Відкрити головне меню

ХорологіяРедагувати

X. pantherinus — європейсько-сибірський вид у європейсько-сибірському зооґеографічному комплексі. Вид поширений в Європі, Кавказі, Росії. У Карпатському Єврорегіоні трапляється в передгір'ях на північно-східному та заходить в середньогір'я на південно-західному макросхилах Українських Карпат.

ЕкологіяРедагувати

Приурочений до вербових гаїв. Комахи зустрічаються рідко, на зрубах та вітровалах, в купах дров вздовж річок, квітів не відвідують. Літ триває з червня по серпень. Личинка розвивається в деревині верби козячої (Salix caprea L.).

МорфологіяРедагувати

ІмагоРедагувати

Лоб у цього виду помітно звужений на середині. Передньоспинка довша за свою ширину, із охристими поздовжніми смугами та плямами. Забарвлення буре, часто чорне. Надкрила в рябому, охрового кольору, волосяному покриві, на фоні якого виділяються такого ж забарвлення перев'язь в другій третині, вершини та три плями біля середини. Довжина тіла 10-16 мм.

ЛичинкаРедагувати

У личинки з кожної сторони голови по 1 вічку. Гіпостом з поперечними борозенками. Верхня губа поперечна. Мандибули з неглибокою поперечною борозною. Основна частина пронотуму, терґіти і стерніти середньо- і задньогрудей, а також сегменти черевця покриті мікроскопічними шипиками. Ноги рудиментарні у вигляді маленького нечленистого горбика. Мозолі черевця з 4-а поздовжніми борозенками. Дихальця великі, овальні.

Життєвий циклРедагувати

Генерація — 2-3-річна.

ЛітератураРедагувати

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  4. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

ПосиланняРедагувати