Крило змінної стрілоподібності

Крило змінної стрілоподібності — тип конструкції літального апарата з нерухомим крилом, що дозволяє змінювати в польоті один з видів геометрії крила — стрілоподібність. На великих швидкостях польоту ефективніша велика стрілоподібність, а на малих (зліт, посадка) — менша.

Можливі положення крила змінюваної стрілоподібності General Dynamics F-111
Перший літак з змінною стрілоподібністю Bell X-5
Варіації положення крила на бомбардувальнику Су-24.
Механізм управління правою поворотною консоллю МіГ-23

Принцип роботи ред.

Основною перевагою прямого (або з малою стрілоподібністю) крила є його високий коефіцієнт підіймальної сили. Недоліком, що зумовлює непридатність такого крила при коло-надзвукових швидкостях польоту, є різке збільшення коефіцієнта лобового опору при перевищенні критичного значення числа Маха. Тому пряме крило не може застосовуватися на літаках з високими швидкостями польоту. Водночас крило має ряд недоліків, серед яких знижена тримкість і погіршення стійкості і керованості літального апарата. Крило змінної стрілоподібності застосовувалося, зокрема для досягнення прийнятних параметрів дальності розбігу при зльоті, через низьку тягооснащеність (відношення тяги двигуна до маси літака).

Конструкція ред.

Крило зі змінною стрілоподібністю складається з поворотних консолей (або поворотних частин крила — ПЧК), середньої частини крила (СЧК), центроплану і механізму повороту. Поворотні консолі за допомогою механізму повороту під час зльоту і посадки встановлюються в положення мінімального кута стрілоподібності, при крейсерському дозвуковому польоті вони переміщуються в деяке проміжне положення, а при польотах на надзвуковій швидкості — встановлюються в положення максимального кута стрілоподібності.

Переваги ред.

Літаки з крилом змінної стрілоподібності й досить високою максимальною швидкістю мають хороші злітно-посадкові характеристики. Наприклад, бомбардувальник Су-24 має максимальну швидкість 1700 км/год при стрілоподібності крила по передній кромці 69° і посадкову швидкість 280—290 км/год, при стрілоподібності 16° (проте, при кожній посадці використовуються гальмівні парашути)[1].

Недоліки ред.

Недоліком крила із змінною стрілоподібністю є його значно більша вага і ускладнення конструкції як фюзеляжу, так і крила.

Список літаків зі змінюваною стрілоподібністю крила ред.

Тип Походження Клас Роль Поява Статус Всього Примітки
Westland-Hill Pterodactyl[en] IV   Велика Британія поршневий літак експериментальний 1931 прототип 1
Messerschmitt P.1101   Третій Рейх реактивний літак винищувач 1945 проєкт 0 Вибір однієї з трьох позицій крила відбувався на землі
Vickers Wild Goose[en]   Велика Британія БПЛА експериментальний 1950 прототип 1
Bell X-5   США реактивний літак експериментальний 1951 прототип 2 Розвиток Messerschmitt P.1101, що передбачав зміну положення крила в польоті
Grumman XF10F Jaguar[en]   США реактивний літак винищувач 1952 прототип 1
Vickers Swallow[en]   Велика Британія реактивний літак авіалайнер 1957 проєкт 0
General Dynamics F-111 Aardvark   США реактивний літак багатоцільовий бойовий літак 1964 серійний 563
Су-17   СРСР реактивний літак винищувач-бомбардувальник 1966 серійний 2867
Dassault Mirage G[en]   Франція реактивний літак винищувач 1967 прототип 3
МіГ-23   СРСР реактивний літак винищувач 1967 серійний 5047
Dassault Falcon[en] 75   Франція реактивний літак бізнес-джет 1968 проєкт 0
Ту-22М   СРСР реактивний літак стратегічний бомбардувальник 1969 серійний 497
Grumman F-14 Tomcat   США реактивний літак винищувач 1970 серійний 712
МіГ-27   СРСР реактивний літак винищувач-бомбардувальник 1970 серійний 1075
Су-24   СРСР реактивний літак тактичний бомбардувальник 1970 серійний ~1400
Panavia Tornado   Велика Британія,   Німеччина,   Італія реактивний літак багатоцільовий бойовий літак 1974 серійний 992
Rockwell B-1 Lancer   США реактивний літак стратегічний бомбардувальник 1974 серійний 104
Ту-160   СРСР реактивний літак стратегічний бомбардувальник 1981 серійний 36

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. В. Ільїн, М. Левін. Бомбардувальники. — М.: Вікторія, АСТ, 1996. — Том 2. — C. 48

Посилання ред.