Крушельницька Ганна Амвросіївна

українська оперна і концертна співачка

Ганна Амвросіївна Крушельницька гербу Сас[2] (18 серпня 1887, с. Білявинці, нині Тернопільського району Тернопільської області — 13 травня 1965, Львів) — українська оперна і концертна співачка (сопрано). Сестра Соломії Крушельницької.

Крушельницька Ганна Амвросіївна
Зображення
Зображення
Анна Крушельницька в ролі Мімі в опері Джакомо Пучіні «Богема»
Основна інформація
Дата народження 18 серпня 1887(1887-08-18)
Місце народження с. Біла, нині Тернопільський район, Тернопільська область
Дата смерті 13 травня 1965(1965-05-13) (77 років)
Місце смерті Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Професії оперна співачка
Освіта Вищий музичний інститут у Львові, Міланська консерваторія
Співацький голос сопрано
Інструменти вокал[d]
Батько Крушельницький Амвросій Васильович
CMNS: Файли у Вікісховищі
Могила Ганни Крушельницької на 4 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Життєпис ред.

Батько — о. Амвросій Крушельницький — греко-католицький священник, громадський діяч.[3] Мати — Теодора-Марія Савчинська, донька священника, письменника Григорія Савчинського. Хрещений батько — Олександр Барвінський, громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.[4]

Закінчила Вищий музичний інститут у Львові (1904) та Міланську консерваторію (1912). У 1907—1914 роках співала на оперних сценах Варшави, Львова, Мілана, Венеції, Рима та інших.

У 1914—1928 роках виступала також як концертна співачка. Брала участь у ювілейних концертах Тараса Шевченка (1901—1906), Миколи Лисенка (1903) та Івана Франка (1913) у Львові.

Внаслідок пережитих стресів лікувалася за сприяння сестри Соломії від нервового розладу.[5] Після Першої світової війни повернулася до Галичини. 8 травня 1922 року разом зі співачкою Одаркою Бандрівською і композитором Василем Барвінським виступила в концерті, збір коштів з якого був перерахований для українських людей з інвалідністю.

У 1928 році залишила сцену. Востаннє виступала у Гребенові. Проживала за радянської влади в будинку на тодішній вулиці Чернишевського, 23.[5]

Похована у Львові, на 4 полі Личаківського цвинтаря.

Творчість, репертуар ред.

Мала голос красивого «віолончельного» ​​тембру і відмінну вокальну школу.

Оперні партії ред.

Концертний репертуар ред.

Виконувала твори Петра Чайковського, Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні, Ріхарда Вагнера, Василя Барвінського, Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича, Остапа Нижанківського, Дениса Січинського.

Записи ред.

Записала на грамплатівки 3 українські пісні — «З мого тяжкого болю», «Ой місяцю, місяченьку», «Широкий лист на дубочку»[6] (Львів, «Граммофон», 1904, 1905).

Примітки ред.

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 149. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. Кобилянський А., Комарницький С. Саси в українській культурі: З історії української шляхти // Універсум. — 2006. — № 5/8. — С. 64—66.
  3. Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — С. 245. — ISBN 978-966-457-087-6.
  4. До історії взаємин Соломії Крушельницької та Василя Барвінського. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
  5. а б Крушельницькі / Українські родоводи // Галицька брама. — Львів, № 9 за грудень 1995. — С. 9.
  6. В деяких джерелах — п'ять

Джерела ред.

Посилання ред.