Крушельницька Володимира Антонівна
Володими́ра Анто́нівна Крушельни́цька (3 січня 1903, Коломия — 8 грудня 1937) — лікарка-дерматологиня, публіцистка, редакторка, громадська і культурна діячка. Жертва сталінського терору.
| Володимира Антонівна Крушельницька | |
|---|---|
 Володимира Крушельницька. Львів, 1930 | |
| Народилася | 1903 Коломия |
| Померла | 8 грудня 1937 Ленінградська область, РФ |
| Країна |  Долитавщина |
| Національність | українка |
| Діяльність | лікар-дерматолог, публіцист, редактор, громадська і культурна діячка. |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Батько | Крушельницький Антін Владиславович |
| Мати | Крушельницька Марія Степанівна |
| Брати, сестри | Крушельницький Іван Антонович, Крушельницький Богдан Антонович, Крушельницький Остап Антонович і Крушельницький Тарас Антонович |
Життєпис
ред.Народилася в м. Коломиї в сім'ї Антона Крушельницького та його дружини Марії. Мала чотирьох братів: Івана К., Богдана К., Тараса К., Остапа К. Її племінницями є Лариса Іванівна Крушельницька і Марія Тарасівна Крушельницька.
Закінчила у Відні гімназію (1919) і медичний інститут (1925). У 1926—1927 рр. — лікарка у Рогатині, у 1928—1931 рр. мала у Львові приватну практику. Від 1928 р. разом з Софією Парфанович редагувала журнал Українського антиалкогольного товариства «Відродження» у Львові.
Позитивно оцінивши радянську українізацію 1920-х років, переїхала до УРСР. Від 2 листопада 1931 навчалась в аспірантурі Інституту венерології та дерматології в Харкові, за рік написала і захистила докторську дисертацію; працювала в тому ж інституті асистенткою. У 1932 до неї в Харків із Львова переїхав її брат Іван, а в травні та липні 1934 — решта її великої родини (крім її братової по Івану — Галини Левицької).
У ніч проти 6 листопада 1934 працівники НКВД заарештували її братів Тараса й Івана, а потім батька та двох інших її братів. Сама Володимира Крушельницька була заарештована 12 грудня 1934 за звинуваченням у належності до контрреволюційної терористичної організації. 27 лютого 1935 р. Володимира була засуджена до 3 років таборів. Відбувала покарання на Соловках (працювала лікарем). Володимиру в групі в'язнів (509 осіб), згідно з протоколом від 25 листопада, розстріляли (імовірно, в Ленінградській області РФ); документ про виконання вироку підписаний 8 грудня 1937 р.
Володимира Антонівна Крушельницька реабілітована Харківським обласним судом 10 березня 1958 р.
Джерела та література
ред.- Г. П. Герасимова. Крушельницька Володимира Антонівна [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 422. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Я. В. Ганіткевич. Крушельницька Володимира Антонівна [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Крушельницька Л. І. Рубали ліс… (Спогади галичанки). — Львів, 2001. — 260 с.: іл.
Посилання
ред.- Сайт Інституту історії [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]