Кринична Світлана Сергіївна
| Кринична Світлана Сергіївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 8 лютого 1972 (53 роки) с. Василівка (Ладижинська міська громада), Вінницька область | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | поетеса | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 2008—дотепер | |||
| Напрямок | лірика | |||
| Жанр | поезія | |||
| Членство | НСПУ (2025) | |||
|
| ||||
Світла́на Сергі́ївна Крини́чна (Гуменю́к) (* 8 лютого 1972, Василівка (Ладижинська міська громада), Вінницька область) — українська письменниця. Член Національної спілки письменників України з 2025 року.[1]
Біографія
ред.Народилася 8 лютого 1972 р. в с. Василівка (Ладижинська міська громада) Тульчинського (тепер Ладижинська міська громада Гайсинського) району Вінницької області в родині колгоспників. Середню освіту здобула в школі с. Білоусівка Тульчинського району. Закінчила Тульчинський технікум ветеринарної медицини (1991). Працювала в лікарні. Нині проживає в місті Ладижин, працює в комунальному закладі Ладижинський центр культури та дозвілля «Прометей» керівником любительського об'єднання «Сонце в людях».
Літературна діяльність
ред.Поетеса.
Авторка поетичних збірок «З глибини криничної душі» (2008), «Світанками вишиті весни» (2016), «Коронація осені» (2021), «Липою квітує надвечір'я» (2018, 2024), «Назустріч сонцю» (2025). Записала аудіокнигу на відеохостингу YouTube.[2]
Друкувалася в журналах «Дніпро», «Вінницький край», «Вінничанка», альманахах «Стусове коло» (2010), «Оберіг» (2013), «Експрес „Молодість“» (2013), «Скіфія», «Захисник — повертайся живим!: поети Вінниччини українським воякам» (2015), «Голоси тривожної епохи» (2015), «Україна в огні» (2016), «Підкова для носорога» (2016), «На зеленому листі» (2017), «Болить душа в краплині слова…» (2018), «У горнилі часу» (2020), «Дух землі», «Сила почуттів», «Магія кохання», «Русалка Дністровая» (2020), часописі «Антологія сучасної української літератури», збірниках «Освіта Вінниччини» (2015), «Зимова вишня» (2016), «Сонцевій над Бугом» (2020), альбомі «Буг то є Бог» (2022), антології «На олтар Перемоги» (2024) та ін. Має публікації в місцевій пресі. Окремі вірші стали піснями.
13 лютого 2025 р. рішенням секретаріату Національної спілки письменників України поповнила її лави.[3]
Бібліографія
ред.- З глибини криничної душі: поезії. — 2008.
- Світанками вишиті весни: лірика. — Вінниця: Вінницька газета, 2016. — 84 с. : портр. — ISBN 978-966-2257-55-7.[4]
- Липою квітує надвечір'я: поезія. — Вінниця: Нілан-ЛТД, 2018. — 92 с. : іл. — ISBN 978-966-924-822-0.
- Коронація осені: поезії. — Вінниця: Твори, 2021. — 112 с. — ISBN 978-966-924-936-4.
- Липою квітує надвечір'я: поезія. — Вінниця: Твори, 2024. — 92 с.: портр. — ISBN 978-617-552-627.[5]
- Назустріч сонцю: поезії. — 2025.
|
Світлана Кринична представляє нове покоління подільської поезії, яке проросло і розквітло у роки нашої Незалежності. Це щирий, одвертий голос жінки, яка вбирає в свою душу радощі й печалі непростого сьогодення. Творча уява поетеси, думи й переживання героїні її віршів сконцентровані в основному на світі українського села, перед яким постала гірка проблема виживання. Вона – чистий лірик, автор так званої «тихої» поезії, якій під силу зачаровувати читача глибинами душевних порухів, вражати образами рідних пейзажів, мудрої течії подільської природи. Співставляючи тривожний світ воєнного сьогодення і прекрасний у своїй первозданності, пасторальності світ сільської природи, намоленого віками побуту, ґречних стосунків, поетеса наче співставляє грім зненацької грози з райдугою, яка неодмінно засяє після штормового нашестя на вмитому дощем небі. | 
|
— Михайло Каменюк (2024)[6] | ||
Відзнаки
ред.- Переможниця всеукраїнського конкурсу «ЯwriteR» у номінації авторської поезії (2021);
- Літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2022);[7]
- Переможниця обласного конкурсу «Кобзар і Україна» (2023);
- Літературна премія імені Анатолія Бортняка (2024).[8]
Примітки
ред.- ↑ Відбулося чергове засідання секретаріату НСПУ // Сайт НСПУ. — 2025. — 13 лютого.
- ↑ Аудіокнига Світлани Криничної / YouTube
- ↑ Відбулося чергове засідання Секретаріату Національної спілки письменників України / Сайт НСПУ. — 2025. — 13 лютого.
- ↑ Світлана Кринична. «Світанками вишиті весни» (2016) / Сайт Вінницької обласної організації «Краснослов». — 2024. — 21 травня.
- ↑ Світлана Кринична. «Липою квітує надвечір'я» (2024) / Сайт Вінницької обласної організації «Краснослов». — 2024. — 8 листопада.
- ↑ Цит. по: Кринична С.С. «Липою квітує надвечір’я» / передмова
- ↑ Затвердження лауреатів 2019—2023 років премії «Кришталева вишня» // Сайт Вінницької письменницької організації НСПУ «Краснослов». — 2024. — 26 червня.
- ↑ Оголошено лауреатів премії ім. Анатолія Бортняка за 2024 рік // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». – 2025. – 15 квітня.
Джерела і література
ред.- Біографія Світлани Криничної / Сайт Вінницької обласної організації «Краснослов». — 2025. — 15 лютого.
- Презентація творчості подільських письменниць Світлани Криничної та Світлани Баламут-Осоховської / Сайт ВОУНБ ім. В. Отамановського. — 2023. — травень.
- Котик, Олена. Поетеса з Ладижина стала дипломантом «Малахітового носорога» [Текст]: [нещодавно у Вінниці, в галереї «Арт-шик», відбувся всеукраїнський конкурс одного вірша «Малахітовий носоріг», на якому Світлана Кринична була відзначена дипломом за вірш «Стеляться думки»] // Нове місто. — 2015. — 15 січня. — С. 10 : кол. фотогр.
- Творчий вечір Світлани Криничної / Блоги Ладижина. — 2014. — 12 лютого.