Краснянський Михайло Юхимович

Краснянський Михайло Юхимович
Krasnyansky Mikhail.jpg
Народився 4 жовтня 1942(1942-10-04) (78 років)
місто Махачкала Дагестан СРСР СРСР
Країна СРСР СРСР (1942–1991)
Україна (1991–2007)
США США (з 2007)
Діяльність педагог, KVN actor
Alma mater Донецький політехнічний інститут (нині ДонНТУ)
Галузь екологічна та техногенна безпека
Заклад ДВНЗ ДонНТУ
Посада професор
Звання Член-кореспондент Академії технологічних наук України (2001 р.); Академік Європейської Академії Природних наук (2006 р., Ганновер, Німеччина)
Ступінь доктор хімічних наук
Відомий завдяки: вчений-еколог, активіст зеленого руху, публіцист
Особ. сторінка mkrasnyansky.com

Краснянський Михайло Юхимович (англ. Mikhail Krasnyansky) (Краснянський Михайло Юхимович) — український науковець, хімік-технолог, працював на кафедрі прикладної екології та охорони навколишнього середовища Донецького національного технічного університету, доктор хімічних наук, член-кореспондент Академії технологічних наук України (2001 р.), академік Європейська Академія Природних наук (2006 р., Ганновер, Німеччина), експерт в галузі екологічної і техногенної безпеки, публіцист, є автором трьох підручників по екології, близько 150 наукових публікацій російською, українською та англійською мовами, 4-х патентів України і більш двадцяти авторських свідоцтв; представляв Україну на міжнародних конференціях у США, Англії, Німеччини, В'єтнамі та ін країнах.

Директор науково-виробничої приватної фірми «Неохим».

З біографіїРедагувати

 
Експерт у галузі екологічної та техногенної безпеки, публіцист

Народився 4 жовтня 1942 року в місті Махачкала — в евакуації з м. Сталіно (нині Донецьк).

Батько — Юхим Мойсейович Краснянський, архітектор, очолював 20 років Сталінський (Донецький) Державний інститут проектування міст («Діпроград»), багато років був депутатом Сталінської, а потім Донецької облради; мати — Олена Семенівна (у дівоцтві Елька Симха Одеська).

Закінчив Донецький політехнічний інститут (ДПІ, нині ДонНТУ), химіко-технологічній факультет, потім був залишений там викладачем кафедри загальної хімії.

У 1969 р. (у 26 років) захистив кандидатську дисертацію по теоретичній хімії. Був організатором і капітаном першої команди КВН ДПІ.

У 1971 р. був вигнаний з ДПІ по вказівці відділу науки і навчальних закладів Донецького обкому КПРС, причиною чого був його «антирадянський» гумор. Був прийнятий старшим науковим співробітником в лабораторію хімічних засобів гасiння пожеж та вибухiв ВНДI гірничо-врятувальної справи (Донецьк), яку потім очолив. В процесі наукових досліджень вперше в світі дав повне теоретичне пояснення механізмам інгібірування горiння порошковими аерозолями (Krasnyansky M. Studies of fundamental physical-chemical mechanisms and processes of flame extinguishing by powder aerosols. — «Fire and Materials». — XXXII, 2008, p. 27-47).

У 1992 р. по цих дослідженнях захистив докторську дисертацію. Декілька років очолював приватну науково-виробничу компанію «Неохим», яка спеціалізувалася на утилізації відходів; компанія отримала грант урядового фонду США «Ecolinks».

У 1999 р. повернувся в ДонНТУ і працював там професором кафедри «Прикладна екологія». Є автором трьох популярних навчальних посібників по екології і енергозбереженню, понад 150 наукових публікацій. Вів в Донбасі активну публіцистичну та політичну діяльність, відстоюючи демократичні цінності, борючись з корупцією і забрудненням природного середовища; часто публікувався в місцевому друці Донецька, в київській газеті «День», в газеті «Obzor» (Чикаго, США). Був одним із засновників і керівників Донецької обласної організації Партія Зелених України.

У 2007 р. разом з сім'єю (дружина, син і дочка) емігрував в США, де продовжує наукову і публіцистичну діяльність.

Oсновні публікаціїРедагувати

Iндекс цитування (Scopus Citation Database) - 128

Михайло Краснянський. Екологічна безпека (навчальний посібник). Видавництво «Кондор», Київ, 2018 р., 177 с.

Михайло Краснянський. Енергозбереження (навчальний посібник). Видавництво "Кондор", Київ, 2018 р., 134 с.

М. Е. Краснянский. Утилизация и рекуперация отходов. Учебное пособие. «Бурун и К.» (Харьков-Киев). 2007 г. (Издание 2-е). 287 стр.

Краснянский M.E. Порошковая пожаровзрывозащита. «Донбасс» (Донецк), 1994. — 152 с.

Краснянский М. Е. Наша опасная квартира. — Безопасность жизнедеятельности (Москва). — 2006 г., N. 10, с. 1-16.

Krasnyansky M. Remote extinguishing of large fires by powder aerosols. — Fire and Materials. — XXX, 2006, p. 371–382.

Krasnyansky M. Prevention and suppression of explosions in gas-air and dust-air mixtures using powder aerosol-inhibitor. — Journal of Loss Prevention in the Process Industries. — XIX, 2006, p. 729–735.

Krasnyansky M. Studies of fundamental physical-chemical mechanisms and processes of flame extinguishing by powder aerosols. — Fire and Materials. — XXXII, 2008, p. 27-47.

Krasnyansky M. Ecological Threats Caused by Improper Disposal and Incineration of Municipal Solid Waste. — International Review of Chemical Engineering. — Vol. 3, N. 1, 2011, p. 36-45.

Михаил Краснянский. Новый Исход. Издательство «Книга-Сефер», Израиль, 2018 г., 107 с. Ссылка для чтения в интернет-библиотеке

Михаил Краснянский. Неоконченная биография еврейской семьи (Царская Россия-СССР-Украина-США). «Бурун и К.» (Харьков). 2013 г. 95 стр.; «ЗебраЕ» (Москва), 2014 г. 200 стр.

LCCN (Контрольный номер Библиотеки Конгресса США): (loc.gov at https://www.loc.gov/item/2020388201/)

Михаил Краснянский «Монолог Сперматозоида». Изд. ЛитРес, 2021 г.,260 с.

Михаил Краснянский. Неоконченная биография еврейской семьи (Царская Россия-СССР-Украина-США). «Бурун и К.» (Харьков). 2013 г. 95 стр.; «ЗебраЕ» (Москва), 2014 г. 200 стр.

Страница (файл) Михаила Краснянского на сайте Библиотеки Конгресса США

Персональний веб-сайтРедагувати

www.mkrasnyansky.com; www.krasnynskyy.com

З творчого доробкуРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2012 рік [Текст] / Донец. облдержадмін., упр. культури і туризму, Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської ; уклад. І. В. Гайдишева ; ред. Т. С. Литвин ; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко ; відп. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2011. — 113 с.
  • Зборщик, М. П. Відомі вчені технічної освіти і науки Донецького національного технічного університету (1921—2001) / М. П. Зборщик, Т. І. Овчаренко. — Донецьк, 2002.

Інтернет-ресурсиРедагувати