Кувши́ново (рос. Кувшиново) — місто (з 1938[3]) на північному заході Росії, районний центр в Тверській області, за 120 км на захід від Твері, на річці Осуга в гирлі річки Негоч.

Місто
Кувшиново
рос. Каменное (1624)[2]
рос. Кувшиново (1938)[2]
Герб
Герб

Координати 57°02′00″ пн. ш. 34°10′00″ сх. д.H G O

Країна Росія
Регіон Тверська область
Район Кувшиновський район
Дата заснування 1624
Перша згадка 1624
Місто з 1938
Площа 18 км²
Висота центру 230  м
Населення 9428  (2015)
Катойконім кувшиновці, кувшиновець
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 48257
Поштовий індекс 172110[1]
Код ЗКАТУ 28234501
GeoNames 538104
Офіційний сайт kuvshinovec.ru
Кувшиново. Карта розташування: Росія
Кувшиново
Кувшиново
Кувшиново (Росія)
Кувшиново. Карта розташування: Тверська область
Кувшиново
Кувшиново
Кувшиново (Тверська область)
Мапа

Залізнична станція Кувшиново на гілці Лихославль — Соблаго. Через місто проходить автомобільна дорога «Торжок — Осташков».

У межі міста заходить Нижньонегочанське водосховище, утворене греблею на річці Негоч.

Історія ред.

 
Проект герба часів СРСР

Історичне поселення на місці впадання Негочі в Осуг називалося село Кам'яне (Кам'янське )[4]. Вперше воно згадано в переписі 1624.

У 1799 граф В. П. Мусін-Пушкін заснував у селі паперову фабрику[5], придбану згодом, в 1869, московським купцем М. Г. Кувшиновим.

Заводчик М. Г. Кувшинов виписав з-за кордону нове обладнання, створивши перше в Росії целюлозно-паперове виробництво, що працює на місцевій сировині.

З жовтня 1897 і до середини січня 1898 року в Кам'яному разом зі своєю сім'єю жив М. Горький. Жив письменник в будинку Ожегова, де пізніше народився відомий лексикограф, автор словника російської мови Сергій Іванович Ожегов.

У 1910 з ініціативи Ю. М. Кувшинової була побудована залізниця Торжок-Кам'яне, а поруч з Кам'яним була побудована залізнична станція, названа на прізвище фабрикантів — Кувшиново. Так стало називатися і селище при станції, яке незабаром злилося з Кам'яним.

У 1938 село Кам'яне та селище при станції Кувшиново були об'єднані в місто Кувшиново.

Економіка ред.

Промисловість

Містоутворюючим підприємством досі залишається «Каменська паперово-картонна фабрика»[6], на якій працює близько тисячі кувшиновців. У місті також розташовані інші промислові підприємства — ВАТ «Кам'янка», ТОВ «Кувшиновське ШРБУ», ТОВ «Кувшиново Електросервіс».

Пам'ятки ред.

У місті збереглися зведені на початку XX століття в стилі «модерн» будинок Ю. М. Кувшинової (1916), будівля лікарні та будівля Народного дому (1913), побудованого також Ю. М. Кувшиновою. Останнім часом в цій будівлі розташований Будинок культури, у ньому проходять перегляди фільмів, діють гуртки за інтересами.

У Будинку культури працює краєзнавчий музей, в експозиції якого багато унікальних документів та фотографій дореволюційного періоду, воєнних років та нашого часу.

Люди, пов'язані з містом ред.

  • Письменник М. Горький з жовтня 1897 до середини січня 1898 жив у Кувшиново (тоді селище Кам'янка) на квартирі у свого друга Миколи Захаровича Васильєва, який працював на Кам'янській папероробній фабриці та керував нелегальним робочим марксистським гуртком[7]. Згодом життєві враження цього періоду послужили Максиму Горькому матеріалом для його роману «Життя Клима Самгіна». На будинку, у якому проживав М. Горький, нині встановлено меморіальну дошку.
  • В 1900 в селі Кам'яному народився С. І. Ожегов — професор, знаменитий лексикограф та упорядник «Тлумачного словника російської мови».
  • У Кувшиново народився радянський генерал С. І. Оборін.

Інфраструктура ред.

У місті працюють бібліотека та музична школа, розташовані в будівлі дореволюційного спорудження.

15 вересня 2012 року на центральній площі міста відбулося відкриття пам'ятника Юлії Кувшиновій[8].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Почтовые индексы России. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 19 липня 2014.
  2. а б http://gorod-kuvshinovo.ru/istoriya-poseleniya.html
  3. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 133.(рос.)
  4. Тверская усадьба. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 липня 2014.
  5. Каталог «Село Каменное на старых открытках», Тверь, 2007, вступительна статья С. И. Сенина: Фабрика В. П. Мусина-Пушкина работала на вторичном сырье — тряпках, рогожах и других текстильных отходах.
  6. Каменская бумажная фабрика. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 19 липня 2014.
  7. "Город Кувшиново/ сайт «Литературная карта Тверского края» [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.]: «У своего друга химика-лаборанта Каменской фабрики Николая Захаровича Васильєва в деревянном двухэтажном доме с 29 октября 1897 по 15 января 1898 р. проживал писатель Максим Горький с семьей».
  8. «Образ Юлии …» 28 сент 2012/сайт газеты Кувшиновского района «Знамя». Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 19 липня 2014.

Посилання ред.