Красногорський район (Удмуртія)
Красного́рський район (рос. Красногорский район, удм. Красногорск ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Красногорське.
Красногорський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Красногорский район удм. Красногорск ёрос | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Удмуртія | ||||
Утворений: | 15 липня 1929 року | ||||
Населення (2019[1]): | 8711 осіб | ||||
Площа: | 1860,05 км² | ||||
Густота населення: | 4,68 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 7-34164 | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село Красногорське | ||||
Сільських населених пунктів: | 72 | ||||
Влада | |||||
Голова місцевої думи: | Бабінцев Віктор Ігорьович | ||||
Голова району: | Корепанов Володимир Серафимович | ||||
Мапа | |||||
Географія
ред.Округ розташований на північному заході республіки. Його площа становить 1 860,1 км² і з цим показником він займає 12 місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Унінським районом; та з іншими районами Удмуртії — Юкаменським та Глазовським районами на півночі, Балезінським на сході, Селтинським на півдні та Ігринським районом на півдні та південному сході.
Історія
ред.Округ був утворений 15 липня 1929 року як Святогорський район. Він складався з 13 сільрад Святогорської та Кур'їнської волостей Глазовського повіту. 1 січня 1932 року район був ліквідований, а його територія включена до складу Юкаменського та Глазовського районів. 8 січня 1935 року Святогорський район був відновлений, але 9 березня того ж року перейменований на Баришниковський. 10 липня 1938 року він знову був перейменований, отримавши сучасну назву. 1962 року, в результаті адміністративної реформи, район був ліквідований, територія відійшла до Балезінського, Ігринського та Глазовського районів. 1965 року Красногорський район був остаточно відновлений в своїх межах.
2021 року Красногорський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:
Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2019) |
Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Агрікольське сільське поселення | 448,54 | 1601 | 1391 | 1270 | Красногорське | 17 |
Архангельське сільське поселення | 164,06 | 636 | 470 | 323 | Архангельське | 5 |
Валамазьке сільське поселення | 139,71 | 1079 | 851 | 620 | Валамаз | 1 |
Васильєвське сільське поселення | 210,89 | 1019 | 649 | 456 | Васильєвське | 18 |
Дьобинське сільське поселення | 107,28 | 759 | 635 | 507 | Дьоби | 8 |
Кокманське сільське поселення | 255,73 | 426 | 333 | 262 | Кокман | 1 |
Красногорське сільське поселення | 59,69 | 4892 | 4694 | 4284 | Красногорське | 5 |
Кур'їнське сільське поселення | 116,72 | 742 | 566 | 455 | Кур'я | 5 |
Прохоровське сільське поселення | 253,15 | 590 | 430 | 301 | Барани | 7 |
Селегівське сільське поселення | 104,28 | 475 | 328 | 233 | Великий Селег | 4 |
Населені пункти
ред.№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Агриколь | 731 | 728 |
- | Андрієвці | 0 | - |
2 | Артик | 190 | 152 |
3 | Архангельське | 457 | 355 |
4 | Багир | 261 | 222 |
5 | Барани (Агрикольське) | 11 | 8 |
6 | Барани (Прохоровське) | 287 | 232 |
7 | Ботаніха | 142 | 94 |
8 | Бурово | 25 | 25 |
9 | Бухма | 19 | 14 |
10 | Вавилово | 79 | 64 |
11 | Валамаз | 1079 | 851 |
12 | Васильєвське | 327 | 254 |
13 | Велика Ігра | 18 | 11 |
14 | Великий Полом | 4 | 12 |
15 | Великий Селег | 400 | 290 |
16 | Великі Чуваші | 47 | 19 |
17 | Гаїнці | 64 | 20 |
18 | Демидовці | 9 | 5 |
19 | Дьоби | 398 | 358 |
20 | Єлово | 28 | 21 |
21 | Єфремово | 4[2] | 0 |
22 | Захватай | 44 | 30 |
23 | Зотово | 57 | 48 |
24 | Івановці | 8[3] | 0 |
25 | Каркалай | 58 | 9 |
26 | Касаткино | 8 | 6 |
- | Кельдиш | 0 | - |
27 | Киселі | 6 | 4 |
28 | Клабуки | 61 | 45 |
29 | Кокман | 426 | 333 |
30 | Коровкинці | 70 | 34 |
31 | Котомка | 30 | 14 |
32 | Красногорське | 4559 | 4425 |
33 | Кульоміно | 15 | 8 |
34 | Кур'я | 570 | 446 |
35 | Мала Ігра | 83 | 58 |
36 | Малі Чуваші | 7[4] | 0 |
37 | Малягурт | 125 | 89 |
38 | Мельниченки | 43 | 33 |
39 | Мухино | 133 | 84 |
40 | Нефедово | 22 | 13 |
41 | Новий Караул | 94 | 66 |
42 | Новий Качкашур | 0 | 0 |
43 | Новий Кеновай | 2 | 1 |
44 | Ново-Кичино | 34 | 27 |
45 | Нохріно | 1[5] | 0 |
46 | Огородники | 15 | 9 |
47 | Осипинці | 0 | 0 |
48 | Пивовари | 25 | 19 |
49 | Полянці | 0 | 0 |
50 | Потапово | 35 | 20 |
51 | Прохорово | 129 | 66 |
- | Раменці | 0 | - |
52 | Рилово | 72 | 49 |
53 | Родники | - | - |
54 | Руський Караул | 7 | 4 |
55 | Рябово | 54 | 41 |
56 | Севастьяновці | 0 | 0 |
57 | Сичі | 3[6] | 0 |
- | Старе Біляєво | 0 | - |
58 | Старе Кичино | 133 | 118 |
59 | Старий Качкашур | 88 | 64 |
60 | Старий Кеновай | 66 | 20 |
61 | Сюрзяне | 36 | 19 |
62 | Тараканово | 62 | 67 |
- | Тарасенки | 0 | - |
63 | Тукташ | 83 | 74 |
64 | Тура | 79 | 75 |
65 | Убитьдур | 43 | 25 |
66 | Удмуртський Караул | 117 | 87 |
67 | Чебаково | 13[7] | 0 |
68 | Черниші | 19 | 4 |
69 | Чумаки | 26 | 22 |
70 | Шахрово | 32 | 11 |
71 | Шаші | 3 | 1 |
- | Шиші | 0 | - |
72 | Юшур | 43 | 44 |
Населення
ред.Населення району становить 8711 осіб (2019[1]; 10002 в 2012[8], 10347 в 2010[9], 11628 в 2009[10], 12219 у 2002[11]), з них 59,3 % — росіяни, 38,0 % — удмурти, 1,5 % — татари.
Економіка
ред.Район є сільськогосподарським.
Відомі особистості
ред.У районі народився:
- Широких Микола Олександрович (* 1950) — удмуртський диригент, музикант (с. Заутинський Орел).
Примітки
ред.- ↑ а б Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ З них росіяни — 100 %.
- ↑ З них удмурти — 100 %.
- ↑ З них росіяни — 100 %.
- ↑ З них удмурти — 100 %.
- ↑ З них росіяни — 67 %, удмурти — 33 %.
- ↑ З них удмурти — 69 %, росіяни — 31 %.
- ↑ Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Чисельність населення на 1 січня 2009 року. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 11 березня 2022.
- ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |