Красногвардійський район (Бєлгородська область)
Красногвардійський район (рос. Красногвардейский район) — адміністративна одиниця Росії, Бєлгородська область. До складу району входять одне місто і 13 сільських поселень.
| Красногвардійський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Красногвардейский район | |||||
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: |  Бєлгородська область
| ||||
| Утворений: | 1928 | ||||
| Населення: | (2010) 39 941[1] чоловік | ||||
| Площа: | 1762,6 км² | ||||
| Телефонний код: | 7-47247 | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | Бірюч | ||||
| Кількість міст: | 1 | ||||
.svg)
| |||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка: | www.biryuch.ru | ||||
| Голова місцевої думи: | Бровченко Микола Артемович | ||||
Адміністративний центр — місто Бірюч.
Географія ред.
Красногвардійський район розташований у південній частині Середньоросійської височини, у східній частині Бєлгородської області. Простягається із заходу на схід на 42 км і з півночі на південь на 70 км. Площа району становить 1762,6 км².
Клімат ред.
Клімат — помірно-континентальний, середньорічна температура повітря становить +6,2 Ос. Абсолютний річний мінімум температури повітря — 38 Ос, літній абсолютний максимум +40 Ос. Тривалість теплого періоду становить 234 дня, а холодного — 131. Довжина вегетаційного періоду становить 195 днів. Середньодобова температура вище +15 Ос, середньорічна кількість опадів 475 мм.
Водні ресурси ред.
Водні ресурси — це річки, струмки, джерела, болота, ставки, підземні води. Течуть 13 малих річок і 17 струмків, на річках побудовано 13 ставків і водоймищ, є 614 га боліт. Довжина річкової мережі по території району становить 237 км. У районі понад 120 джерел, 55 з них обладнані. Підземні води, що залягають на різних глибинах, широко використаються в народному господарстві. У водоймах, річках, ставках налічується 12 видів риб.
Історія ред.
Район утворено в 1928 році як Будьонівський район, який входив до складу Острогозького округу Центрально-Чорноземної області. 13 червня 1934 роки після поділу Центрально-Чорноземної області Будьонівський район увійшов до складу Воронезької області.
6 січня 1954 року Будьонівський район входить до складу новоствореної Бєлгородської області. 8 січня 1958 року район було перейменовано на Красногвардійський і центр району село Будьонне - на село Красногвардійське.
1 лютого 1963 проводиться укрупнення адміністративних районів. Красногвардійський і Микитівський райони ліквідуються, з включенням території Красногвардійського р-ну до складу Алексєєвського і Новооскольського районів. У березні 1964 утворено Красногвардійський район в його сучасних межах, за винятком територій Покровської і Успенської сільрад Волоконівського району та села Рамахово Вейделевського району, що виділили у січні 1965 року.
Адміністративний поділ ред.
- міське поселення місто Бірюч
- Валуйчанське сільське поселення
- Верхньопокровське сільське поселення
- Верхососенське сільське поселення
- Веселовське сільське поселення
- Засосенське сільське поселення
- Калинівське сільське поселення
- Коломицевське сільське поселення
- Лівенське сільське поселення
- Мар'ївське сільське поселення
- Микитівське сільське поселення
- Новохуторне сільське поселення
- Палатовське сільське поселення
- Стрілецьке сільське поселення
- Утянське сільське поселення
| Новооскольський район | Красненський район | |
| Волоконівський район | 
|
Алексєєвський район |
| Валуйський район | Вейделєвський район |
Примітки ред.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Посилання ред.
- Красногвардійський район на сайті адміністрації Бєлгородської області. Архів оригіналу за 21 січня 2010.(рос.)
- Сайт Адміністрації Красногвардійського району [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |