Кубок вищої ліги України з футболу

офіційний турнір ФФУ

Кубок вищої ліги України з футболу — офіційний турнір, організований ФФУ влітку 1992 року та ПФЛ навесні 2003 року. Вітчизняний аналог європейських Кубків ліг.

Розіграш 1992 рокуРедагувати

Історична довідкаРедагувати

Змагання було задумане як регулярне та передсезонне. Втім, за наслідком низького інтересу (вболівальників, преси, клубів), відбулися лише два розіграші з інтервалом 11 років. Усі три матчі Кубка вищої ліги України-1992 завершилися з однаковим рахунком — 2:1.

ОфіціозРедагувати

  … Після успішної організації перших турнірів незалежної Української держави: чемпіонату у чотирьох лігах, національного Кубка, ФФУ, піклуючись про розвиток гри, запроваджує нове регулярне змагання під назвою Кубок вищої ліги України.

У розіграші 1992 року візьмуть участь чотири команди: «Волинь» Луцьк, «Динамо» Київ, «Металіст» Харків, «Дніпро» Дніпропетровськ.

Календар матчів:

6 серпня, Дніпропетровськ, «Дніпро» приймає «Волинь»;

7 серпня, Харків, «Металіст» приймає «Динамо»;

11 серпня, Київ, фінал за участю переможців пар …

 

— постанова ФФУ (без дати) щодо проведення розіграшу Кубка вищої ліги України


ПівфіналРедагувати

6 серпня
«Дніпро» (Дніпропетровськ) 1 – 2 «Волинь» (Луцьк)
Коновалов   63'
Синицький   10'25'
Стадіон «Метеор» (Дніпропетровськ)

«Дніпро»: Городов, Юдін, Мамчур (Беженар), Дірявка, Чухлеба, Похлєбаєв, Полунін, Сасько (Максимов), Коновалов, Москвин (Паляниця), Павлюченко (Думенко). Тренер Павлов.

«Волинь»: Марчук, Гащин, Антонюк, Федюков, Польний, Дикий, Зуб, Вовчук (Федецький), Круковець (Сартаков), Синицький, Мозолюк. Тренер Покора.


7 серпня
«Металіст» (Харків) 1 – 2 «Динамо» (Київ)
Призетко   26'
В.Мороз   40'
Беца   45'
Стадіон «Металіст» (Харків)
Арбітр: Житник (Харків)

«Металіст»: Помазун, Касторний, Пушкуца (Карабута, 66), Панчишин (Панчик, 76), Пец, Миколаєнко (Боровик, 60), Хомуха (Назаров, 6), Кандауров, Аджоєв (Соловйов, 46), Призетко, Колесник. Тренер Ткаченко.

«Динамо»: Кутєпов, Панкратьєв, Цвейба, Дем’яненко, Шматоваленко, Мороз Ю. (Зуєнко, 46), Беца, Заєць (Ковалець, 46), Мороз В. (Волотьок, 46), Грицина, Шаран. Тренер Пузач.

  … Цього року Федерація футболу України, після дебютних розіграшів національних чемпіонату і Кубка, вирішила вперше провести ще один офіційний турнір. Його назва — Кубок вищої ліги України. Учасниками стали чотири команди: луцька «Волинь» захищає честь Заходу молодої держави, київське «Динамо» — Півночі, харківський «Металіст» — Сходу, а дніпропетровський «Дніпро» — Центру. Складається турнір із двох етапів і трьох матчів. На стадії півфіналу (6 та 7 серпня) «Динамо» в Харкові обіграло «Металіст» — 2:1, а «Волинь» у Дніпропетровську «Дніпро» — також 2:1… А вже 11 серпня відбудеться фінальний поєдинок бліцтурніру …  

— газета «Вісник» (Дніпропетровськ) за 10.08.1992, №20, с. 4

ФіналРедагувати

11 серпня
19.00
«Динамо» (Київ) 2 – 1 «Волинь» (Луцьк)
Леоненко   20, з пенальті'
Леоненко   30, з пенальті'
Мозолюк   40'
Республіканський стадіон (Київ)
Глядачів: 9 000
Арбітр: Литвиненко (Київ)
 
Квиток на фінал Кубка вищої ліги України

«Динамо»: Кутєпов (Сирота), Лужний, Цвейба, Дем'яненко (Зуєнко), Панкратьєв, Мороз Ю. (Грицина), Анненков (Заєць), Беца, Мороз В. (Волотьок), Леоненко, Шаран (Ковалець). Тренер Пузач.

«Волинь»: Марчук, Гащин, Антонюк, Федюков, Польний, Дикий, Зуб, Федецький (Вовчук), Сартаков (Круковець), Синицький (Сарнавський), Мозолюк (Говоруха). Тренер Покора.

  … Двоїсте враження залишив… матч київських динамівців з луцькою «Волинню», що відбувся минулого вівторка на Республіканському стадіоні. Звичайно ж, приємно знову побачити у грі Анатолія Дем’яненка. У свої тридцять три він показав неабиякі швидкісні якості й розсудливість. Схоже, тепер у стартовому складі киян для інших гравців буде на одне місце менше. У цій грі динамівці, особливо у дебюті, добре рухалися, однак командні дії залишаються поки що мрією. Судячи з матчу, серйозні наміри у дебютанта команди Ігоря Панкратьєва…

Злий жарт зіграла цього вечора з обома командами суддівська бригада з Києва. Надто сумнівний перший пенальті у ворота «Волині», чимало інших дрібних помилок явно не прикрасили матч. Важко зрозуміти, доки ми будемо «втішатись» такими перемогами динамівців… Щодо спортивного аспекту поєдинку, то він закінчився мінімальною перемогою «Динамо» — 2:1. У господарів обидва м’ячі з пенальті забив Леоненко, гол-відповідь на рахунку лучанина Мозолюка …

 

— «Спортивна газета» за 14.08.1992, №86, с. 6

Розіграш 2003 рокуРедагувати

Історична довідкаРедагувати

Другий розіграш Кубка вищої ліги України мав відбутися навесні 2003-го під егідою Професіональної футбольної ліги. Однак відсутність «вікон» у календарі сезону та незначний інтерес клубів призвели до того, що попередньо затверджений організаційний план був радикально змінений.

ОфіціозРедагувати

  … Згідно з Постановою ПФЛ №3 від 11/02/2003, чотири команди вищої ліги України мали стати учасниками спеціального Кубка. Було заплановано, що «Волинь» (Луцьк) представлятиме Захід держави, «Динамо» (Київ) — Північ, «Дніпро» (Дніпропетровськ) — Центр, «Шахтар» (Донецьк) — Схід України.

Однак проведенню нового турніру не сприяли щільний графік офіційних матчів та безініціативність трьох клубів. Як наслідок, півфінали Кубка вищої ліги, заплановані на перші числа березня, провести не вдалося.

Щоби вийти з ситуації, а також через впевненість, що нове змагання сприятиме популяризації футболу в державі, ПФЛ пішла на компромісний варіант: оскільки чотири названі вище команди зустрілися між собою на стадії 1/2 фіналу Кубка України, вирішено внести ці ігри в залік Кубка вищої ліги.

Переможці півфінальних пар мали виявити володаря почесного призу нового турніру в травні. Але знову дався взнаки щільний графік сезону, з огляду на що ПФЛ постановляє: вважати фіналом Кубка вищої ліги України фінальний матч Турніру пам’яті В. В. Лобановського, який відбудеться 14 травня на НСК «Олімпійський» у Києві …

 

— постанова ПФЛ за 13.05.2003 щодо проведення розіграшу Кубка вищої ліги України

ПівфіналРедагувати

Згідно з цитованою вище постановою ПФЛ від 13 травня 2003-го, етапом 1/2 фіналу Кубка вищої ліги України визнано відповідну стадію національного Кубка сезону 2002/02 років.

ФіналРедагувати

14 травня
19.00
«Динамо» (Київ) 3 – 2 «Шахтар» (Донецьк)
Лєко   6'
Діого Ринкон   73'
Шацьких   96'
Брандао   22'
Ярошенко   65'
НСК «Олімпійський» (Київ)
Глядачів: 37 000
Арбітр: Михел (Словаччина)

«Динамо»: Шовковський /к/, Гіоане, Саблич (Хацкевич, 46), Гавранчич, Несмачний, Пеєв, Лєко (Белькевич, 46), Гусін (Головко, 46), Чернат, Шацьких, Мілевський (Діого Ринкон, 46). Запасні Рева, Мелащенко, ель-Каддурі. Тренер Михайличенко.

«Шахтар»: Ковалевський, Гусаров, Окоронкво, Глевецкас, Савин (Ярошенко, 37), Скидан, Бредун (Голоперов, 74), Кравченко С., Попов С. /к/, Артемов, Брандао (Бурий, 88). Запасні Ботвиньєв, Старостяк. Тренер Яремченко.

Питання статусуРедагувати

Численні труднощі з організацією та проведенням обох розіграшів призвели до того, що фактично в усіх джерелах інформації ігри 1992 року були відображені як товариські, а матч 2003-го – як зіграний суто в рамках Меморіалу Лобановського. В контексті першого розіграшу ситуація особливо заплутана, оскільки ФФУ, слідом за липневою постановою, вже 10 серпня у листі[1] на адресу ФК «Динамо» визнала всі три матчі товариськими.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Відповідь ФФУ на запит ФК «Динамо» від 10 серпня 1992 року. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021. 

ДжерелаРедагувати

  • Газета «Волинь» (Луцьк) за 15.08.1992, № 97, с. 3
  • Газета «Слобідський край» (Харків) за 15.08.1992, № 99, с. 4
  • Газета «Копійка» (Біла Церква) за 07.02.2018, № 5, с. 9

ПосиланняРедагувати