 92. 5+78. 349. 7(4УКР-4ЛЬВ)+85. 03(4УКР-4ЛЬВ)-8 М 68.]
  12. [Павлишин С. Композитор Мар'ян Кузан / Стефанія Павлишин. — Львів: Навчально-виробничі майстерні Львівського поліграфічного технікуму. 1993. — С. 77.]
  13. Вакалюк П.В. Шляхи розвитку музики українських композиторів другої половини ХХ століття для труби (жанрові магістралі) // Збірник наукових праць. В.7. Рівне. 2015. - С.38.
  14. Новий твір Мар'яна Кузана // Свобода. - 1972. - 17 лютого — С. 7.
  15. [Париж. Тижневик «Українське слово», 1972, 13 лютого]
  16. Вакалюк П.В. Шляхи розвитку музики українських композиторів другої половини ХХ століття для труби (жанрові магістралі) // Збірник наукових праць. В.7. Рівне. 2015. - С.40.
  17. Ситі Дж. Композиторі і поет Мар'ян Кузан розповідає про свою творчість і заплянований концерт / Джезі Ситі // Свобода. — 1979. — 10 жовтня. — С.3,5.
  18. Ситі Дж. Композиторі і поет Мар'ян Кузан розповідає про свою творчість і заплянований концерт / Джезі Ситі // Свобода. — 1979. — 10 жовтня. — С.3,5.
  19. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Кузан мар'ян Степанович
  20. Canadian Institute of Ukrainian Studies. Kouzan, Marian
  21. Павлишин С. Український композитор у Франції - Мар'ян Кузан // Науковий вісник НМА. — 2001. — Вип. 17. — С.297.
  22. Ситі Дж. Україна "відкрила" М.Кузана / Джезі Ситі // Свобода. — 1991. — 27 червня. — С.1.
  23. Grand Théâtre de Tours. saison 1991-1992. Les tentations de Saint Antoine.
  24. Robert Expert, contre-ténor. odb-opera.
  25. Павлишин С. Українсько-французький композитор Мар’ян Кузан До 90-річчя від дня народження. – С.85. Митці Львівщини [Текст : календар знам. і пам’ят. дат на 2015 рік / ЛОУНБ; упоряд.: Н. Письменна; ред. О. Букавіна; наук. ред. І. Сварник. – Львів, 2015. – 115 с. ББК 92. 5+78. 349. 7(4УКР-4ЛЬВ)+85. 03(4УКР-4ЛЬВ)-8 М 68.
  26. Стефанія Павлишин //The Wassyl Slipak Foundation у соціальній мережі Facebook 30 липня 2016 року.
  27. Павлишин С. Український композитор у Франції - Мар'ян Кузан // Науковий вісник НМА. — 2001. — Вип. 17. — С.299.
  28. [A COMPOSER'S CELEBRATION // The Ukrainian Arts Monitor. - Friday, 03 November 1995. Issue 12.]
  29. [A COMPOSER'S CELEBRATION // The Ukrainian Arts Monitor. - Friday, 03 November 1995. Issue 12.]
  30. Чорнобай М. Жанрово-стильові ознаки фортепіанної творчості композиторів української діаспори ХХ-поч. ХХІ ст. / Мирослава Чорнобай // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка : зб. наук. пр..- Львів, 2015. Вип. 15. С. 145.
  31. [Карась Г. В. Хорова Шевченкіана композиторів української діаспори / Г. В. Карась // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. - 2014. - Вип. 20(1). — С. 158-164. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uk_msshr_2014_20%281%29__31]
  32. Concert: Ukrainian Choral Music See the article in its original context from February 16, 1988, Section C, Page 15
  33. Прем’єра ораторії Шевченкового “Посланія” Петро Саварин
  34. Свобода. Український щоденник. — 1988. — 9 червня.
  35. Урядовий портал. Івано-Франківське ОДТРК започаткувала радіоцикл "Музична Шевченкіана української діаспори". — 2013. — 25 жовтня.
  36. Марьян Кузан - Оратория "Неофиты"(1985) (на стихи Т.Г. Шевченко) | дир. Ю.А. Луцив (2000)
  37. Косів М. Політик на митрополичому престолі / Михайло Косів // Поступ. — 2000. — 10-11 жовтня.
  38. [Карась Г.В. Хорова Шевченкіана композиторів української діаспори / Г. В. Карась // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. — 2014. — Вип. 20(1). — С. 158-164. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uk_msshr_2014_20%281%29__31]
  39. Саварин П. Прем'єра ораторії Шевченкового "Посланія" / Петро Саварин // Свобода. — 2002. — 31 травня. - С.19.
  40. JAMES ADAMS. BIF'S BACK AFTER HEALTH SCARE // The Globe and Mail. — 2002. — 1 JUNE.
  41. Саварин П. Прем'єра ораторії Шевченкового "Посланія" / Петро Саварин // Свобода. — 2002. — 31 травня. - С.19.
  42. Саварин П. Прем'єра ораторії Шевченкового "Посланія" / Петро Саварин // Свобода. — 2002. — 31 травня. - С.19.
  43. СІЧИНСЬКИЙ Д. В. – УКРАЇНСЬКИЙ КОМПОЗИТОР, ДИРИГЕНТ, ПЕДАГОГ. (150 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
  44. Житкевич А. Сторінки життя видатного дириґента Володимира Колесника / Анатолій житкевич // Meest-Online. — 2018. — 06 вересня.
  45. Мельничук Б., Пайонк М. Коли і де звучала «Роксоляна» / Богдан Мельничук, Марія Пайон // Вільне життя. — 2016. — 01 лютого.
  46. Чернова-Строй І. Музика нескорених / Ірина Чернова-Строй // Слово Просвіти. — 2017. — 27 червня.
  47. поліщук Т. Маэстро, подаривший «Сад божественных песен»... / Тетяна Поліщук // Music-review Ukraine. — 2012. — 17 січня.
  48. Ольга Гуркова. Іван Карабиць – фундатор Міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест».
  49. Перший національний // Музика. — 1990. — № 6.
  50. ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ "КИЇВ МУЗИК ФЕСТ'90"
  51. ТРЕТIЙ УКРАЇНСЬКИЙ МIЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ “Київ Музик Фест’92”, 3—10 жовтня 1992 року.
  52. ЧЕТВЕРТИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МIЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ “Київ Музик Фест’93”, 2—9 жовтня 1993 року
  53. ШОСТИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МIЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ “Київ Музик Фест’95”, 30 вересня – 7 жовтня 1995 року.
  54. Фільц Б. Здобутки яскравого життя в мистецтві незабутньої Марії загайкевич (до 90-річчя від дня народження мисткині) // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії : зб. наук. пр..- Київ. 2016. Вип. 16. С. 195.
  55. Ситі Дж. УКРАЇНА „ВІДКРИЛА" М. КУЗАНА / Джерзі Ситі // Свобода 27 червня 1991 р. № 121
  56. Людомир Філоненко, Олександра Німилович Служіння музиці: творчі обріїВолодимира Грабовського // Молодь і ринок. — 2009. — № 12.
  57. Тернопільський губернатор мав зустріч з однокласником Папи Римського Бенедикта XVI
  58. Гладка К. Історія одного голосу / Катерина Гладка // Бурлеск. — 2017. — січень. — № 1. — с. 56 — 65. Архів оригіналу за 23 грудень 2016. Процитовано 23 грудень 2016. 
  59. а б Буклет фестивалю, 2015. с.37.
  60. Буклет фестивалю, 2015. С. 20.
  61. Комар А. Історичні витоки розвитку труби як ансамблевого інструменту в традиційній інструментальній музиці. С.9.
  62. University of Manitoba Libraries. Kouzan, Marian S.
  63. Marian KOUZAN
  64. [http://kmf.karabits.com/program/1993.html ЧЕТВЕРТИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МIЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ “Київ Музик Фест’93” 2—9 жовтня 1993 року]
  65. Твори для органа українських композиторів ХХ ст. Органи України.
  66. Кузан, Мар'ян. Пісня українських дітей [Ноти : для голосу з фортепіано / комп. М. Кузан ; сл. Л. Полтава // Музика : Науково-популярний журнал з питань музичної культури. - 1992. - N 6. - С. 17.]
  67. Привіт, Україно, тобі!" // Євшан-зілля. - 1950. - Вип. 1.
  68. IMDb Everywhere. Marian Kouzan
  69. BFI. Marian Kouzan
  70. IMDb Everywhere. Marian Kouzan
  71. [1]
  72. World Cat. Sheep in wood.
  73. IMDb Everywhere. Marian Kouzan
  74. Nord / Sud productions. Allégorie
  75. IMDb Everywhere. Marian Kouzan