Відкрити головне меню

Ксаве́рове (до 1918 року — Савелівка) — село Городищенського району Черкаської області в Україні, центр сільської ради. Населення — 471 чоловік, 237 дворів (на 2009 рік).

село Ксаверове
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Городищенський
Рада/громада Ксаверівська сільська рада
Код КОАТУУ 7120384501
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване до 1861
Колишня назва Савелівка
Населення 389 чоловік (на 1 січня 2010 року)[1]
Територія 15,736 км²
Площа 2,0675 км²
Густота населення 188,15 осіб/км²
Поштовий індекс 19516
Телефонний код +380 4734
Географічні дані
Географічні координати 49°11′30″ пн. ш. 31°31′11″ сх. д. / 49.19167° пн. ш. 31.51972° сх. д. / 49.19167; 31.51972Координати: 49°11′30″ пн. ш. 31°31′11″ сх. д. / 49.19167° пн. ш. 31.51972° сх. д. / 49.19167; 31.51972
Середня висота
над рівнем моря
136 м[2]
Відстань до
обласного центру
47,8 (фізична) км[3]
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Адреса ради с. Ксаверове, вул. Центральна, 47
Сільський голова Руденко Борис Іванович
Карта
Ксаверове. Карта розташування: Україна
Ксаверове
Ксаверове
Ксаверове. Карта розташування: Черкаська область
Ксаверове
Ксаверове

Село розташоване за 25 км на південний схід від районного центру — міста Городище та за 4 км на північ від залізничної станції Цвіткове.

Поблизу села знайдено знаряддя праці доби неоліту.

ІсторіяРедагувати

Після реформи 1861 року селяни отримали по 3,5 десятин землі, панові належало близько 500.

У Лаврентія Похилевича в «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» про Ксаверовку сказано:

« Село при вершине ручья Медянки. Называется также Дубово, потому что окружено дубовыми рощами. Жителей обоего пола — 1005. Церковь Покровская, деревянная. Построена в одно время с Калиновской (1864 г.) »

В 1905 році в селі відбувся виступ селян проти поміщика. Ватажками селянського руху були Аркуша Харитон, Кирпатий Денис, Сабадаш Іван, Рада Яків.

Перша школа була відкрита в селі у 70-х роках XIX століття. Охоплювала навчанням 20 % дітей шкільного віку. Із 40 дітей школу закінчували лише 10—12. З пошаною згадується в селі прізвище Обломського, який увійшов в історію як народний учитель. У 1918 році в селі відкрито початкову школу.

У 1929 році, під час примусової колективізації, в селі засновано колгосп. Перший голова — Охріменко Олекса Омелькович. Колгосп змінював назви: «ім. Крупської», «Ворошилова», «20 років РСЧА». В роки укрупнення господарств по приєднанню до села Калинівки — «Жовтень», з приєднанням до села Хлистунівки — дільниця колгоспу ім. Котовського.

В роки Другої світової війни 172 жителі воювали на фронтах, з них 113 загинули, 64 нагороджено бойовими орденами і медалями СРСР. На їх честь в селі споруджено обеліск Слави.

В післявоєнні роки в селі працював колгосп ім. Ворошилова, що використовував 1401 га земельних угідь, в тому числі 1221 га орної землі. Колгосп вирощував зернові і технічні культури.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Станом на 1972 рік в селі проживало 1 082 чоловік, працювала 8-річна школа, в якій навчалось 155 учнів, клуб на 300 місць, фельдшерсько-акушерський пункт.

У 1988 році відбулося розділення колгоспів, утворено колгосп «Прогрес», який очолив Коцупатрий Олексій Миколайович. За часів його головування в селі заасфальтовано майже всі вулиці, збудовано в 1995 році школу.

СучасністьРедагувати

На сьогодні в селі діє ТОВ «Берег», яке займається вирощуванням сільськогосподарських культур та вирощуванням птиці і свиней.

Пам'яткиРедагувати

Довжик — заповідне урочище.

Відомі особистостіРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати