Круті Броди

село в Хмельницькій області, Україна

Кру́ті Бро́ди (раніше: Крутибороди, Крутибородинці або Крутобородинці) — село в Україні, у Ярмолинецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області, дані про яке зустрічаються ще у XV столітті.

село Круті-Броди
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Ярмолинецька селищна громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XV століття
Населення 124
Територія 1,6 км²
Густота населення 102.5 осіб/км²
Поштовий індекс 32143
Телефонний код +380 3853
Географічні дані
Географічні координати 49°08′34″ пн. ш. 27°02′09″ сх. д. / 49.14278° пн. ш. 27.03583° сх. д. / 49.14278; 27.03583Координати: 49°08′34″ пн. ш. 27°02′09″ сх. д. / 49.14278° пн. ш. 27.03583° сх. д. / 49.14278; 27.03583
Водойми р. Ушиця
Відстань до
обласного центру
45 км
Найближча залізнична станція Ярмолинці
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради 32100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 14
Карта
Круті-Броди. Карта розташування: Україна
Круті-Броди
Круті-Броди
Круті-Броди. Карта розташування: Хмельницька область
Круті-Броди
Круті-Броди
Мапа
Мапа

CMNS: Круті Броди у Вікісховищі

Географія ред.

 
Частина села (Лебедівка)

Село розташоване в мальовничому куточку Хмельницької області в каньйоні річки Ушиця. Маленька частина села розміщується на поверхні каньйону, майже зі всіх сторін село розташоване в лісах.

Село поділяється на 5 частин (ці частини умовні і використовуються в сільському обиході):

  1. Велетниха — частина села, яка розташована на горбі між Баранівкою та Крутими-Бродами.
  2. Польська вулиця — вулиця яка веде до польського кладовища (ймовірно тут колись жили поляки).
  3. Висварівка — вулиця отримала свою назву через те, що в цій вулиці люди часто сваряться (їх тоді чути на все село).
  4. Кінець — вулиця яка йде через усе село аж до Грим'ячки (села Віньковецького району).
  5. Лебедівка — частина села, яка розташована на дорозі, що веде до Вербки Мурованої. Це сама мальовнича частина села, тут знаходиться лише 6 будинків. Але люди проживають лише в двох будинках. Ця частина села з знаходиться на узліссі на віддаллі близько 1 км від села. Тут протікає маленька річка, яка впадає в Ушицю, знаходяться прекрасні долини та гори висотою до 50 метрів.

Археологічні знахідки ред.

На терериторії села знаходиться курган трипільської культури (між Баранівкою та Крутими-Бродами).

Історія ред.

У 2005 році у селі знімали частини фільму «Створення кохання». Історія створення цього фільму проста й волюнтаристська. Успішний молдовський бізнесмен, пивний король Яков Тіхман написав книжку «Мотл-Шотхен» про своє рідне містечко Зіньків на Хмельниччині, українське за географією, але єврейське за складом населення, у якому, втім, жили і росіяни, судячи з мови, й українці, і навіть один турок. Яков Тіхман виступив продюсером фільму за своєю книгою, який назвали «Створення любові». Для картини зібрали перфектну групу: відомий молдовський режисер Валеріу Жеріге, автор фільму «Дисидент» (премія європейських фестивалів), «Передчуття» (головний приз у Костинешть і номінований у Каннах на конкурсі «Особливий погляд» в 1993 році), оператор — Анатолій Іванов, який уже кілька років живе в Америці і працював з багатьма відомими режисерами, актори Михайло Козаков, Олександр Панкратов-Чорний, Інна Бразговка(Росія), Саша Демидов у ролі Мотла (Ізраїль), Ігор Слободской, Олена Рожкова, Василь Слюсаревський (Україна) та інші.

У центрі села в старому льоху (за давніми переказами) є вхід у тунель який з'єднує Покровська церква-фортеця та Замок у селі Сутківці та перехід у село Зіньків.

Символіка ред.

Герб ред.

В щиті, перетятому хвилясто золотим і лазуровим, виходить срібна кам’яна гора з срібною мурованою аркою, в чорному отворі якої срібний смолоскип із червоним полум’ям з золотою облямівкою, поставлений в стовп. В золотій частині арка супроводжується в главі чорною лебединою пір’їною в стовп, і чотирма зеленими дубовими листками в стовп, по два з кожної сторони в правий і лівий перев’язи. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "КРУТІ БРОДИ".

Прапор ред.

Квадратне полотнище розділене хвилясто горизонтально на дві рівновеликі частини – жовту і синю. З нижнього пруга виходить біла кам’яна гора з білою мурованою аркою, в чорному отворі якої білий вертикальний смолоскип із червоним полум’ям з жовтою облямівкою. На верхній частині над горою чорна вертикальна лебедина пір’їна, від гори до верхніх кутів відходять діагонально по два зелених вертикальних дубових листки.

Пояснення символіки ред.

Хвилястий поділ означає річку Ушицю, срібна гора – гористу місцевість, арка зі смолоскипом означають видобування фосфатів і гальки, лебедина пір’їна означає частину села «Лебідь», дубові листки означають велику кількість цих дерев біля села. На прапорі повторюються кольори і фігури герба.

Пам'ятки ред.

 
«Сучасна» сільська церква
 
Пам'ятник загиблим воїнам
  • У центрі села знаходиться величавий мурований млин, який до проведення в село електрики працював на воді. Роками в млин звозили збіжжя жителі окружних сіл після смерті мельника Стопканя Михайла Антоновича у 1992 році млин попрацював ще не довго і на початок 2000 року повністю припинив свою роботу.
  • Навпроти млина росте стара верба під деревом стоїть камінь-могила польської пані. На камені зберігся певний надпис.
  • Біля млина на долині є артезіанська свердловина, яку після війни розвідали радянські геологи. Вода з цієї свердловини має певний приємний смак з присмаком мінеральних речовин.

Некрополі ред.

У селі Круті-Броди є два кладовища — так звані Польське та Руське. На сході села розташоване Руське кладовище, воно більше за Польське (тому, що більшість населення православні християни), на цьому кладовищі знаходяться старовинні надгробні плити, датовані кінцем XVIII століття. Також там знаходиться склеп, у якому похована колись заможна особа (пан, або пані, точно ніхто не знає, дехто вважає, що це пані, яка втопилась біля млина у річці (згадано вище)). В цьому склепі знаходиться кам'яна домовина.

Польське кладовище розташоване на південному краю села (на горбі), воно назване Польським тому, що там ховали лише католиків.

Транспорт ред.

Село з'єднується з районним та обласним центром автобусним сполученням. Квиток до села коштує 8 грн. з Хмельницького та 3 грн. з Ярмолинець (станом на 28.10.2007). Автобус їздить двічі на день:
1) 5,45 з Ярмолинець на село, а з села на Хмельницький.
2) 12,45 з Хмельницького на Ярмолинці та з Ярмоленець в 13,45 на Круті-Броди, з села в 14,40 на Ярмолинці.

У п'ятницю автобус додатково їде у 17,40 з Хмельницького по такому ж маршруту. Також є додатковий пенсійний автобус в 10,30 з Ярмолинець, але він лише в певні дні (дана інформація станом на 28.10.2007 р. можливі зміни).

У радянський час у селі була вузькоколійна залізниця, яка вела до шахт, у яких видобували галки (камінь круглої форми). В селі знаходиться багато печер в яких видобували корисні копалини. Багато цих печер вже не видно на поверхні тому, що засипало вхід. В цих печерах під час війни переховувалися люди. Також в селі знаходиться багато кам'яних кар'єрів, є пісочний кар'єр (працюючий). Також недавнім часом розпочинаються розробки нового кар'єра спільним Українсько-Канадським підприємством. В цьому кар'єрі будуть видобувати сировину (блакитну глину).

Соціальна сфера ред.

У селі розташований ФАП (завідувач Чорна Ольга Петрівна), клуб (завідувач Назарова Ольга Степанівна).

Населення ред.

Населення на 01.01.2006 р. — 129чол.; на 01.02.2007р — 124 ос. Дітей дошкільного віку на 01.01.2006 р. — 4чол.; на 01.02.2007р — 2 ос. Дітей шкільного віку на 01.01.2006 р. — 7чол.; на 01.02.2007р — 9 ос. Громадян пенсійного віку на 01.01.2006 р. — 82чол.; на 01.02.2007р — 77 ос.

Посилання ред.