Відкрити головне меню

Красний міст — бетонний міст через річку Лагодинку (Рудку) у місті Хорол.

Красний міст
49°47′02″ пн. ш. 33°17′22″ сх. д. / 49.784083333360776180° пн. ш. 33.28944444447177631° сх. д. / 49.784083333360776180; 33.28944444447177631Координати: 49°47′02″ пн. ш. 33°17′22″ сх. д. / 49.784083333360776180° пн. ш. 33.28944444447177631° сх. д. / 49.784083333360776180; 33.28944444447177631
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Хорол
Галузь застосування автомобільний, пішохідний
Перетинає Хорол
Матеріал бетон
Загальна довжина 9 м
Кількість смуг руху по одній в кожному напрямку

Красний міст. Карта розташування: Україна
Красний міст
Красний міст
Красний міст (Україна)

Дещо про топонімиРедагувати

Як відомо, величезна кількість топонімів зберігається сотні, а деколи і тисячі років, переходячи від покоління до покоління. Це дає можливість сучасним дослідникам заглиблюватися в історію рідного краю, всебічно її вивчати.

В нашій місцевості - м. Хорол, Полтавської обл. - назва річки Хорол, є найдавнішим топонімом. З утворенням однойменного міста з'явилися притаманні для кожного етапу його розвитку назви вулиць, кутків, урочищ. У Хоролі для давньоруського періоду, як вважають окремі дослідники, характерними виявилися такі топоніми, як „Красна гірка”[1] та „Красний міст”.

Слово „красний” в ті далекі часи означало не тільки колір, але і поняття „красивий”. За словником В. Даля топонім „Красна гірка” означає „як красиву чи прекрасну місцевість, так і місце, де в Фомину неділю поминають батьків” [2]. Хорольський статист 19 ст. Т. Бридун вважав, що така „Назва „гірки“ свідчила, що Хорол існував ще в язицький період нашої історії, коли Красна гора була для мешканців місцем весілля і охвірування”[3]. І сьогодні, кожного, кому вдалося потрапити на Красну гірку, переповнюють і окриляють почуття радості і краси. А краєвид, який відкривається з Красної гірки є одним із найгарніших у місті.

„Красний міст” у ХороліРедагувати

А що можна сказати про топонім „Красний міст”? Такий топонім в Україні досить рідкісний. На сьогодні відомі Красні мости у літописному місті Чернігові та в Хоролі (інформації про інші Красні мости в Україні не знайдено). Подібні топоніми зустрічається в різних країнах світу. Як правило, Красні мости були пофарбовані у червоний колір, що і зумовлювало їх назву. У Чернігові міст також був пофарбований червоним. У Хоролі - не виключено, колись теж. А можливо хорольський Красний міст у давнину був ще і красивим. Але, можна припустити, що назва нашого Красного мосту окрім кольору та краси мала більш глибокий зміст.

В „Толковом словаре” Володимира Даля пояснюється, що прикметник „красний” в давньоруські часи додатково мав значення „найкращий”, в розумінні — „найважливіший”. Ось як в ті часи виділялися найважливіші, з точки зору шанування, архітектурні елементи хати:

« „Красная изба — чистая, белая, т. е. с трубой, с изразчатою печью и красными косящатыми окнами и рамами (не волоковыми). Вообще, среднее из трех окон, называется красным, косящатым (сделанным из деревянных косяков).

Красный угол в избе, передний, старший, где иконы и стол. Красный угол обычно обращен к юго-востоку; солнце утром входит в избу передними, красными окнами. Красная лавка, под окнами на улицу, под красным окном. Красное крыльцо, — переднее парадное, приемное. Оно строится с навесом и выходит на улицу”.

»

Зазвичай, Красний ганок (за слов'янським „фен-шуєм”) також „дивився” на південь або на схід, туди, де вставало і піднімалося Красне сонце. На схід „дивився” і Красний міст. Виходячи з вищенаведених міркувань, можна зробити припущення, що Красний міст у давньому Хоролі був „парадним”, тобто головним („в'їздним”) мостом у наше місто. Вірогідність цього підтверджується офііційними історичними джерелами та картографічними матеріалами кінця 18 та 19 ст. Відомо, що в ті часи через місто Хорол проходив транспортний і поштовий шлях з Лубен до Полтави.

Зі сторони Лубен в місто в'їжджали по Лубенській дорозі, яка пізніше, в межах міста, була перейменована в Старо-Лубенську вулицю (нині вул. Благовіщенську і частково Глибокодолинську), потім повертали на Миргородську вулицю, і далі звертали або в центр міста або на Полтаву через с. Вишняки. В 19 ст. на в'їзді до міста знаходилася застава. Не дивно, що куток, який прилягав до застави звався „Заставочья Лука”. А сьогодні це просто Лука.

« „Майже біля Хорольської фортеці (на плані показані її залишки) в'їздна дорога перетинала річку Лагодинку (праву притоку р. Хорол). Зеленим кольором позначено р. Лагодинку (праву притоку р. Хоролу). Колись вона впадала в Хорол в межах міста. Потім, коли «північний» рукав Хоролу біля околиць міста зник, Лагодинка «знайшла» озеро Хороль і, підживлюючи його, знову-таки впала у сучасне русло р. Хорол. Тільки залишається незрозумілим, хто і чому перейменував р. Лагодинку в р. Рудку. Саме тут і знаходився Красний міст[4].

На плані Хорола Красний міст ми позначили чорною крапкою, а відрізок поштового і транспортного шляху через місто — чорними стрілками[5]. Поки що це був єдиний міст через річку Лагодинку в межах Хоролу. Пізніше, в 1856 р., після прокладання нової дороги на Лубни — Лубенської (нині Київська вул.), був збудований ще один міст через Лагодинку — Лубенський”.

»

Оскільки Красний міст був важливим стратегічним об'єктом в мережі державних доріг, то на його ремонт і підтримку періодично виділялися кошти. Про це свідчать архівні матеріали, що зберігаються в ЦДІА С.Петербургу, в Росії. Це: 1. Об исправлении мостов на реках Хороле и Лагодиной в г. Хороле Полтавской губернии. 1846 г. (Ф.1287, оп.39, ед.хр.285): Тут маються на увазі Красний міст та міст через р. Хорол по дорозі на с. Вишняки і далі на Полтаву. 2. О расходе на исправление Красного моста в г. Хороле Полтавской губернии. 1860 г. (Ф.1152, т.V, д. 186). 3. В „Отчете Хорольской Уездной Земской Управы за 1900 г.” повідомляється, що було закладено кошторис на «Ремонт плотины возле Красного моста по дороге из г. Хорола на с. Аврамовку».

І сьогодні, як і в давнину, Красний міст залишається головним, в'їздним у місто. Хорольці бережуть древній топонім. Ще не так давно поручні мосту були пофарбовані червоним, щоб підкреслити його давню назву.

Прикро, що Красний міст має сучасний дешевий вигляд. Між іншим, стала занехаяною та засміченою і річка Лагодинка, яка і до цього часу протікає попід мостом.

Хотілося, щоб на тлі позитивних зрушень у розбудові Хоролу Красний міст став окрасою, заслужено шанованою історичною пам'яткою нашого древнього міста.

БібліографіяРедагувати

  1. Бридун Т.С. Місто Хорол та його повіт: Рукопис / ВР ЦНБ НАНУ ім. Вернадського.- К, 1933
  2. Даль В.И. Толковый словарь.- М: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1955.- Т. 2: И-О.- 779 С. 187-188
  3. Козлов А.В., Козлов В.А., Лисенко Ю.О. Хорольщина:Енциклопедичний довідник.- Полтава: Оріяна,2007. - 106 с.- С. 37
  4. Старожитності Хоролу / Гавриленко І.М.,Кожевнікова О.М., Менчинський Д.А., Степанович С.П., Супруненко О.Б.- Полтава, 1994.- вип. 4.- 56 с.: 30 іл.- С. 33-37
  5. Хвиль М.М., Зима П.П. Хорол: Путівник.- Харків: Прапор,1969

ПриміткиРедагувати

  1. Старожитності Хоролу / Гавриленко І.М.,Кожевнікова О.М., Менчинський Д.А., Степанович С.П., Супруненко О.Б.- Полтава, 1994.- вип. 4.- 56 с.: 30 іл.- С. 33-37
  2. Даль В.И. Толковый словарь.- М: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1955.- Т. 2: И-О.- 779 С. 187-188
  3. Бридун Т.С. Місто Хорол та його повіт: Рукопис / ВР ЦНБ НАНУ ім. Вернадського.- К, 1933.
  4. Козлов А.В., Козлов В.А., Лисенко Ю.О. Хорольщина:Енциклопедичний довідник.- Полтава: Оріяна,2007. - 106 с.- С. 37
  5. Історико-краєзнавчий нарис. Слідами легенди http://horol.com.ua/page/krajeznavstvo/istoriko-krajeznavchij-naris-slidami-legendi