Вікіпедія

Кофі Авунор

Кофі Авунор (англ. Kofi Awoonor, 13 березня 1935 — 21 вересня 2013) — ганський англомовний поет і державний діяч з народу еве.

Кофі Авунор
еве Kofi Awoonor
Народився 13 березня 1935(1935-03-13)[1][2][…]
Золотий Берег, Велика Британія або Whetad, Вольта, Гана
Помер 21 вересня 2013(2013-09-21)[4][1][…] (78 років)
Найробі, Кенія
Громадянство Гана
Діяльність поет
Alma mater Університетський коледж Лондона і школа Ачімотаd
Заклад Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук
Magnum opus This Earth, My Brotherd
CMNS: Кофі Авунор у Вікісховищі

Біографія ред.

Кофі Ньєдеву Авунор народився у селищі Вета (Wheta) біля міста Кета​​ у британській колонії Золотий Берег. Від бабусі, виконавиці похоронних пісень, засвоїв перші знання про усну поезію еве та її виконавців[5]. Навчався у школі в Ачімота, здобув вищу освіту в Університеті Гани, 1963 року здобув ступінь бакалавра та потім став викладати там африканську літературу. 1964 року вийшов його перший поетичний збірник — «Друге відкриття» (Rediscovery and Other Poems). Його рання поезія була заснована на фольклорі народу еве, у тому числі похоронних піснях. Публікувався спочатку під ім'ям Джордж Авунор-Вільямс (George Awoonor-Williams).

Під час правління Кваме Нкруми займав пост директора кінематографічної корпорації Гани (Ghanaian Film Corporation). Також працював в Інституті африканістики у Легоні, займаючись фольклором та усною ганською поезією. Як редактор журналу «Ок'єаме» (Okyeame) на початку 1960-х років «відкрив» деяких ганських поетів. 1966 року поміщений у в'язницю за зв'язки з режимом Нкруми.

Пізніше Авунор продовжив свою освіту у Великій Британії, де навчався у Лондонському університеті (1967–1968). У цей період він написав кілька радіопостановок для Бі-Бі-Сі. З 1968 року жив у США, де написав ще ряд творів (This Earth, My Brother і My Blood), 1972 року в Університеті Нью-Йорка у Стоні-Брук здобув докторський ступінь (PhD) у англійській та порівняльній літературі[5]. Докторська дисертація, опублікована 1975 року під назвою «Груди Землі», принесла йому популярність одного з провідних африканських літературних критиків[5]. Також Авунор опублікував переклади поетичного (1974) і прозового (1981) фольклору еве[6].

Роман «Ця земля, брате мій» (1969, опубл. 1971, Нью-Йорк) самим автором характеризувався як алегоричний твір, у якому образи — «тільки символи, алегорії»; використовує модерністські техніки, включаючи внутрішній монолог. Його головний герой — африканець, прожив багато років у Європі та повернувся на батьківщину, відчуває себе «чужим та неприкаяним». За Вавіловим у багатомовних символах «автор вірно передав застійний характер суспільного життя, безперспективність, занепад духовного потенціалу країни»[7]. Роман ставлять в один ряд з «Інтерпретаторами» В. Шойинка та книгами Ч. Ачебе у зображенні депресивних картин духовного паралічу, песимізму та відчаю[8].

У книзі «Ride Me, Memory» (1973) використовував традиційні африканські віршовані форми похвали та паплюження, концентруючись на африканському досвіді в Америці[9].

1975 року Авунор повернувся до Гани, де став викладати в університеті міста Кейп-Кост. Наприкінці 1970-х років піддавався арешту, але незабаром був звільнений. Перебування у в'язниці, включаючи два місяці в одиночній камері, відбилося в його збірці віршів «Будинок біля моря», що вийшов 1978 року[5]. Збірник 1987 «Until the Morning After» був удостоєний поетичної премії Співдружності для Африки.

Був послом Гани в Бразилії, де зацікавився місцевою африканською діаспорою. У другому романі «Нарешті приходить мандрівник» (Comes the Voyager at Last, 1992) описав афроамериканця, який вирушає до Гани, рятуючись від расизму в США, і шукає місце, яке зміг би назвати будинком[10].

З 1990 по 1994 був представником Гани при ООН, де очолював комітет по боротьбі з апартеїдом. У 2000-ні роки був головою Держради Гани.

Загинув 21 вересня 2013 у Кенії при нападі терористів на торговельний центр[11].

Твори ред.

Збірки поезій:

  • Rediscovery and Other Poems (1964)
  • Night of My Blood (1971)
  • Будинок біля моря (The House by the Sea, 1978)

Переклади фольклору еве:

  • Guardians of the Sacred Word. Enugu: Nok Press, 1974.
  • Fire in the Valley: Ewe Folktales. Enugu: Nok Press, 1981.

Наукові роботи:

  • The Breast of the Earth: A Survey of the History, Culture, and Literature of Africa South of the Sahara. Anchor Press, 1975. ISBN 0-385-07053-5
  • Ghana: A Political History from Pre-European to Modern Times. 1990.

Література ред.

  • Поезія Африки. М.: Худож. літ., 1973. З. 105–109, 630–631.
  • Simon Gikandi. Awoonor, Kofi // Encyclopedia of African literature. Routledge, 2003. P. 57-58
  • Encyclopedia of African History and Culture. Facts on File, 2005. In 5 vol. Vol. 5. P. 37

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Nairobi shopping mall attacks: Kofi Awoonor, Ghanaian poet, killed in Westgate Attack
  5. ↑ а б в г Encyclopedia of African History and Culture (2005). Vol. 5. P. 37
  6. ↑ African Folklore: An Encyclopedia. Routledge, 2004. P. 612, 617
  7. ↑ Вавилов В. Н., Коптелова А. В. Зарождение и развитие романа в литературе Ганы // История романных форм в литературах Африки. М., 2010. С. 608
  8. ↑ Cambridge History of African and Caribbean Literature. Cambridge UP, 2004. P. 798
  9. ↑ Cambridge History of African and Caribbean Literature. Cambridge UP, 2004. P. 477
  10. ↑ Simon Gikandi. Awoonor, Kofi // Encyclopedia of African literature. Routledge, 2003. P. 58
  11. ↑ Известный африканский поэт Кофи Авунор погиб при нападении в Найроби. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кофі_Авунор&oldid=41054701