Відкрити головне меню

Артем Вікторович Красильников; 16 січня 1984, Жданов (нині — Маріуполь), Українська РСР, СРСРукраїнський футболіст, воротар. В даний момент - тренер воротарів в клубі Авангард (Краматорськ).

Ф
Красильников Артем Вікторович
Особові дані
Повне ім'я Артем Вікторович Красильников'
Народження 16 січня 1984(1984-01-16) (35 років)
  Жданов, УССР, СССР
Зріст 180
Вага 80
Громадянство Україна Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Авангард»
Юнацькі клуби
1997— 1999
1999—2000
Азовсталь (Маріуполь)
Спортінтернат-1 (Маріуполь)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2000—2001
2001—2002
2002—2003
2003—2004
Металург-2 (Маріуполь)
Металург-2 (Маріуполь)
Металург-2 (Маріуполь)
Металург-2 (Маріуполь)
2 (-2)
1 (-5)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2008—2009
2009—2014
2015—т.ч.
Іллічівка - тренер воротарів
Иллічівець - тренер воротарів
Авангард (Краматорськ) - тренер воротарів

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

Кар'єраРедагувати

«Азовсталь» (Маріуполь)Редагувати

Футболом почав займатися з 10 років. Спочатку грав на позиції захисника, але все змінилося після травми коліна. За порадою тренера став у ворота і далі виступав на цій позиції аж до закінчення кар'єри. Першою командою Артема Вікторовича стала місцева "Азовсталь", а першими тренерами - Олександр Балабанов та Олексій Якушевський. На юнацькому рівні подавав великі надії. Яскраве тому підтвердження - участь в змаганнях під егідою ДЮФЛУ (Дитячо-юнацькій футбольній лізі України) вже в 1997 році за команду, яка була складена з футболістів на рік старше ( "Азовсталь-83". Тренер - Олександр Сергійович Панфілов). За цей колектив Артем Красильников відіграв аж до 1999 року. Випускний рік провів у складі маріупольського «Спортінтернат-1». Після того, як в складі цієї команди Артем Вікторович став переможцем «Кубка Ядрана» (міжнародний юнацький турнір, який щорічно проходить в Хорватії на узбережжі Адріатичного моря), з ним п'ятирічний контракт вирішив підписати «Металург» (Маріуполь) - професійний клуб, який нині має назву ФК Маріуполь.

«Металург-2» (Маріуполь)Редагувати

Всупереч такому повороту долі талановитого юнака (наприклад, його ігрові якості відзначав Ігор Шуховцев, який в ті часи був основним воротарем головної команди «Металурга», і з яким Артем Вікторович і понині підтримує дружні стосунки), Красильников повністю розкрити свій ігровий потенціал не зумів: посилилася вже знайома травма коліна. У 2010-му році ця проблема шляхом видалення меніска була частково вирішена. На професійному рівні Артем Вікторович провів всього три матчі. Всі вони відбулися в рамках Другої ліги України в складі «Металурга-2»: 16.06.2001 в Харкові місцевий «Арсенал» переміг з рахунком 2:1; 24.06.2001 в Маріуполі в матчі проти луганської «Зорі» була зафіксована нічия 0:0; 22.07.2001 в Ромнах команда з Донецької області з рахунком 0:5 поступилася «Електрону». Ці зустрічі Артем Красильников провів від «дзвінка до дзвінка».

«Іллічівка» (Маріуполь)Редагувати

По закінченню контракту з «Металургом» (на той час який вже мав назву «Іллічівець»), Артем Вікторович далі виступав на любительському рівні за різні маріупольські команди. Однак основним видом діяльності в ці роки для нього є освіта: з одного боку це викладання в музичній школі (загальний педагогічний стаж - 10 років), а з іншого - навчання в ПДТУ. В «великий» футбол Артем Красильников повернувся у 2008-му році, погодившись стати тренером воротарів в жіночій команді «Іллічівка», яка у Чемпіонаті України серйозно намірилася кинути виклик чернігівської «Легенді» та харківському «Житлобуд-1» - грандам всеукраїнського масштабу. Ті часи Красильников згадує досить-таки тепло: «Спочатку було незвично, адже дівчата - істоти ніжні - не накричиш, не полаєшся. Але потім звик з тим, що це футболістки і вони повинні виконувати свою роботу, а тренер повинен бути вимогливим і коректним. Мені це подобалося. Зі мною працювали дівчата-воротарі з Молдавії та Румунії. Остання не говорила російською мовою і ми з нею спілкувалися англійською! З багатьма підтримую хороші дружні відносини. Деякі грають і зараз в молодіжних і національних збірних своїх країн». У «Іллічівці» Артем Красильников пропрацював аж до 2010-го року, двічі завоювавши разом з командою бронзові медалі Чемпіонату України серед команд Вищої ліги. У кінці 2009-го на протязі декількох матчів був виконуваючим обов`язків головного тренера "Иллічівки".

«Іллічівець» (Маріуполь)Редагувати

У тому ж 2010-му році Артем Красильников залишає «Іллічівку» (яка почала відчувати фінансові труднощі), та переходить на роботу тренера по воротарях в дитячо-юнацьку школу «Іллічівець». «Праця з дітьми мені сподобалася. Розгледіти в дитині майбутнього воротаря і виховати з нього хорошого голкіпера цікаво. Зараз у воротарів дивляться на антропометричні дані. В Україні низькорослих воротарів не цінують. У всій Європі зараз приділяють увагу високорослим голкіперам і бажано, щоб воротар був ігровиком. Зараз йде така тенденція, що воротар повинен грати ногами. Ось у Пятова це добре виходить. Вся оборона повинна будуватися через голкіпера. Я намагаюся дуже багато часу приділяти роботі ніг, що цінується в Європі. Я часто бував в Німеччині, де у мене живуть родичі (завдяки їм, до речі, в приватній колекції Артема є ігрова футболка Олівера Кана). Якось мені пощастило в Мюнхені відвідати матч «Баварії» з «Барселоною». Це був Кубок імені Улі Генесса. Це була класна гра, на стадіоні панувала прекрасна атмосфера. Люди, і вболівальники зокрема, в Німеччині дуже доброзичливі. І я багато для себе виніс з тієї гри в плані роботи в рамці воротарів.» - згадує Артем... У 2012-му році Артем Красильников, після проходження відповідних курсів, став володарем тренерської ліцензії UEFA категорії «В». Артем Красильников один з тих, хто побічно допомагав у становленні футбольної кар'єри Миколи Шапаренко, нині гравця національної збірної України та київського «Динамо».

«Авангард» (Краматорськ)Редагувати

У липні 2015-го став тренером воротарів в клубі "Авангард" із Краматорська, який знову почав виступати в Першій лізі України. У цьому клубі Артем Вікторович працює і зараз. З головних особистих досягнень - «виховання» Артура Денчука: колишній воротар «дубля» харківського «Металіста» (у складі головної команди так і не зіграв жодної хвилини) приїхав до Краматорська в статусі «вічно перспективного футболіста», на якому футбольні фахівці вже було поставили хрест (зокрема, він так і не зміг довести свою профпридатність ні в харківському «Геліосі», ні в більш скромному ПФК «Суми»). Однак потрапивши в «Авангард», Денчук розкрив свій потенціал і зміг стати одним з кращих воротарів Першої Ліги сезону 2016/17. Цікаво, що у попередньому сезоні в «Авангарді» подібним чином «воскрес» Владислав Леонідов - ще один воротар з Першої Столиці, який, свого часу, як і Денчук, також ходив в числі «перспективних» в «Металісті». У Краматорськ Леонідов приїхав не маючи нормальної ігрової практики ось уже на протязі останніх семи років. Тим не менш, це не завадило йому за підсумками другої частини того чемпіонату стати одним з кращих воротарів Першої ліги. І це за підсумками всього 10 ігор, в момент, коли «Авангард» боровся за право залишитися у Першій лізі! Їхав з Донецької області Влад із тріумфом: над трансфером в амбітний «Верес» "попрацював" не тільки тренерський штаб з Рівного, а й особисто Олександр Заваров, який в той час входив в тренерський штаб національної збірної України. У грудні 2018-го Артем Красильников, після проходження відповідних курсів, став володарем тренерської ліцензії UEFA категорії «А».

ЗахопленняРедагувати

Головним хобі Артема Красильникова є музика. 10 років педагогічного стажу в музичній маріупольській школі (відділення - труба; викладач - Микола Сергійович Переверзєв; При цьому, Артем Вікторович два роки сам безпосередньо був викладачем у співака Олександра Кривошапка), дозволяють йому впевнено почувати себе перед публікою в складі різних груп. На музичному ґрунті має дружні стосункі з Михайлом Бубликом (популярний естрадний співак; серед досягнень - друге місце в проекті «Алла шукає таланти» Алли Пугачової) з яким разом грав в маріупольській групі «Booblik'sBand» та Євгеном Костіцем (барабанщик бенда Джамали), з яким разом навчався в музичному училищі.

Особисте життяРедагувати

В даний момент неодружений. Раніше був одружений протягом семи років. Дітей немає. Має дві освіти: вища - ПДТУ (з 2002-го по 2008-ий рік; спеціалізація - менеджер організацій) та середньо-спеціальну у вигляді маріупольського державного музичного училища (з 1998-го по 2002-ий рік). Вільно володіє англійською мовою.

ПосиланняРедагувати