Відкрити головне меню

Криве (пол. Krzywe) — село в Польщі, в гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на прадавній етнічній українській території. Розташоване в гірській пасмі Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною і Україною. Населення — 64 особи (2011[1]).

Село
Криве
пол. Krzywe


Координати 49°11′33″ пн. ш. 22°21′32″ сх. д. / 49.19250000002777767° пн. ш. 22.35888889002777802° сх. д. / 49.19250000002777767; 22.35888889002777802Координати: 49°11′33″ пн. ш. 22°21′32″ сх. д. / 49.19250000002777767° пн. ш. 22.35888889002777802° сх. д. / 49.19250000002777767; 22.35888889002777802

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Тісна
Перша згадка 1552
Населення 64 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-607
Автомобільний код RLS
SIMC 0347844
OSM 1748181 ·R (Гміна Тісна)
Криве. Карта розташування: Польща
Криве
Криве
Криве (Польща)
Криве. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Криве
Криве
Криве (Підкарпатське воєводство)

ІсторіяРедагувати

Ймовірно, території були населені русинами ще за часів Київської Русі.

Перша документальна згадка про село — 1552 р., як власність роду Балів.

В 1-й пол. XVII ст. у власності Урбанських, згодом з сер. XVIII ст. до поч. XIX ст. належала батькові Олександра Фредра (Fredry) — Яка, далі власники — Флемінгові (Flemingowie), пізніше під кін. XIX ст. — Герман Чех де Ліндевальд (Herman Czecz de Lindewald), власники в міжвоєнний час — жидівська родина Баекенброзов (Baeckenbrothów).

З 2-ї половини 18 ст. до 1918 року село у складі Австро-Угорщини. 1904 року через село офіційно введена вузькоколійна залізниця від Нового Лупкова до Тісної з продовженням через Кальницю до Бескиду.

З листопада 1918 по січень 1919 тут існувала Команчанська Республіка. У 1919-1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства.

Після 1947 року через переселення до СРСР і акцію Вісла село було знищене[2].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква Св. Іоана ХрестителяРедагувати

В селі був особняк з водним млином і корчмою, який з 1811 по 1873 рік служив священику. Мешкала там родина пароха с. Смерек о. Семетківського, який був адміністратором церкви в с. Криве. Парохіяльна церква (з приходом з с. Присліп) належала до Балигородського (з 1924 року до Тіснянського) деканату Перемиської єпархії. Сільська церква Св. Іоана Хрестителя була побудована в 1845 р. на місці старої теж дерев'яної, в 1848 році освячена. Розміри — 15,8 м довжини і 8 м ширини. В перші роки ХХ ст. в церкві було проведено ґрунтовний ремонт. В 1910 році була знову освячена. В святині був поставлений гарно оздоблений іконостас зі сценами життя святих — св. Миколая, св. Онуфрія, св. Юра. В Історичному Музею м. Сянік зберігається ікона 17 ст. Вознесіння Матері Божої і 18 ст. Св. Юра з цієї церкви. Біля церкви стояла дзвіниця з трьома дзвонами. Найбільший дзвін вагою 500 кг був вилитий в Перемишлі на межі 20-30-х рр. ХХ ст. Після окупації села німцями, мешканець на прізвище Плишка сховав дзвони в свердловині. Але під загрозою розстрілу жителі вказали місце і німці вивезли дзвони до Німеччини. Церква і дзвіниця були знищені до 1947 р. Зараз на сільському цвинтарі залишились два надгробки.

ДемографіяРедагувати

1921 — 191 осіб, з них 8 римо-католиків.

У 1939 році в селі проживало 290 мешканців, з них 280 українців-грекокатоликів і 10 українців-римокатоликів[3].

1943 — 285 осіб

1946 — 320 осіб.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 33 7 21 5
Жінки 31 5 19 7
Разом 64 12 40 12

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Archiwum Państwowe w Rzeszowie Oddział w Sanoku. Фонд 433/0 Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Krzywem k. Baligrodu. Метричні записи за період з 1785 по 1910 рр.
  • Archiwum Państwowe w Przemyślu. Фонд 142/0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. Метричні записи за періоди - 1785-1788, 1790-1838 рр.

ЛітератураРедагувати