Відкрити головне меню

Костел святого Миколая (Кам'янське)

Костел святого Миколая — один з небагатьох уцілілих римо-католицьких храмів у східних областях України. Побудований у 1895-97 роках. Парохіянами тоді були поляки-працівники заводу. Місто в той час називалося Кам’янське. Проектувати костел директор заводу Ігнаціо Ясюкович запросив Маріана Хорманського.

Костел святого Миколая
Костел Святого Миколая у Кам'янську.jpg
48°31′30″ пн. ш. 34°36′27″ сх. д. / 48.52500° пн. ш. 34.60750° сх. д. / 48.52500; 34.60750Координати: 48°31′30″ пн. ш. 34°36′27″ сх. д. / 48.52500° пн. ш. 34.60750° сх. д. / 48.52500; 34.60750
Тип споруди собор
Розташування Україна УкраїнаКам'янське
Кін. будівництва 1895
Стиль неоготика
Належність Римо-католицька церква
Єпархія Харківсько-Запорізька дієцезія
Костел святого Миколая (Кам'янське). Карта розташування: Україна
Костел святого Миколая (Кам'янське)
Костел святого Миколая (Кам'янське) (Україна)
Костел святого Миколая у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Будівництво велося на кошти робітників і службовців Дніпровського заводу за участю Металургійного Товариства.

Кількість парохіян: до 1917 р. — 7 тис. чоловік, 1923 р. — 427, 1924 р. — 518 (поляки, росіяни, білоруси, литовці, латвійці, естонці, чехи).

Першу службу відправили 14 травня 1898 року. Консекрація Кам’янського храму відбулася 25 вересня 1905 року, її здійснив єпископ Тираспольський Йосип Алоізій Кесслер. При костелі був притулок для дітей-сиріт, який проіснував до закриття костелу.

У 1928 році кількість парохіян Кам’янського костелу впала до 118 людей. Його було відібрано в католиків, а майно вивезено рано вранці 12 грудня 1929 року.

У радянські часи в костелі розміщувалися військкомат і автомийка.

У 1990 році в Дніпродзержинській міськраді створено ініціативну групу з порятунку костелу, у складі якої не було жодної віруючої людини. До її складу входили: Ніна Циганок (директор музею історії міста), Михайло Васильєв (директор музею металургійного заводу), Олена Фесун (завідуюча відділом культури міськвиконкому), Олександр Слоневський (депутат міськради). Група обрала напрямок порятунку костелу через відродження католицької громади міста. 30 листопада 1991 року до Дніпродзержинську із Харкова приїхав о. Юрій Зимінський, який відслужив першу месу під стінами храму. У 1991 році відновлено богослужіння. У 1992–1999 році настоятелем костелу був ксьондз Мартін Янкевич. Костел відреставровано до 100-річчя в 1997 році році за сприяння Дніпродзержинського міськвиконкому та Дніпровського металургійного комбінату. З 1999 року настоятель костелу — чернець-капуцин Блажей Суска.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати