Відкрити головне меню

Кочимі́ — індіанський народ, що мешкав до 19 століття в центральній частині півострова Каліфорнія від Ель-Росаріо на півночі до Сан-Хав'єра на півдні. Кочиімі зустрілися з іспанськими колоністами в 17 столітті, після цього їх неодноразово відвідували різні іспанські мандрівники, колоністи і місіонери, проте вже в кінці 19 століття, в основному через епідемії інфекційних хвороб, занесених європейцями, народ зник.

Кочимі
Cochimi map.png
Поширення народів Нижньої Каліфорнії на момент приходу іспанців
Кількість Вимерлий
Мова Кочимі
Релігія Традиційні вірування

Кочимі розмовляли кількома діалектами, що відносяться до мовної сім'ї юма-кочимі, поширеній на півострові Каліфорнія, на півдні штату Каліфорнія та на заході Аризони. Традиційно кочимі включають до складу юманських мов[1], проте з 2006 року було встановлено низьку спорідненість між мовами кочимі і юма, через що було введено групу юма-кочимі[2][3][4].

Відомості про звичаї і вірування кочимі збереглися в коротких записах мандрівників. Найінформативнішими є записи єзуїтськіх місіонерів[5][6][7], особливо Мігеля Венегаса[8][9] і Мігеля дель Барко[10].

Кочимі були мисливцями і збирачами, не знайомими із землеробством і металургією. З керамікою північні кочимі познайомилися, мабуть, незадовго до контакту з європейцями[11]. Їх матеріальна культура була в цілому примітивною, проте вона добре підходила до посушливого середовища і напівкочового способу життя. Народ кочимі дробився на автономні місцеві общини, між якими постійно спалахували війни.

Мандрівники відзначали такі незвичайні для європейців особливості побуту кочимі:

  • Плід пітайя був важливим джерелом харчування, не зважаючи на стислість сезону, коли його можна було зібрати. Незабаром після збору врожаю кочимі відсівали неперетравлене насіння пітайї з своїх висушених екскрементів, потім смажили їх і вживали в їжу повторно[12].
  • Ще одним незвичайним місцевим продуктом була «марома». Шматок цінного м'яса обв'язували мотузкою, проковтували, потім витягували за цю мотузку, передавали наступній людині в колі, знову проковтували і т. д., поки м'ясо не перетравлювалося остаточно[12].
  • На релігійних церемоніях використовували «таблас» (від ісп. tablas) — дерев'яні таблички з розписними прикрасами або просвердленими отворами. Кілька таких табличок було виявлено в ході археологічних розкопок[13][14][15].
  • Шамани носили на церемоніях особливі головні убори, виконані з людського волосся[16].

ПосиланняРедагувати

  1. Cochimi Ethnologue
  2. Mixco, Mauricio J. 1978. Cochimí and Proto-Yuman: Lexical and Syntactic Evidence for a New Language Family in Lower California. University of Utah Anthropological Papers No. 101. Salt Lake City.
  3. Mixco, Mauricio J. 1979. «Northern Cochimí Dialectology and Proto-Yuman». Journal of California and Great Basin Papers in Linguistics 1:39-64.
  4. Mixco, Mauricio J. 2006. «The indigenous languages». In The Prehistory of Baja California: Advances in the Archaeology of the Forgotten Peninsula, edited by Don Laylander and Jerry D. Moore, pp. 24-41. University Press of Florida, Gainesville.
  5. Aschmann, Homer. 1959. The Central Desert of Baja California: Demography and Ecology. Iberoamericana No. 42. Berkeley, California.
  6. Laylander, Don. 2000. Early Ethnography of the Californias: 1533—1825. Coyote Press, Salinas, California.
  7. Mathes, W. Michael. 2006. «Ethnohistoric evidence». In The Prehistory of Baja California: Advances in the Archaeology of the Forgotten Peninsula, edited by Don Laylander and Jerry D. Moore, pp. 42-66. University Press of Florida, Gainesville.
  8. Venegas, Miguel. 1757. Noticia de la California y de su conquista temporal, y espiritual hasta el tiempo presente. 3 vols. M. Fernández, Madrid.
  9. Venegas, Miguel. 1979. Obras californianas del padre Miguel Venegas, S.J. Edited by W. Michael Mathes, Vivian C. Fisher, and Eligio Moisés Coronado. 5 vols. Universidad Autónoma de Baja California Sur, La Paz.
  10. Barco, Miguel del. 1973. Historia natural y crónica de la antigua California. Edited by Miguel León-Portilla. Universidad Nacional Autónoma de México, Mexico City.
  11. Rogers, Malcolm J. 1945. «An outline of Yuman prehistory». Southwestern Journal of Anthropology 1:167-198.
  12. а б John Nason Graduate Field Trip to Baja California Sur, Mexico Лекція 4 Курс EEB 585, Iowa State University, осінь 2008.
  13. Massey, Lee Gooding. 1972. «Tabla and atlatl: two unusual wooden artifacts from Baja California». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 8(1):25-34.
  14. Hedges, Ken. 1973. «Painted tablas from northern Baja California». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 9(1):5-20.
  15. Meigs, Peveril, III. 1974. «Meigs on tablas». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 10(1):37-38.
  16. Meigs, Peveril, III. 1970. «Capes of human hair from Baja California and outside». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 6(1):21-28.