Стрілецька культура

Стріле́цька культу́ра, або Косте́нківсько-Стріле́цька культу́ра — археологічна культура пізнього палеоліту з сильними рисами мустьє Середнього палеоліту.

Стрілецька культура

Доба

Науково датована (можливо 36 000) 32 000–30 000 (відомі пізні прояви до 23 000) роками до Р. Х.. Тривала під час інтерстадиалу Хенгело. Анічков пов'язує час культури з кашинським інтерстадіалом.

Костенко-Стрілецька культура вважається найдавнішою в цьому районі Східної Європи (і першою в районі Подоння (Костенки)). Співіснувала з місцевою Костенківсько-спіцинською культурою. Змінюється Тельманською культурою.

Поширення

Сточища Дона, Десни і Дніпра. Культура сягала на півдні Бирючої Балки-2 в долині Сіверського Дінця, на півночі — Сунгирь на Клязьмі біля Владимира, можливо, Гарчі в Приураллі.

Генеза

Після періоду мустьє на територію сьогоденних України й південної Росії в результаті міграції у 40000 році до Р. Х. в Європу з Леванту просунувся народ Амудійської культури. В результаті матеріальна культура й, ймовірно, населення краю змінилися. Носії культури з'явились тут в результаті міграції з півдня, з району аккайської культури Криму, безпосередньо генетично подібній костенківсько-стрілецькій культурі. Тільки у аккайській культурі простежується подібність цілого ряду форм знарядь: трикутні наконечники з увігнутою підставою, листоподібні наконечники з округлою підставою, підтрикутні шкрябання, кутасті скребла. Технологічні характеристики кримських і костьонківсько-стрілецьких індустрій різні.

Дністровсько-Прутське межиріччя було районом, що, навпроти, зазнав певний вплив подібних мустьєрських традицій, але в іншій трансформації.

Взагалі, походження культури зв'язують із просуванням населення з Наддністрянщини — Кубані до Середнього Подоння й Пооччя.

Багато дослідників пов'язують стрілецьку культури з кримським микоком, хоча деякі дослідники (Маркс, Чабай), ґрунтуючись на результатах недавніх робіт у Буран-Каї-3, останню гіпотезу категорично відкидають.

Перший етап

Відносяться пам'ятники Костенки-12, шар ІІІ й Стрілецька-2. Характерні леваллуазька техніка й листоподібні двостороні оброблені знаряддя з вигнутою або опуклою підставою.

Другий етап

Відносяться стоянки, що лежать вище попелу — Костенки-1, шар V; Костенки-2, шар V; Костенки-12, шар 1а, а також стоянку Сунгирь під Владимиром.

Пізднемустьєрська стоянка Бетове на Десні близька по інвентарю до Костенківсько-стрілецької культурі ранньої пори верхнього палеоліту, характерної для Подоння і, пізніше, Пооччя. Знайдена Л. М. Тарасовим у Бетове знахідка характерного для цієї спільності трикутного наконечника з увігнутою підставою. Можна припустити, що костенківсько-стрілецька культура формувалася на основі саме деснянського мустьє.

Пам'ятки культури

Костенки-12 (ІІІ шар)–6, Хотильове, Бірюча Балка-2 в долині Сіверського Дінця, Бетове в долині Десни і (можливо) Костенки-1 (V шар).

Посилання

• Стрілецька культура^{[недоступне посилання з липня 2019]}, 2011 р., сайт «Археологія»