Відкрити головне меню

Критський Микола Дмитрович (Крицький,Крітський; р. н. і р. с. невід.) – військовий моряк, гідрограф. Контр-адмірал (1832). За походженням грек з о-ва Крит (у той час острів належав Османській імперії; нині – у складі Греції). 1789 в м. Санкт-Петербург вступив кадетом до Корпусу чужинських єдиновірців. 1794 став гардемарином, 1796 – мічманом. По закінченні навчання направлений на Чорноморський флот, командував різними суднами. 1801 як капітан требаки (2-щоглового вітрильника) "Константин" здійснив гідрографічні дослідження Чорного моря, через рік описав північно-східне узбережжя Азовського моря. На російсько-турецькій війні 1806–1812 орудував загоном із п'яти канонерських човнів. 1807 брав участь в експедиції проти османських фортець. 1823 склав план о-ва Фідонісі (Зміїний) і Тендрівської коси.

За чверть століття офіцерської служби 1824 удостоєний ордена св. Георгія 4-го класу і, як наслідок цього, – спадкового дворянства. 1826 провадив обміри в акваторії від Севастополя до Керченської протоки, нагороджений орденом св. рівноапостольного кн. Володимира 4-го ст. й призначений командиром 32-го флотського екіпажу. 1827 став кавалером ордена св. Анни 2-го ст.

Герой російсько-турецької війни 1828–1829. У чині капітана 1-го рангу на кораблі "Париж" 1828 брав участь у боях під Варною (нині місто в Болгарії) та Анапою (нині місто Краснодарського краю, РФ). За фахову вправність і особисту сміливість у здійснених операціях одержав, відповідно, золоту зброю з написом "За храбрость" і діамантові знаки ордена св. Анни. Улітку того ж року очолював загін кораблів, успішно атакував фортецю Інада (нині м. Ігнеада, Туреччина) на західному чорноморському березі, за що отримав орден св. рівноапостольного кн. Володимира 3-го ст. Після того обійняв посаду обер-інтенданта Чорноморського флоту. 1832 підвищений у ранзі до контр-адмірала. 1834 звільнений у відставку.

Джерела та літератураРедагувати