Кубей (гаг. Kubey, у 1945—2016 роках — Червоноармійське) — село в Україні, у Болградському районі Одеської області, з населенням 6544 осіб.

село Кубей
Kubey gerb.png Kubey prapor.png
Герб Прапор
Військовий меморіал в центрі села
Військовий меморіал в центрі села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район Болградський район
Громада Кубейська сільська рада
Код КОАТУУ 5121487001
Облікова картка Кубей 
Основні дані
Засноване 1809
Колишня назва Червоноармійське
Населення 6544
Площа 6,12 км²
Густота населення 1069,28 осіб/км²
Поштовий індекс 68720
Телефонний код +380 4846 35
Географічні дані
Географічні координати 45°47′33″ пн. ш. 28°44′51″ сх. д. / 45.79250° пн. ш. 28.74750° сх. д. / 45.79250; 28.74750Координати: 45°47′33″ пн. ш. 28°44′51″ сх. д. / 45.79250° пн. ш. 28.74750° сх. д. / 45.79250; 28.74750
Середня висота
над рівнем моря
91 м
Водойми р. Карасулак
Відстань до
обласного центру
220 км
Відстань до
районного центру
18 км
Місцева влада
Адреса ради 68720, с. Кубей, вул. Успенська, 15; тел. 35-2-42
Карта
Кубей. Карта розташування: Україна
Кубей
Кубей
Кубей. Карта розташування: Одеська область
Кубей
Кубей
Мапа

CMNS: Кубей у Вікісховищі

Попередні назвиРедагувати

Сучасна і початкова назва села — Кубей. 14 листопада 1945 року перейменоване на Червоноармійське[1]. 12 травня 2016 року селу повернуто історичну назву Кубей[2].

ГеографіяРедагувати

Село розташоване в долині колись повноводної річки Карасулак, за 18 км на північ від районного центра, м. Болград, та за 220 км на південний захід від Одеси.

ІсторіяРедагувати

Територія сучасного села була заселена ще з давніх часів. Археологами виявлені останки декількох поселень: доби пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.), античного періоду (VI—III ст. до н. е.), перші сторіччя нашої ери, слов'янські періоди Київської Русі. В XVI—XVIII ст. на цьому місці знаходилося напівкочове поселення ногайських татар, відоме під назвою Кубей. Назву підтверджують ногайські катакомби, які розташовані у центрі села[3].

Сучасне поселення з'явилось в історичному центрі болгарського заселення Південної Бессарабії, у кінці XVIII — початку XIX ст. Тоді, на ці землі прийшло багато болгар, гагаузів та албанців, котрі рятувались від утисків з боку Османської імперії.

Буджак швидкими темпами почав заселятись в кінці XVIII — першій половині XIX ст. біженцями із-за Дунаю. Масове переселення болгар та гагаузів, котрі рятувались від турецького рабства, продовжувалось з 1769 по 1854 рік то охоплювало в цілому близько ста років. Наймасштабніші переселення були зв'язані з російсько-турецькими війнами: війни 17681774 та 17871791 роках дали початок переселенню окремих родин, груп, військових загонів як болгар так і гагаузів, війни 18061812 та 18281829 років зробили ці переселення дійсно масовими.

Засновники села Кубей поселились на місці поселення ногайських татар, з однойменною назвою. На новій вітчизні болгари і гагаузи отримали від імператорського двору по 60 десятин землі на родину у довічне користування без права купівлі — продажу. Вони звільнювались на 10-річний термін від податків та від обов'язкової військової та цивільної служби. Такі сприятливі умови сприяли швидкому зростанню кількості жителів Кубея: якщо у 1816 році в селі проживало 133 родини — 652 людини, то у 1848 році — вже 1516 людини.

Село Кубей було засновано переселенцями з Болгарії у 1809 році. Основні групи переселенців — болгар і гагаузів прийшли з сіл Дурмуш-Кьой (суч. Лозево, Шуменськой обл.), Ені Махале (суч. Ново село, Слівенської обл.), Косовча (суч. Косово, Шуменської обл) та міста Шумен. Але як адміністративна одиниця, село Кубей було позначено на мапі у 1814 році, саме в той час завелись метричні книги.

За даними 1859 року у болгарській колонії Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1497 осіб (766 чоловічої статі та 731 — жіночої), налічувалось 262 дворових господарств, існували православна церква, поштова станція, прикордонна застава та митниця[4].

Станом на 1886 рік у болгарській колонії, центрі Кубейської волості, мешкало 2567 осіб, налічувалось 496 дворових господарств, існували православна церква, 2 школи, лікарня, поштова станція та 6 лавок, відбувались базари по п'ятницях[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4038 осіб (1985 чоловічої статі та 2053 — жіночої), з яких 4013 — православної віри[6].

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 6701 особа, з яких 3180 чоловіків та 3521 жінка.[7]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 6213 осіб.[8]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
болгарська 62,12 %
гагаузька 26,56 %
російська 9,44 %
українська 1,53 %
молдовська 0,18 %
білоруська 0,05 %
румунська 0,03 %
німецька 0,02 %

КультураРедагувати

З 2018 року в Кубеї кожного літа проводиться етно-фестиваль. Також на території села знаходиться дім-музей «Стара къща». Експонатами музей наповнювали місцеві жителі.[10]

В селі приділяють увагу болгарським традиціям. На День Трифона Зарізана (14 лютого) влаштовують святкову ходу, готують традиційні болгарські страви та смакують вином. Серед господарів обирають найвправнішого та одягають йому на голову корону «Царя Трифона», який робить перший надріз виноградної лози на врожай.[11][12]

СпортРедагувати

У селі з 1961 року працює шахово-шашковий клуб «Темп», який започаткував шкільний вчитель хімії та фізики Василь Буюклі школи с. Червоноармійське (нині Кубей) був створений шаховий гурток. До сих пір ветеран шахів і учні його учнів борються на картатій дошці. На честь 40-річчя клубу у березні 2019 року Кубей прийняв Міжнародний турнір з шахів та шашок (за підтримки Кубейскої сільської ради, Палацу культури та Громадської організації «Центр розвитку Бессарабії»). У змаганнях взяли участь близько 60 чоловік з Болградського району, Ізмаїла та молдавського міста Чадир-Лунга.[13][14]

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 954, 991.
  2. Постанова Верховної Ради України від 12.05.2016 року № 1353-VIII «Про перейменування деяких населених пунктів»
  3. Тайна Кубея: ногайские катакомбы в сердце украинской Бессарабии. 04849.com.ua. Процитовано 2019-02-02. 
  4. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 295)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-8)
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019. 
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019. 
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019. 
  10. Тур Кубеєм. Що побачити і чим зайнятися в гагаузькому селі. О, Море.Сity (uk). Процитовано 2020-01-16. 
  11. Алина БЕРЕСТЕНЬ (14 лютого 2020). В Кубее Болградского района отметили Трифон Зарезан (ru). «БессарабiЯ.UA». Процитовано 2020-4-26. 
  12. ТСН // Традиційний фестиваль з вином і танцями влаштували на півдні Одеської області
  13. Валерий ПЕЙКОВ (28 березня 2019). Сорокалетний «Темп» шахматно-шашечного клуба (ru). «БессарабiЯ.UA». Процитовано 2020-5-05. 
  14. В Кубее отметили юбилей шахматного клуба

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати