Костянтин Єзерський-Озерянець
Костянтин Єзерський-Озерянець (1891 — 17 вересня 1957[1], Клівленд) — український військовик та політичний діяч.
Служив в Легіоні українських січових стрільців, перебував у Володимир-Волинській станиці УСС. Упродовж 1918 року працював керівником Канцелярії Губернського комісаріату УНР на теренах Холмщини, Полісся й Підляшшя. Після захоплення міста польською армією потрапив до полону, утримувався в Берестейській цитаделі, звідкіля був визволений стараннями Української дипломатичної місії наприкінці 1919.
1920 року Костянтина Єзерського призначили керівником Канцелярії Української дипломатичної місії у Варшаві. Відтак працював секретарем при Міністерстві закордонних справ УНР у Тарнові. Після формальної ліквідації установ українського уряду у вигнанні повернувся до Львова, де дістав посаду в Океанській Транспортній Компанії. Одружився з Ганною Бігун, вчителькою українських шкіл на Львівщині, з котрою познайомився ще під час перебування у Бересті. В шлюбі народилася донька Олеся, яка пізніше одружилася з Костем Мельником.
Після Другої світової війни Єзерський з родиною виїхав на еміграцію, спершу в Мюнхен, а потім до Клівленду в США.
Див. також
ред.Примітки
ред.Джерела
ред.- Олесіюк Т. Кам'янець — Золотий вінець // Листи до Приятелів. — 1964. — № 135-136. — С. 24, 27-28. Архівовано з джерела 12 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
- Хміль Іван. Українське Полісся. — Чикаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 231-232.
- [Некролог] // Свобода. — 1957. — № 182 (21 вересня). — С. 4. Архівовано з джерела 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.