Відкрити головне меню

Котюк Богдан Миколайович

український композитор

Котюк Богдан Миколайович (нар. 21 серпня 1951(19510821), м. Львів) – український композитор, музиколог, видавець і етномузикознавець; громадський діяч.

Котюк Богдан Миколайович
Зображення
Богдан Котюк - композитор
Основна інформація
Дата народження 21 серпня 1951(1951-08-21) (67 років)
Місце народження Львів, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Професії композитор

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 21 серпня 1951 року у Львові в родині службовців. Батько – інженер-винахідник, мати – музикант-педагог. Дружина Котюк Леся Іванівна – музикознавець, тележурналіст, член Спілки журналістів України. Донька Марта і син Андрій після навчання в університетах Львова і Німеччини (де здобули звання магістрів) продовжують наукову працю, поєднуючи з активною діяльністю в економічно-фінансовій сфері.

Професійна освіта і діяльністьРедагувати

Закінчив Львівську середню спеціальну музичну школу-інтернат (ЛССМШІ) ім. С.Крушельницької по спеціальностях: теорія музики і фортепіано (1969); Львівську державну консерваторію ім. М.Лисенка — історико-теоретичний (1974) і композиторський (1983) факультети; а також здобув кваліфікацію диригента (1979 — КПКД, Київ).

Компонувати музику розпочав у час навчання в школі для своєї рок-групи, з якою в ролі лауреата Республіканського конкурсу 1968 року виступав на сцені Львівської опери. Наступного року його пісні вже транслювала Всесоюзна радіостанція «Юність». Тоді ж розпочав постійну співпрацю на Львівському радіо і ТБ в ролі автора і музичного коментатора. Друкується (з 1970 р.) у періодичних виданнях як журналіст.

На формування його творчої особистості великий вплив мало родинне середовище: сім поколінь львівської інтелігенції — греко-католицьке духівництво, музиканти і вчені, а особливо бабуся Ольга Ярема-Гуглевичівна, яка була оперною співачкою. У своєму професійному становленні Б.Котюк відзначає роль своїх вчителів: Андрія Нікодемовича, Стефанії Павлишин, Станіслава Людкевича, Анатолія Кос-Анатольського, Романа Сімовича, Дезидерія Задора, а також — сучасної професійної культури, джазу, фольклору і музики побуту.

Як етноорганолог системно (з 1970 р.) досліджує музичний фольклор Карпат, Розточчя і Полісся. Педагогічну діяльність розпочав у 1971 р., поєднуючи з навчанням у консерваторії на стаціонарі. До 1993 року працював викладачем у різних ланках музичної освіти: Львівська консерваторія, Дрогобицький педінститут, Луцьке та Львівське музичні училища, а також з 1986 по 1990 рр. вів спецкурс «Музика» у середній загальноосвітній школі № 90 м. Львова.

З 1975 р. — диригент і керівник камерних ансамблів і оркестрів. З 1985 р. — член Спілки композиторів України і СРСР. Співзасновник (1993 р.) і директор першого в Україні Львівського Товариства Ріхарда Ваґнера. Засновник (2001 р.) і до цього часу незмінний шеф-редактор музичного видавництва «Collegium musicum» у Львові. Прод'юсер багатьох видатних музикантів з України, Польщі та Німеччини. З 1992 по 2006 рр. створив велику кількість концертних програм з різними колективами. Гастролював як керівник камерних ансамблів і диригент з власними творами (Австрія, Німеччина, Польща, Канада, Італія, Португалія, Франція, Угорщина).

Суспільна та громадська активністьРедагувати

1990—1996 — повноважний представник різних німецьких гуманітарних організацій в Україні

1997 — організатор ініціативної групи по створенню нового Ротарі-клубу у Львові. 

1998 — Президент-засновник Ротарі-Клубу «Львів-Леополіс»

ТворчістьРедагувати

ТвориРедагувати

Основні твориРедагувати

Духовна музикаРедагувати

1. «Гляньте на серце» — молитва [сл.о. М. Л.] для баритона і камерного оркестру (1990).

2. Cпіви, хорали та молитви — коляди, йорданські, покаянні, страсні і воскресні пісні для солістів, хору, духових і струнних інструментів (1991—1997).

3. «Колядка для Йосифа» — хорал [1 ред. для сопрано, скрипки, дзвіночків і гітари] на тему Зальцбурзької дитячої колискової з німецьким текстом G.Götsch (1992); [2 ред. — для сопрано, флейти Пана, дзвіночків, арфи і органа] (2012).

4. Свята Літурґія для солістів, хору та інструментального ансамблю (1992).

5. «Cantata chiesa» — для солістів, мішаного хору, органа та оркестру (2005)

6. «Ангелів Цариця» — хорал для сопрано, флейти Пана, дзвіночків, арфи і органа (2012).

для симфонічного оркеструРедагувати

1. «Disco-Party» ["Сніг в Карпатах", «Смак солоних хвиль», «Марафон» та інші] для солістів і естрадно-симфонічного оркестру (1978—1979)

2. «Славте землю молодості» — Кантата на вірші В. Маяковського для солістів і естрадно-симфонічного оркестру  (1979).

3. Симфонія (1983)

4. Гімн CWA [Світової Асоціації Цимбалістів] (2001)

5. Symphony in 3 movement [2 ред.] прем'єра: Ольштин філармонія — (2004)

для ансамблю струнних і духових інструментівРедагувати

1. «Троїсті музики» — Сюїта для мішаного ансамблю: 3 сопілки, кларнет, 2 скрипка, бандура, цимбали, бубон, барабан, бугай, басоля, ліра і контрабас (1976—1977).

2. Тріо-соната для цимбалів, альта і контрабаса у двох частинах (1980).

3. «Із народної криниці» — Цикл танців із Галичини, Волині та Гуцульщини для ансамблю духових і струнних інструментів (1990—1992).

4. «Baroque Ruthenum» — Divertimento для струнних і духових у семи частинах:

1. Крутях; 2. Тайстра; 3. Опришки; 4. Гречка; 5. Гуцулка; 6. Кругла; 7. Коломийка. — (2014)

для камерного оркеструРедагувати

1. «All you need is music» — Парафраза на теми The Beatles для струнного оркестру (1996)

2. "Syrinx" — Симфонічна поема для флейти Пана та струнного оркестру (2004). [прем'єра: філармонія Ольштин — дир. Автор].

3. «Come back to Lviv» — Симфонічне рондо для камерного оркестру на тему пісні М.Зарічного «Вертаюсь у Львів» (2011) [прем'єра: Палац Гната Хоткевича 17.11.2011. INSO-Львів — дир. Автор].

Музичний театрРедагувати

1. «Лісова пісня» — Музика до драми-феєрії Лесі Українки (1985).

2. «Котигорошко» — Дитяча опера (1986).

3. «Роксолана» — Музика до драми Павла Загребельного (1987).

4. «Мина Мазайло» — Музика до драми Миколи Куліша (1989).

5. «Кармен» — Рок-опера за новелою П. Меріме для солістів, хору і рок-групи (1991).

для солістів чи вокального ансамблю з оркестром, ансамблем або фортепіаноРедагувати

1. Три прелюдії для вокального квінтету і ударних (1974).

2. «Згаси мій зір» і «В оцім селі» — Два вірші для мецо-сопрано і струнного оркестру до текстів Р.-М. Рільке (1977).

3. «Про Довбуша» — Співанка-хроніка для баритона, бандури, синтезатора і хору на народний текст (1979).

4. «Звістка» (слова — Микола Устиянович) і «Кладочка» (слова — Богдан Лепкий) — Два дуети бандуристок на слова західноукраїнських поетів (1981).

5. «Кобзар на вечорницях» — Вистава для співака-бандуриста на народні тексти (1982): 1. «Ішов Гриць»; 2. «Ой, по-під гай»; 3. «Моя мила»; 4. «Та орав мужик»; 5. «Люлька-черепулька».

6. «З далекого походу» — Елегія на вірш Павла Тичини для вокального дуету та двох електроорганів (1989). Версія [2ред.] для мецо, баритона, електрогітари, електрик піано та синтезатора [прем'єра: Львівська опера, 2008].

7. «Похвала поезії» — Ода для 2-х сопрано, струнних і духових на тексти українського поета 15 ст. Павла Русина (1993).

8. «Baiser ardent» — Canzona lirica du verse Antoine de Bertin для мецо і фортепіано [Антуан де Бертен «Палкі поцілунки»] (2010).

9. Чотири пісні фармацевтів для жіночого голосу і біґ-бенду(2014). «Мій Львів» (слова — Леся Процик); «Люблю» (слова — Леся Процик); «Небесне вінчання» (слова — Ігор Новінський); «Так хочеться тепла» — (слова Леся Осадців).

пісні для голосу в супроводі фортепіано чи ансамблюРедагувати

1. «Big beat» — Пісні на власні тексти та композиції для ВІА (1965—1969).

2. «Школа» — Пісні для дітей і юнацтва на власні тексти та українських поетів. ["Чарівне вишиття", «Нотний стан», «Наш Тарас Шевченко», «Пісенька про гнома» «Літаючий рогалик» та інші] (1987—1989) 

3. «Дивина» — Кантата для хору хлопчиків і фортепіано на вірші О. Палійчука (1988).

4. «Ротарійська балада» або Гімн РК «Львів-Леополіс» на власний текст (2012).

для фортепіаноРедагувати

1. «Звучання» — цикл прелюдій для фортепіано (1970—1972).

2. «Domenico-sonate» in D & in C для ф-но або клавесина (1975, 2 ред. 2002).

3. Фантазія для 2-х ф-но, валторни і камерного оркестру (1984).

4. «DJ» — концертштюк (2003).

5. «Drive» — концертштюк (2007).

6. «Monaco» — концертштюк (2010) прем'єра: Байройт [друк: в-во «Афіша» Львів,].

річеркари для органа солоРедагувати

1. «Sanctus» — (2012).

2. «Фанфари» — (2012).

3. «Benedictus» — (2012).

4. «Ladatis» & «Lauda nostra» — (2013).

5. «Bethlehem» [власним текстом колядки для нарратора або хору хлопчиків] — (2014).

6. «Dona nobis pacem» — (2014).

річеркари для різних інструментальних ансамблів і солістівРедагувати

1. «Розмарія» для сопілки та гітари (1979).

2. «Настрої» або "Mood & Spirits " для сопілки та цимбалів (1979).

3. «Гайдук» — Ритуальний танець для 4-х сопілок та ударних (1980).

4. «Ехо» — 6 варіацій на власну тему для сопілки-соло (1982).

5. «Діалог» для сопілки та гітари (1998).

6. Дві рапсодії для цимбалів-соло (2000).

7. «Леся» — Ноктюрн для гітари-соло (2001).

8. «Діонісії» або «Dionysian Mysteries» для флейти Пана і органа (2012).

9. «Еолова арфа» для флейти Пана, арфи і органа (2012).

10. «Reflexion» для двох чи однієї сопілки та флейти Пана (2013).

ТранскрипціїРедагувати

1. Транскрипція для двох цимбалів «Domenico-sonate» in D & in C (2007). [друк: в-во «Афіша» Львів, 2007]

2. Сім транскрипцій фрагментів із різних опер Ріхарда Ваґнера для органа-соло (2012—2013) [друк: в-во «Афіша» Львів, 2013]

Наукові та методичні праціРедагувати

1. Способи втілення фольклору в творчості композиторів 20 ст. — Архів ЛДК (рукопис). — Львів, 1974.

2. Концепція музичного виховання на уроках музики у загальноосвітній школі. // Матеріали ІІІ Всесоюзного фестивалю народної творчості. Упр. нар. освіти, Львів, травень 1989.

3. Виховання національної свідомості в учнів на основі народної пісні // Матеріали обласної науково-практичної конференції «Народна пісня в музичному вихованні школярів». — Укр. фонд культури, Львів, січень 1990.

4. Музиканти весільних капел космацької традиції. // Матеріали 2 Конференції дослідників народної музики Червоно руських земель — Львів, 1991.

5. Фольклор на уроках музики в школі // Матеріали республіканської науково-практичної конференції викладачів педагогічних інститутів та педагогічних училищ України на тему: «Народно-музична творчість, фольклор, обряди як складова національної (рідної) школи». Мін. нар. освіти УРСР, Київ, РНМК, 1991.

6. Цимбали як атрибутивний компонент семантики гуцульської фольклорної традиції. // «VI Світовий конґрес цимбалістів». — Дослідження. — Львів 2001.

7. Книга для вчителя музики. [У співавторстві з Дверієм Р. Є.] — «Світ», Львів, 2009.

8. Чи любите ви Ваґнера? // Українська музика. — Науковий часопис, 2 (8) Львів, 2013.

9. Сила «Персня», або король і Товариство. // Українська музика. — Науковий часопис, 4 (10), Львів, 2013.

10. Державний гімн та інша символіка. // Українська музика. — Науковий часопис, 1 (11) Львів, 2014.

ЕсеїстикаРедагувати

1. Котюк Б. SPAM. — «Афіша», Львів, 2011. — 188 с.

2. Котюк Б. Website без INTERNET'у. — «Афіша», Львів, 2012. — 191 с.

3. Котюк Б. Ріхард Ваґнер. Геній людства. — 7 есеїв. — «Collegium musicum», Львів, 2013. — 96 с.

Редактор-упорядник виданьРедагувати

1. Іра Маланюк. Голос серця. Автобіографія співачки. — «Collegium musicum», Львів, 2001.

2. Ґодегард Шрам. З Мурато в Україну. — «Collegium musicum», Львів, 2004.

3. Leopolis Rotary-book. — Збірник статей. — «Афіша», Львів, 2010.

4. Гарна забава — пісня весела. Українські народні пісні. — «Афіша», Львів, 2011.

5. Будьмо! Українські народні пісні. — «Афіша», Львів, 2012.

ДискографіяРедагувати

1. Bohdan Kotyuk — «Huculka», Rhapsody #1, «Krutyah», Rhapsody #2, «Kolomyika» // Bohdan Kotyuk — Taras Baran: LEOPOLIS-DUO (3, 4, 5, 7, 9, 10) — («Collegium musicum», 2003).

2. Bohdan Kotyuk — Domenico-sonata in D // Pianistin Ethella CHUPRYK (16) — («Collegium musicum», 2003).

3. Bohdan Kotyuk — «Improvisation», «Krutyah», «Huculka» // Ukraine hin und zurück. Eine musikalische Reise (3, 5, 65) — («Onomato», Düsseldorf, 2010).

4. Bohdan Kotiuk — Rhapsody #2 // Mykhaylo Zakhariya [Cimbalom] CD 1/15. — Slovakia, «Spectrum», 2011: 

5. Bohdan Kotiuk — «Haiduk» // Dudalis: сопілкові прем'єри (19) — Lviv, 2012.

6. Богдан Котюк «З любов'ю»: чотири пісні фармацевтів («Collegium musicum», 2014).

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати