Кубано-Чорноморська Радянська Республіка
45°02′00″ пн. ш. 38°58′00″ сх. д. / 45.03333333° пн. ш. 38.96666667° сх. д.
Кубано-Чорноморська Радянська Республіка | |
Дата створення / заснування |
30 травня 1918 ![]() |
---|---|
Офіційна мова |
російська ![]() |
Континент |
Європа ![]() |
Країна |
![]() ![]() |
Столиця |
Краснодар ![]() |
Адміністративна одиниця |
РРФСР ![]() |
Замінений на |
Північно-Кавказька Соціалістична Радянська Республіка ![]() |
На заміну |
Чорноморська радянська республіка ![]() |
Час/дата припинення існування |
6 липня 1918 ![]() |
![]() | |
Кубано-Чорноморська Радянська республіка у складі РРФСР — назва територіального утворення зі столицею у Катеринодарі, що виникло внаслідок об'єднання Кубанської та Чорноморської радянських республік. Про злуку було оголошено на III з'їзді Рад Кубані та Чорномор'я, що відбувався з 28 по 30 травня 1918. Головою Центрального Виконавчого Комітету був обраний Абрам Рубін, а виконавчу владу очолив голова Ради Народних Комісарів Ян Полуян[ru]. Об'єднані збройні сили очолив Михайло Бушко-Жук.
В середині червня Кубано-Чорноморська Радянська республіка зіткнулася з наступом грузинських військ, які зайняли узбережжя Чорного моря від Гагр до Туапсе, а Таманський півострів окупувала німецька армія. Кубано-Чорноморська та Ставропольська республіки були об’єднані на I-му Північно-Кавказькому з'їзді Рад. Ця подія відбувалася у Катеринодарі з 5 липня по 7 липня 1918 року за присутності Серго Орджонікідзе. Нове державне утворення отримало назву Північно-Кавказька Радянська Республіка. У серпні 1918 року більшовики були вибиті з Катеринодару Добровольчою армією, до складу якої увійшли загони Кубанської народної республіки.
Див. також
ред.Література
ред.- Павло Полян, Коса і камінь: конфліктний етнос в міцніючих обіймах Радянської влади, «Звезда», 2007, № 12
Посилання
ред.- Краснодарський край
- "Звезда", 2007, №12 [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]