Відкрити головне меню

Крістофер Руел Толкін
Christopher Reuel Tolkien
Народився 21 листопада 1924(1924-11-21) (95 років)
Лідс, Англія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність письменник, літературознавець, лінгвіст
Alma mater Оксфордський університет
Мова творів анлійська
Жанр фентезі
Magnum opus Сильмариліон
Батько Джон Рональд Руел Толкін[1]
Мати Едіт Мері Толкін[d][1]
Брати, сестри John Francis Reuel Tolkien[d] і Priscilla Mary Anne Reuel Tolkien[d]
Діти Simon Tolkien[d] і Adam Tolkien[d]
Нагороди

Крі́стофер Ру́ел То́лкін (англ. Christopher Reuel Tolkien) — письменник, літературознавець, лінгвіст, син письменника Дж. Р. Р. Толкіна. Відомий доопрацюванням і систематизацією незавершених творів та чернеток батька, зокрема укладенням книги «Сильмариліон».

БіографіяРедагувати

Крістофер Толкін народився в англійському місті Лідс, був третім сином Дж. Р. Р. Толкіна та Едіт Толкін. Був названий на честь друга Джона Толкіна — Крістофера Вайсмена (англ. Christopher Wiseman). В дитинстві захоплювався локомотивами, батько облаштував для сина цілу кімнату під іграшкові залізниці. Закінчив школу в Беркширі, але мав перерву в навчанні через діагностовані проблеми із серцем. Після цього пішов вчитися до Триніті-коледж Оксфордського університету. Джон Толкін давав читати Крістоферу ранні версії своїх творів, зокрема «Гобіта» і «Володаря Перстенів».

Під час Другої світової війни був пілотом в Королівських військово-повітряних силах Великої Британії, служив у Південній Африці. На початку 1944 року перебував у Кронштадті, потім — у Стандертоні в Трансваалі. У 1945 році повернувся в Англію, служив у Шропширі.

Після закінчення війни вступив до літературної спілки Інклінгів при Оксфорді, де представив загалу текст «Володаря Перстенів». Пізніше працювавав репетитором, викладав англо-саксонську, середньоанглійську та давньоскандинавську мови у Нью Колледж (Оксфорд) з 1964 по 1975.

У 1951 році одружився на Фейт Фолконбрідж, у шлюбі з якою мав сина Саймона (народився в 1959). Пізніше він розлучився з Фейт і одружився у 1967 на канадці Бейлі Напфейс. Вони мали двох дітей, Адама (народився в 1969 році) і Рейчел (1971 року народження).

Після смерті батька у 1973 році Крістофер виявив тисячі аркушів рукописів Джона Толкіна, від поем до текстів лекцій. Про існування деяких прозових і поетичних творів доти було відомо лише з листів Джона. За участю фантаста Ґая Ґавріела Кея він доопрацював і опублікував його незакінчену книгу «Сильмариліон». У 1983—1996 він опублікував 12-итомну книжкову серію «Історія Середзем'я», що складається з чернеток Джона і коментарів Крістофера. На основі таких чернеток в 2007 році він розширив до обсягу повісті твір «Діти Гуріна». 5 травня 2009 була опублікована книга «Легенда про Сіґурда і Ґудрун», що не відноситься до циклу творів про вигаданий світ Середзем'я. Останнньою виданою книгою Крістофера Толкіна є «Беовульф: переклад і коментарі» — прозовий переклад епосу «Беовульф», виконаний Джоном Толкіном впродовж 1920—1926 років, і редагований Крістофером.

Зі зростанням слави Джона Толкіна і власної Крістофер Толкін перевіз свою сім'ю на південь Франції. Крістофер очолює організацію Tolkien Estate (укр. «Спадщина Толкіна»), що володіє правами на всі твори Джона Толкіна — крім «Гобіта» і «Володаря Перстенів», права на які належать Tolkien Enterprises. Крістофер Толкін виступає проти езотеричних тлумачень творчості його батька та не схвалював екранізацій «Володаря Перстенів» і «Гобіта», попри їх комерційний успіх[2][3].

БібліографіяРедагувати

  • «Сага про короля Гейдрека Мудрого» (англ. The Saga of King Heidrek the Wise) (1960)
  • «Сер Ґавейн та Зелений лицар, перлина і сер Орфео» (англ. Sir Gawain and the Green Knight, Pearl and Sir Orfeo) (1975)
  • «Сильмариліон» (англ. The Silmarillion) (1977) у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
  • «Листи Дж. Р. Р. Толкіна» (англ. The Letters of J. R. R. Tolkien) (1981) — з Гамфрі Карпентером.
  • «„Чудовиська і критики“ та інші есе» (англ. The Monsters and the Critics and Other Essays) (1983) у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
  • «Історія Середзем'я» (англ. The History of Middle Earth) у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
    • «Книга втрачених переказів: частина перша» (англ. The Book of Lost Tales: Part I) (1983)
    • «Книга втрачених переказів: частина друга» (англ. The Book of Lost Tales: Part II) (1984)
    • «Пісні Белеріанду» (англ. The Lays of Beleriand) (1985)
    • «Окреслення Середзем'я» (англ. The Shaping of Middle-Earth) (1986)
    • «Утрачена дорога та інші документи» (англ. The Lost Road and Other Writings) (1987)
    • «Повернення тіні» (англ. The Return of the Shadow) (1988)
    • «Зрада Ізенґарда» (англ. The Treason of Isengard) (1989)
    • «Війна персня» (англ. The War of the Ring) (1990)
    • «Саурон подоланий» (англ. Sauron Defeated) (1992)
    • «Морґотів перстень» (англ. Morgoth's Ring) (1993)
    • «Війна за самоцвіти» (англ. The War of the Jewels) (1994)
    • «Народи Середзем'я» (англ. The Peoples of Middle-Earth) (1996)
  • «Діти Гуріна» (англ. The Children of Húrin) (2007) у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
  • «Легенда про Сіґурда і Ґудрун» (англ. The Legend of Sigurd and Gudrún) (2009) у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
  • «Падіння Артура» (англ. The Fall of Arthur) (2013)
  • «Беовульф: переклад і коментарі» (англ. Beowulf: A Translation and Commentary) (2014)

ПриміткиРедагувати

  1. а б Tolkiens Reise nach Mittelerde: Ein neuer Blick in die Welten J.R.R. Tolkiens — 1 — Kow: Heel Verlag, 2013. — S. 23. — 338 с. — ISBN 978-3-86852-826-8
  2. Christopher Reuel Tolkien. Council of Elrond. Процитовано 2015-12-21. 
  3. John Ronald Reuel Tolkien - John Ronald Reuel Tolkien Biography - Poem Hunter. www.poemhunter.com. Процитовано 2015-12-21. 

ДжерелаРедагувати