Кристалізація полімерів

Кристалізація полімерів є процес, пов'язаний з частковим вирівнюванням їх молекулярних ланцюжків. Ці ланцюги складаються разом і утворюють впорядковані області, звані ламелі, які складають більші сфероїдальні структури — сфероліти. [1] Полімери можуть кристалізуватися при охолодженні з розплаву, механічному розтягненні або випаровуванні розчинника. Кристалізація впливає на оптичні, механічні, термічні і хімічні властивості полімеру. Ступінь кристалічності оцінюється різними аналітичними методами, і зазвичай знаходиться в діапазоні від 10 до 80 %, таким чином, кристалізовані полімери часто називаються «напівкристалічні». Властивості напівкристалічних полімерів визначаються не тільки ступенем кристалічності, а й залежать від розміру і орієнтації молекулярних ланцюгів.

Компонування молекулярних ланцюгів в аморфних і частково кристалічних полімерів.

Паралельноланцюговий кристал

У хімії полімерів — тип кристалів, що утворились при паралельному упакуванні ниток полімера, при цьому не береться до уваги напрямок цих ниток.

Література

• Bernd Tieke: Makromolekulare Chemie. Eine Einführung. Wiley-VCH, Weinheim 2000. ISBN 978-3-527-29364-3.
• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0