Відкрити головне меню

Хрещатицьке (у 1937—2016 роках — Красноармійське) — село Новоазовського району Донецької області України. Відстань до райцентру становить близько 18 км і проходить автошляхом місцевого значення.

село Хрещатицьке
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Новоазовський район
Рада/громада Хрещатицька сільська рада
Код КОАТУУ 1423683301
Облікова картка Хрещатицьке 
Основні дані
Засноване 1815
Населення 1235
Поштовий індекс 87612
Телефонний код +380 6296
Географічні дані
Географічні координати 47°13′59″ пн. ш. 37°55′37″ сх. д. / 47.23306° пн. ш. 37.92694° сх. д. / 47.23306; 37.92694Координати: 47°13′59″ пн. ш. 37°55′37″ сх. д. / 47.23306° пн. ш. 37.92694° сх. д. / 47.23306; 37.92694
Середня висота
над рівнем моря
74 м
Відстань до
обласного центру
109 км
Відстань до
районного центру
18,3 км
Найближча залізнична станція Сартана
Відстань до
залізничної станції
34,2 км
Місцева влада
Адреса ради 87612, Донецька область, Новоазовський район, с. Хрещатицьке, вул. Комсомольська[джерело?], 17
Сільський голова Дяченко Ірина Володимирівна
Карта
Хрещатицьке. Карта розташування: Україна
Хрещатицьке
Хрещатицьке
Хрещатицьке. Карта розташування: Донецька область
Хрещатицьке
Хрещатицьке

Загальні відомостіРедагувати

Хрещатицьке підпорядковане Хрещатицькій сільській раді. Село розташоване за 34 км від залізничної станції Сартана. Населення — 1235 осіб.

У селі — середня школа, клуб, бібліотека. Функціонують лікарня, пологовий будинок, відкрито Профілакторій для тваринників, є аптека. На території Красноармійського розміщено ремонтну майстерню районного об'єднання «Сільгосптехніки», молокопункт.

ІсторіяРедагувати

Село засноване у 1815 році. Тут у 1918 році махновці покарали бійців продзагону. На місці їх страти мешканці Хрещатицького встановили пам'ятник. У 1924 році створено партосередок. У 1925 році організовано ТСОЗ. На базі цього товариства у 1930 році створено колгосп «Зоря комунізму».

Унаслідок російської військової агресії, із серпня 2014 р. Хрещатицьке перебуває на тимчасово окупованій території.

ПерсоналіїРедагувати

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 1235 осіб, із них 80,16 % зазначили рідною мову українську, 19,51 % — російську, 0,16 % — вірменську та 0,08 % — грецьку мову[1].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати