Красне (Тиврівська селищна громада)

село в Тиврівському районі Вінницької області України

Кра́сне — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області. Населення становить 1110 осіб. Входить до складу Тиврівської селищної громади.

село Красне
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Громада Тиврівська селищна громада
Облікова картка село Красне Тиврівського району 
Основні дані
Засноване 1362
Населення 1110
Площа 2,001 км²
Густота населення 554,72 осіб/км²
Поштовий індекс 23342
Телефонний код +380 4355
Географічні дані
Географічні координати 48°55′07″ пн. ш. 28°23′51″ сх. д. / 48.91861° пн. ш. 28.39750° сх. д. / 48.91861; 28.39750Координати: 48°55′07″ пн. ш. 28°23′51″ сх. д. / 48.91861° пн. ш. 28.39750° сх. д. / 48.91861; 28.39750
Середня висота
над рівнем моря
267 м
Водойми Краснянка
Місцева влада
Адреса ради 23324, Вінницька обл., Тиврівський р-н, с. Нове Місто, вул. Д. Нечая, буд. 36
Карта
Красне. Карта розташування: Україна
Красне
Красне
Красне. Карта розташування: Вінницька область
Красне
Красне
Мапа
Мапа

CMNS: Красне у Вікісховищі

Історія ред.

На початку лютого 1651 року польсько-шляхетські коругви під командуванням Мартина Калиновского, порушивши Зборівський договір, напали на містечко Красне, спалили його.[1] Козаки не сподівались військових дій від коронного війська взимку, що й стало однією з вагомих причин невдачі. Тим більше, що напад припав на Масницю.[2] Зокрема, на місто напали корогви старост черкаського Миколи Киселя та уланівського Казимира Пісочинського.[3]

На території села збереглися краснянські оборонні укріплення (залишки оборонних споруд XV—XVII століть).

У 18 столітті місто належало родині Любимирських, одному з наймогутніших польських аристократичних родів. У 1766 році у Станіслава Любомирського Красне купив польський шляхтич і політичний діяч Микола Пясковський, де він заснував своє постійне місце. У 1787 році польський король Станіслав-Август Понятовський, який повертався з Кам’янця до Варшави, залишився на ніч у палаці Пясковських у Красному. Красне перебувало в руках родини Пясковських недовго, лише до розпуску Першої Польської Республіки сеймом поділу.[4][5]

В липні 1941 року під час Другої світової війни відбулися запеклі триденні бої радянських і німецьких військ,які несподівано прорвалися з Жмеринки на мотоциклах і увірвалися на долину річки Краснянки,де оточили радянських піхотинців.Наступного дня село атакували радянські танкісти,які визволили піхотинців та відійшли, а третього дня знову відбулась атака радянської піхоти,придушена німецьким авіанальотом.Мешканці села зазнали обстрілів та бомбардувань авіації,змушені були ховатись в ярах і лісах,серед них були загиблі,село зазнало руйнувань.

11 січня 1944 року поблизу села відбувся повітряний бій радянського бомбардувальника Пе(Петляков)-2, що вилетів з розвідувальним польотом, з німецькими винищувачами "Мессершмітт",в ході бою радянський літак був збитий і упав на полі між селами Красне та Пирогів. Один з його пілотів загинув на місці, другий прийшов до села Жахнівка, де переховувався місцевими жителями та імовірно загинув при переході лінії фронту, а командир літака Ільясов врятувався.В 1983 році на місці падіння літака проведено розкопки, ініційовані уродженцем Красного активістом-пошуковцем Іваном Безкоровайним, та споруджено пам'ятник.

Того ж дня на розвідку вилетіли ще два літаки Пе-2.Один з них був збитий поблизу села Ворошилівка теперішньої Гніванської міськради Вінницького району.Другий намагався приземлитися на аеродромі селища Сутиски,але згорів.Їх екіпажі загинули.

22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку[6].

Відомі люди ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. W. Czapliński. Kalinowski Marcin h. Kalinowa (ok. 1605—1652) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XI/…, zeszyt …. — 638 s. —   S. 463. (пол.)
  2. Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський… — С. 366.
  3. М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. IX-1. — С. 183 прим.
  4. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
  5. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XII - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
  6. Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.

Джерела ред.

  • М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. IX-1.
  • Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 365—366. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)

Література ред.

  • Нове́ Мі́сто // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.572

Посилання ред.