Кудринці (Чортківський район)

село у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна

Ку́дринці — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області, розташоване на правому березі Збруча.

село Кудринці
Герб
Кудринецький замок
Кудринецький замок
Кудринецький замок
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Мельнице-Подільська селищна громада
Основні дані
Засноване кінець XV століття
Населення 1582
Поштовий індекс 48750
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.28778° сх. д. / 48.61472; 26.28778Координати: 48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.28778° сх. д. / 48.61472; 26.28778
Водойми Збруч
Місцева влада
Адреса ради 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1
Карта
Кудринці. Карта розташування: Україна
Кудринці
Кудринці
Кудринці. Карта розташування: Тернопільська область
Кудринці
Кудринці
Мапа
Мапа

CMNS: Кудринці у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]

Географія ред.

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 115 км — від обласного центру міста Тернополя та 27 км від міста Борщів.

Історія ред.

На околицях села виявлено поселення трипільської культури етапу В. Поселення розміщене в урочищі Поле Гончариха, на північ від села, недалеко від замку. Виявив у 1900-х роках Карел Гадачек, у 1915 р. оглянув П. В. Сюзов. На поверхні зібрано уламки кераміки та глиняні схематизовані статуетки. Матеріал зберігається в КАМ. Інституті етнографії АН СРСР та ЛІМ[2][3].

Поблизу села також відкрито пам'ятки північно-фракійських племен, які заселяли X ст. до н. е. Західне Поділля.

Кудринці відомі з кінця XV ст. 1518 року поселення отримало міські права.

В 1653 році біля села стояв кіш татарського хана.

Перший поділ Речі Посполитої (1772) поділив Кудринці на дві частини. Після правобережна частина «Горішні Кудринці» вважалась містечком, лівобережна «Нижчі» або «Дольні Кудринці» – селом.

З 1991 року в складі незалежної України.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[4].

Монастир монахинь василіянок ред.

У 1896—1947 рр. в селі існував монастир монахинь василіянок, зафундований власником Кудринців Іваном Дашкевичем і його дружиною Кароліною (фундаційний акт від 9 лютого 1896 р.) з обов'язком утримувати капелана і 12 убогих, які не можуть заробити собі на прожиток. Монастир був філією від Станіславівського монастиря сестер василіянок[5]. Після Другої світової війни з монастиря зробили колгоспну контору, а з початку 1990-х рр. у помонастирському приміщенні діяла швейна фабрика.

Релігія ред.

Символіка ред.

Герб ред.

За даними Антоні Шнайдера, гербом села був родовий знак графів Козьобродських[6] «Козел І»: у червоному полі срібний козел на зеленій базі.[7]

Населення ред.

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,62
російська 0,25
білоруська 0,25
циганська 0,2

Пам'ятки ред.

 
Пам'ятник Тарасові Шевченку
  • Кудринецький замок
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку (1991)
  • Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни
  • Городище Кудринці I давньоруського часу (XII—XIII ст.)
  • Поселення Кудринці II трипільської культури (IV-кінець III тис. до н. е.)
  • Поселення Кудринці III черняхівської культури (кін. II- поч. V ст. н. е.)
  • Вал Траяна Кудринці IV
  • Силурійські відклади в Кудринцях
Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1991 р.

Погруддя — бетон, постамент — камінь.

Погруддя — 0,9 м, постамент — 2,4 м.[9][10]

Охорона природи ред.

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі люди ред.

Світлини ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Мовша Т. Г. Середній етап трипільської культури Археологія УРСР. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 169.
  3. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — стор. 313
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — С. 73.
  6. Козєбродських
  7. Українська геральдика. Архів оригіналу за 6 жовтня 2007. Процитовано 12 січня 2007.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.
  9. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 31. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  10. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
  11. Дуда І. Капустинський Олександр Осипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 30. — ISBN 966-528-199-2.
  12. Указ президента України № 731/2019. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 7 листопада 2019.

Література ред.

  • Алексієвець М. М., Бармак М. В., Грищук М. В. Та ін. Тернопілля: сторінки історії. — Тернопіль, 1995.
  • Археологія Української РСР: в 3-х т. — К., 1971.
  • Бармак М. В., Бармак О. Я. Наш край — Тернопільщина. — Тернопіль, 1998.
  • Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР.— «Будівельник», 1983—1986 рр.
  • Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — 254 С.
  • Шот М. Замок на мармурі  // Урядовий кур'єр. — 2008. — 7 червня;
  • Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 134-137.
  • Kudryńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 846. (пол.) — S. 846—847. (пол.)

Посилання ред.