Крешимир Баранович

Крешимир Баранович (хорв. Krešimir Baranović; 25 серпня 1894, Шибеник — 17 вересня 1975, Белград) — хорватський композитор диригент і педагог, розквіт діяльності якого прийшовся на Міжвоєнний час.

Крешимир Баранович
Krešimir Baranović.jpg
Основна інформація
Дата народження 25 серпня 1894(1894-08-25)
Місце народження Шибеник, Австро-Угорщина
Дата смерті 17 вересня 1975(1975-09-17)[1][2][…] (81 рік)
Місце смерті Белград, СР Сербія, СФРЮ
Громадянство Австро-Угорщина, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців, Королівство Югославія і СФРЮ
Професії диригент, композитор, академічний музикант
Освіта Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Жанри класична музика

БіографіяРедагувати

Музиці навчався у Загребі у Д. Кайзера (фортепіано, теорія музики), у школі Музичного товариства, у 191214 у Музичній академії у Відні.

В 191527 — диригент Загребської опери. У 192729 виступав як диригент у Белграді; 1928 взяв участь у гастрольному турне по європейських країнах з балетною трупою Анни Павлової.

У 192943 роках — директор Національної опери у Загребі, у 194346 році — керівник оркестру радіо і диригент оперного театру у Братиславі (тоді Чехословаччина). У 194662 роках — диригент Національної опери, у 195161 роках — директор Белградської філармонії і професор Музичної академії у Белграді.

У своїй творчості Барановича спирався на музичний фольклор Хорватського Загір'я. Мелодійне обдарування, майстерне володіння оркестровою палітрою особливо проявлялися у його балетній музиці, позначеної національним колоритом. Балет Барановича «Пряникове серце» поклав початок національному балетному театру.

ТвориРедагувати

Вокальні твориРедагувати

  • Z mojih bregov (Фран Ґалович) для оркестру (1927)
  • Moj grad (Вінко Николич) для хору та оркестру (1943)
  • Iz osame (Крешимир Баранович) для голосу та оркестру (1944)
  • Pan (Мирослав Крлежа), симфонічна пісня для декламатора, соліста, змішаного хору та оркестру (1957)
  • Goran (Іван Ковачич), кантата для декламатора, соліста та оркестру (1960)
  • Oblaci (Добриця Цежарич) для мецо-сопрано та оркестру (1963)
  • Šume, šume (на основі хорватської народної пісні), кантата для змішаного хору та оркестру (1967)
  • Na moru (Ґустав Крклеч) для баритону та оркестру (1973)

Театральні постановкиРедагувати

  • «Пряникове серце» (Licitarsko srce) (Krešimir Baranović), балет (1924, Загреб)
  • «Квіти маленької Іди» (Cvijeće male Ide) (Margareta Froman, за твором Ганса Християна Андерсена), балет (1925, Загреб)
  • «Стрижено-скошено» (Striženo-košeno) (Gustav Krklec), комічна опера (1932, Загреб)
  • «Імбрек з носом» (Imbrek z nosom) (Krešimir Baranović), балет (1935, Загреб)
  • «Наречена з Цетинграда» (Nevjesta od Cetinjgrada) (Marko Fotez, за твором Turci idu Августа Шеноа), комічна опера (1942; 1951, Белград)
  • «Китайська притча» (Kineska priča) (Dimitrije Parlić, prema Der Kreidekreis Klabunda), балет (1955, Белград)
  • сценічна музика для Tirena (Marin Držić), Dundo Maroje (Marin Držić), Antigona (Софокл) i Henri IV. (Шекспір)

Інструментальні твориРедагувати

  • концертна увертюра (1916)
  • симфонічне скерцо (1921)
  • Svatovac для оркестру (1922)
  • gudački kvartet (1924)
  • «Балканська поема» (Poème balkanique) для оркестру (1926)
  • сюїта з балету «Пряникове серце» для оркестру (1927)
  • симфонієта в мі-бемоль мажор (1939)
  • «Пісня гусляра» (Pjesma guslara), рапсодія для оркестру (1945)
  • симфонієта для струнного оркестру (1952)
  • концерт для валторни з оркестром (1973)

НагородиРедагувати

  • 1960.: Жовтнева нагорода міста Белграда за кантату Ґоран[4]
  • 1962.: Медаль 7 липня[4]
  • 1971.: Медаль AVNOJ[5]
  • Орден Рад
  • Орден за заслуги

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Krešimir Baranović, в кн.: Kovacević К., Hrvatski kompozitori i njihova djela, Zagreb, 1960;