Коструба Теофіль Петрович

український церковний історик, перекладач, журналіст, монах-василіянин
(Перенаправлено з Коструба Теофіль)

о. Теодо́сій Костру́ба (мирське ім'я Теофі́ль Петрович Костру́ба; 23 травня 1907, Стара Ягільниця — 3 березня 1943, Львів) — священник УГКЦ, український церковний історик, перекладач, журналіст, монах-василіянин (чернече ім'я Теодосій) у Львові. Діяч НТШ.[1] Автор праць з історії України княжої доби. Перший перекладач Четвертої книги Геродота — «Скіфія». Брат мовознавця Петра Коструби.[1]

о. Теодосій Коструба, ЧСВВ
Ім'я при народженні Теофіль
Народився 23 травня 1907(1907-05-23)
с. Стара Ягільниця, нині Чортківський район, Тернопільська область
Помер 3 березня 1943(1943-03-03) (35 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Діяльність священик УГКЦ
Відомий завдяки український церковний історик, перекладач, журналіст, монах-василіянин, діяч НТШ
Alma mater Львівська академічна гімназія
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Конфесія УГКЦ
Родичі батько Петро
Брати, сестри Коструба Петро Петрович

Біографія ред.

Теофіль Коструба народився 23 травня 1907 року в селі Старій Ягільниці (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Чортківського району Тернопільської області, Україна).

Навчався у Чортківській гімназії українського товариства «Рідна школа», випускні іспити склав у Львівській академічній гімназії в 1930 р.[1]

У 1927 році за рекомендацією видатного професора Мирона Кордуби, Теофіла прийняли до Наукового Товариства імені Шевченка. Після переїзду до Львова, досить швидко став визначним істориком та зайняв чільне місце на полі медієвістики.

У 1935 році Теофіль Коструба став студентом гуманістичного факультету львівського університету. Саме тут він вивчав історію середньовічної доби при кафедрі середньовіччя, яку очолював Теофіль Модельський.

Студіював філософію у Львівському університеті у 19351939 роках. Працював у редакції газети «Нова зоря», у Комісії стародавньої української історії (старої і нової історії[1]) та Історично-джерелознавчій комісії Наукового товариства імені Тараса Шевченка з 1936 року.[1]

1940 року став ченцем-василіянином. 28 січня 1940 р. отримав священничі свячення.[2]

Помер Теофіль Коструба 3 березня 1943 року у Львові (Райхскомісаріат Україна). Похований на 64 полі Личаківського цвинтаря.

Творчий доробок ред.

Численні статті Коструби друкувалися у «Дзвонах», «Записках Наукового товариства імені Тараса Шевченка», «Літописі Червоної Калини», «Хліборобському шляху», «Новій зорі», «Новому часі».

Переклав сучасною українською мовою «Галицько-Волинський літопис» у 2-ох томах, 1936.

Вшанування пам'яті ред.

6 травня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 110 років з дня народження Теофіля Коструби (1907—1943), історика, літературознавця, енциклопедиста[3].

Примітки ред.

  1. а б в г д е Гуцал П., Матейко Р. Коструба Теофіл Петрович… — С. 198.
  2. Львівські архіепархільні Відомости. — 1942. — № 3-4. — С. 71. 
  3. Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році». Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018. 

Джерела ред.

Посилання ред.