Коґамі Сін'я
Коґамі Сін'я (яп. 狡噛 慎也, Kōgami Shin'ya) — Народився 16 серпня 2084 року в Канаґаві у сім'ї Томоє Коґамі та неназваного батька. Є головним протагоністом аніме-серіалу Psycho-Pass. Один із «виконавців» Команди 1.[1] Через свою роботу з арешту злочинців, Коґамі стає одержимим спіймати Шьоґу Макішіму, що був відповідальний за смерть колишнього партнера по роботі. Окрім адаптації серіялу, Коґамі також з'являється в манзі та новелах. Озвучений сейю Томоказу Секі.
| Коґамі Сін'я | |
|---|---|
| Psycho-Pass | |
 | |
| Перша поява | 1 серія |
| Сейю | Томоказу Секі |
| Інформація про персонажа | |
| Стать | чоловіча |
Персонаж Коґамі був відзначений позитивними відгуками критиків за свій характер та роль у серіалі, де він є суперником Макішіми. Був добре сприйнятий фанатами і отримав нагороду "Містер Noitamina», неодноразово потрапляв до опитувальників популярності Newtype.
Роль у серіалі ред.
Когамі є протагоністом в Psycho-Pass, працюючи «виконавцем» під контролем інспектора Акане Цунеморі. Він займається полюванням на злочинців, хоча сам є потенційним злочинцем через високий «коєфіцієнт злочинності».[2] Пізніше з'ясувалося, що Коґамі в минулому працював інспектором. Займаючись розлідуванням у справі про вбивство Міцури Сасаями, який був «виконавцем» під опікою Сін'ї, та був вбитий тим самим способом, як і жертви натхненника. Одержимість справою та бажанням спіймати вбивцю призвели до погіршення показника "коєфіцієнту злочинності" Сін'ї. Результатом стало пониження Коґамі системою Сивілла до посади "виконавця", що значно обмежило його свободу руху будівлею Бюро.[3] Незважаючи на його насильницькі дії, Когамі відчуває себе розслаблено під керівництвом Акане, бо вірить, під її контролем він буде детективом, а не вбивцею.[4]
Як «виконавець» Когамі проходить широкий курс тренувань.[3] Когамі та Акане вдається арештувати Макішіму, але після його втечі, Когамі знімається з справи, оскільки система Сивілла милує життя Макішіми. Як результат, Когамі покидає Команду 1, щоб вистежити та вбити Макішіму самому.[5] Він вбиває Макішіму і більше ніколи не бачиться з своїми товаришами,[6] але в аудіодрамі After Stories він зв'язується з Акане та каже їй про те, що буде триматися осторонь від суспільства, щоб не бути знайденим.[7]
Когамі також з'являється в манга-адаптації серіалу Inspector Akane Tsunemori та є головним героєм Enforcer Shinya Kogami.[8][9] Він також є головним героєм приквел-новели, де він як інспектор розслідує смерть Міцуре Сасаями.[10] Новелізація аніме закінчується на темній ноті, оскільки Когамі відчуває себе наступною жертвою.[11]
Дизайн ред.
Коґамі був створений співробітниками компанії Production I.G. Письменник Ґен Уробучі наділив його персонаж характером, який би протиставлявся поліцейській Акане Цунеморі.[12], чия особистість та ідеологія різко контрастують з поглядами героя Коґамі. Його характер був розроблений манґакою Акірою Амано, який хотів надати яскравої виразності індивідуалізму Коґамі, незважаючи на контрастний сценарій серіалу.
Критика ред.
Когамі був добре прийнятий фанами та критиками. Він виграв нагороду «Mister Noitamina» у офіційному голосуванні серед всіх персонажів серіалів, які транслювалися на noitamina.[13] В конкурсі від Newtype він отримав шосте місце серед чоловічих персонажів.[14] Критика віднеслась до персонажу позитивно. Хіроко Ямамура відзначив, що Когамі є протагоністом, за яким цікаво слідкувати та який є динамічним.[15] Річард Ейсенбейс з Kotaku розкритикував його за відсутність розвитку відносно Акане, яка прогресувала кожну серію.[16] Ребекка Сільверман з Anime News Network прокоментувала, що Когамі «грає роль м'язів для мозку Акане.» Вона додала, що він бореться з системою поза нею, а Акане тим часом намагається змінити її зсередини.[17] Чепмен з цього сайту відмітила, що відносини, які він мав з Акане, це була боротьба за взаєморозуміння, але водночас кожен з них не ішов на компроміс за свої ідеали.[18]
Джерела ред.
- ↑ 狡噛 慎也. TVアニメ「PSYCHO-PASS サイコパス」 (Japanese) . Архів оригіналу за січень 18, 2013. Процитовано 30 грудня 2013.
- ↑ Crime Coefficient. Psycho Pass. Епізод 1. 12 жовтня 2012. Fuji TV.
- ↑ а б Symbolism of Bletilla Striata. Psycho Pass. Епізод 7. 23 листопада 2012. Fuji TV.
- ↑ Those Capable. Psycho Pass. Епізод 2. 19 жовтня 2012. Fuji TV.
- ↑ Promises Written in Water. Psycho Pass. Епізод 18. 21 лютого 2013. Fuji TV.
- ↑ Perfect World. Psycho Pass. Епізод 22. 22 березня 2013. Fuji TV.
- ↑ Psycho Pass Vol. 8, After Stories. Production I.G. Toho. 2013.
- ↑ Miyoshi, Hikaru (2013). Inspector Akane Tsunemori. Shueisha. ISBN 978-4-08-870623-8.
- ↑ Psycho-Pass 2 to Debut in October, Followed by Winter Film. Anime News Network. 21 березня 2014. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014.
- ↑ Takaba, Aya (2013). Psycho-Pass Namae no Nai Kaibutsu. Mag Garden.
- ↑ Fukami, Makoto (2013). Psycho-Pass 2. Mag Garden.
- ↑ Media Q&A with Executive Director Katsuyuki Motohiro, Director Naoyoshi Shiotani and Producer Joji Wada (of "PSYCHO-PASS") by Dennis A. Amith and Michelle Tymon (J!-ENT Interviews and Articles). J!-Entoline.com. 7 травня 2013. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 30 грудня 2013.
- ↑ Winners of Noitamina 10th Anniversary Fan Vote Announced. Anime News Network. 31 березня 2013. Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
- ↑ Attack on Titan Wins Top Prizes in Newtype Anime Awards. Anime News Network. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 12 червня 2014.
- ↑ Yamamura, Hiroko (16 жовтня 2012). First Impressions: Psycho-Pass. Japanator. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 21 березня 2014.
- ↑ Eisenbeis, Richard (22 березня 2013). The Second Half of Psycho Pass Isn't Perfect, But it's Still Worth a Watch. Kotaku. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 22 березня 2014.
- ↑ Silverman, Rebbeca (1 січня 2013). Psycho-Pass Episodes 1-11 Streaming. Anime News Network. Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 22 березня 2014.
- ↑ Chapman, Hope (April 29, 2014). Psycho-Pass Season One Blu-Ray - Complete Collection [Premium Edition]. Anime News Network. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 29 квітня 2014.