Вікіпедія

Коцюбайло Дмитро Іванович

український військовий доброволець, Герой України

Дмитро́ Іва́нович Коцюба́йло (позивний «Да Вінчі»; 1 листопада 1995, с. Задністрянське, Галицький район, Івано-Франківська область, Україна — 7 березня 2023, Бахмут, Донецька область, Україна) — український доброволець, лейтенант (посмертно), командир батальйону «Вовки Да Вінчі» Збройних сил України. Учасник російсько-української війни, член Проводу національно-визвольного руху «Правий сектор» (2020—2023). Герой України (2021).

Дмитро Коцюбайло
Коцюбайло Дмитро Іванович
 Лейтенант (посмертно)
Дмитро Коцюбайло у Верховній Раді отримує звання Героя України, 2021
Загальна інформація
Народження 1 листопада 1995(1995-11-01)
Задністрянське, Галицький район, Івано-Франківська область, Україна
Смерть 7 березня 2023(2023-03-07) (27 років)
Бахмут, Донецька область, Україна
(осколкове поранення в шию від обстрілу системою Град)
Поховання Аскольдова могила
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Івано-Франківський професійний будівельний ліцей
Псевдо «Да Вінчі»
Військова служба
Роки служби 2014—2023
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 ДУК
 67 ОМБр
Війни / битви

Російсько-українська війна

Командування
17.03.2016 — 07.03.2023
 1 ОШБ ім. Дмитра Коцюбайла, командир
Нагороди та відзнаки
Герой України
Хрест бойових заслуг
Хрест бойових заслуг
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
Відзнака Президента України «Національна легенда України»
Відзнака Президента України «Національна легенда України»
CMNS: Коцюбайло Дмитро Іванович у Вікісховищі

2022 року був включений до рейтингу «30 до 30: обличчя майбутнього» від «Forbes»[1].

Перший доброволець, якому присвоєно звання «Герой України» прижиттєво[2].

Життєпис ред.

Народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському, нині Бурштинської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області України. Прадід Дмитра воював у складі УПА.

Закінчив Бовшівську загальноосвітню школу, Івано-Франківський професійний будівельний ліцей. Дмитро навчався в Івано-Франківську на художника. Його позивний «Да Вінчі» пов'язаний саме з талантом — він гарно малював[3].

Російсько-українська війна ред.

Учасник російсько-української війни, зокрема — командир взводу добровольців (2014) та роти (2015). 2014 року зазнав важкого поранення в Пісках Донецької області: в обличчя влучив уламок снаряда, розірвавши губу та вибивши зуб. Іншим уламком перебило ключицю, медикам довелося встановлювати пластину для скріплення, також були пошкоджені ребра. Через три місяці повернувся на фронт[4].

Брав участь у визволенні Карлівки, селища Піски, Авдіївки, а також у боях під Степанівкою, Савур-Могилою, Старогнатівкою[5].

17 березня 2016 року призначений командиром 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС[4].

2021 року отримав звання Героя України, ставши першим добровольцем, якому присвоєно це звання прижиттєво[2].

Повномасштабне вторгнення ред.

Російське вторгнення Дмитро з підрозділом зустріли на Донбасі, в лютому 2022 року рота воювала поблизу Щастя на Луганщині[6]. Навесні 2022 року штурмову роту «Вовки Да Вінчі» переформовано на 1-й окремий штурмовий батальйон «Вовки Да Вінчі»[7] у складі 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

7 березня 2023 року Коцюбайло загинув у битві за Бахмут[8]. За словами друга Капусти, заступника Дмитра, після втримання траси на Хромове вони повернулися до міста Часів Яр, де їх накривала ворожа артилерія. Їх було троє: Капуста, Мітчел і Да Вінчі. Мітчел забіг у під'їзд, а Капуста з Дмитром були в дверях, коли стався вибух. Дмитро розвернувся й видавлював з себе, що він поранений, а за хвилину знепритомнів. Попри швидку евакуацію поранення Дмитра було в шию і несумісне з життям[9].

9 березня 2023 року відбулося прощання з Дмитром у Бовшеві та Бурштині[10], наступного дня, 10 березня, відбулося прощання в Києві. Тисячі українців прощалися з Дмитром на Майдані. Віддати останню честь прийшли президент Володимир Зеленський і вище військове керівництво України: головнокомандувач Валерій Залужний, начальник ГУР Кирило Буданов, міністр оборони Олексій Резніков і бригадні генерали ЗСУ.

Дмитра поховано на Аскольдовій Могилі[11].

Особисте життя ред.

З 2017 року був у стосунках з керівницею медичної служби «Ульф» та політикинею Аліною Михайловою[12]. Був вірянином Української греко-католицької церкви.

Нагороди ред.

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (30 листопада 2021) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[13]
  • Хрест бойових заслуг (9 березня 2023, посмертно) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі[14]
  • відзнака Президента України «Національна легенда України» (23 серпня 2023, посмертно) — за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, захисті Вітчизни та служінні Українському народові, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, спорту, охорони здоров'я, плідну благодійну та громадську діяльність[15]
  • орден «Народний Герой України» (2017)[16]

Військові звання ред.

Вшанування пам'яті ред.

Топоніми ред.

 
Меморіал добровольцям, які загинули в боротьбі за Українську державу, у Холодному Яру

19 квітня 2023 року в місті Краматорську вулицю Шмідта перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі»[18].

21 квітня 2023 року у місті Львові відкрили фонтан, який присвятили Дмитрові та усім добровольцям російсько-української війни[19].

30 травня 2023 року в місті Нікополі вулицю Маяковського перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла[20].

13 червня 2023 року в місті Харкові вулицю Державінська перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла[21].

15 червня 2023 року в місті Івано-Франківську вулицю Урожайну перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла[22]

У місті Покровську вулицю Центральну перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі».

У місті Куп'янську вулицю Лермонтова перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла[23].

У селі Мала Рогань вулицю Пушкіна перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла[24].

У місті Яготині вулицю Ватутіна перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла.

У місті Дніпрі сквер у центрі міста назвали на честь Дмитра Коцюбайла[25].

У місті Запоріжжі вулицю Столєтова перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла.

У місті Києві сквер між вулицею Михайла Омеляновича-Павленка та Іподромним провулком назвали на честь Дмитра Коцюбайла[26][27].

У місті Авдіївці вулицю Гагаріна перейменували на вулицю Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла[28].

Книги ред.

Примітки ред.

  1. ↑ 30 до 30: обличчя майбутнього // Forbes.
  2. ↑ а б Герой України доброволець «Да Вінчі» вперше зустрічає Новий рік не на фронті [Архівовано 15 травня 2022 у Wayback Machine.] // ТСН. — 2021. — 31 грудня.
  3. ↑ Шевченко, Тарас (29 червня 2023). Сім’я легендарного воїна Да Вінчі показала його дитячі фото. https://chasdiy.org/. Час ДІй. Процитовано 7 липня 2023.
  4. ↑ а б У боях загинув Дмитро Коцюбайло "Да Вінчі". Що про нього відомо. BBC News Україна (укр.). 7 березня 2023. Процитовано 2 березня 2024.
  5. ↑ «Такі люди, як Діма, не можуть загинути». Спогади вчителів про Героя України Дмитра Коцюбайла на псевдо Да Вінчі.
  6. ↑ Загинув Дмитро Коцюбайло - легендарний "Да Вінчі". Яким він назавжди запам'ятався українцям. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
  7. ↑ Добровольчий підрозділ «Вовки Да Вінчі», розрісся вже до розміру батальйону— командир Дмитро Коцюбайло.
  8. ↑ Цензор.НЕТ. На Донбасі загинув Герой України, легендарний доброволець Дмитро Коцюбайло (Да Вінчі), — Зеленський. Відео. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 7 березня 2023.
  9. ↑ Командир 1-го батальйону 67-ої бригади Юрій Капустяк, позивний Капуста: "З 1 липня наш підрозділ носитиме ім’я Героя України Дмитра Коцюбайла, друга Да Вінчі".
  10. ↑ У Бовшеві на Франківщині попрощалися з полеглим Героєм України Дмитром Коцюбайлом на позивний Да Вінчі.
  11. ↑ У Києві попрощалися з легендарним Героєм України «Да Вінчі»: фото та відео з Майдану.
  12. ↑ Волонтерка Аліна Михайлова про повернення з війни, нагороду “Да Вінчі” та внутрішній флюгер. Українська правда (укр.). Процитовано 12 березня 2023.
  13. ↑ Указ Президента України від 30 листопада 2021 року № 608/2021 «Про присвоєння Д.Коцюбайлу звання Герой України»
  14. ↑ Указ Президента України від 9 березня 2023 року № 142/2023 «Про нагородження Д.Коцюбайла відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг»»
  15. ↑ а б Указ Президента України від 23 серпня 2023 року № 499/2023 «Про нагородження відзнакою Президента України «Національна легенда України»»
  16. ↑ Дмитро Коцюбайло став новим Героєм України на YouTube // ТСН. — 2021. — 1 грудня.
  17. ↑ Волошин, Н. Герой України Дмитро Коцюбайло — легендарний «Да Вінчі», отримав первинне офіцерське звання «молодший лейтенант» // АрміяInform. — 2022. — 23 серпня.
  18. ↑ Розпорядження Краматорської міської військової адміністрації від 19.04.2023 року № 269-р «Про перейменування вулиць, провулків в Краматорській міській територіальній громаді» (PDF).
  19. ↑ К. Садовська. У Львові відкрили фонтан, присвячений Герою України «Да Вінчі» // Суспільне Новини. — 2023. — 21 квітня.
  20. ↑ https://www.facebook.com/zagranichny (29 травня 2023). Бандери, Махна, Коцюбайла - у Нікополі перейменували ще 21 вулицю: список (укр.). Процитовано 30 травня 2023.
  21. ↑ У Харкові з'явились вулиці на честь Дмитра Коцюбайла, Георгія Тарасенка, Олега Громадського і сквер Влади Черних. 13 червня 2023. Процитовано 13 червня 2023.
  22. ↑ На честь Да Вінчі й Мерінова. В Івано-Франківській громаді перейменували дев'ять вулиць.
  23. ↑ Замість Лермонтова — вулиця Дмитра Коцюбайла: у Куп’янську перейменували топоніми. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 1 жовтня 2023.
  24. ↑ У Вільхівській громаді перейменували 14 вулиць: список. Слобідський край (укр.). Процитовано 5 жовтня 2023.
  25. ↑ Alisa, Antonyuk (20 грудня 2023). У Дніпрі сквер у центрі міста назвали на честь героїчного командира Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі» (Фото) - Новини Дніпра. Телеканал «ДніпроTV» (укр.). Процитовано 20 грудня 2023.
  26. ↑ У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 18 січня 2024.
  27. ↑ У Києві з'явиться сквер на честь Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла. 02.03.2024, 22:09
  28. ↑ Вулиці Да Вінчі та Героїв Українського неба: в Авдіївці перейменували вулиці.
  29. ↑ «Побратима мого зачепила куля вражая»: у Києві презентували видання про полеглих героїв

Джерела ред.

Посилання ред.

  Зовнішні відеофайли
  Пам'яті Героя України! Невідомі факти про «Да Вінчі», які зробили його легендою на YouTube // ТСН. — 2023. — 11 березня.
  Останнє інтерв'ю з легендарним ДаВінчі. Героям Слава на YouTube // Front 18. — 2023. — 8 березня.
  Як святкує свій 20 день народження легендарний боєць «Правого сектору» Да Вінчі на YouTube // ТСН. — 2015. — 3 листопада.
  «Звільнити всі наші території!» або що ще задумав ДУК ПС: інтерв'ю командира Дмитра Коцюбайла на YouTube // Yanina Sokolova.
  Мріяв стати художником, але пройшов революцію і війну — Герой України Дмитро Коцюбайло на YouTube // ТСН. — 2021. — 1 грудня.
Попередник: Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка»
№ 223
30 листопада 2021 		Наступник:
Хамраєв Рустам Шонійозович Полицяк Петро Петрович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коцюбайло_Дмитро_Іванович&oldid=41958645