Відкрити головне меню

Костел святого Владислава (Богуслав)

Костел святого Владислава парафії Зішестя Святого Духа — діючий парафіяльний костел у місті Богуслав на Київщині, збудований у 18191825 роках. Офіційного статусу пам'ятки архітектури не має. Є одним з найменш відомих католицьких храмів Київщини. Збудований у стилі класицизму.

Костел святого Владислава у Богуславі
Богуслав.jpg
Костел святого Владислава у Богуславі
49°33′11″ пн. ш. 30°52′39″ сх. д. / 49.5531389° пн. ш. 30.87750° сх. д. / 49.5531389; 30.87750Координати: 49°33′11″ пн. ш. 30°52′39″ сх. д. / 49.5531389° пн. ш. 30.87750° сх. д. / 49.5531389; 30.87750
Розташування Україна УкраїнаБогуслав (Київська область)
Засновник Олександра Браницька, Владислав Браницький
Поч. будівництва 1819
Кін. будівництва 1825
Стиль класицизм
Належність РКЦ
Костел святого Владислава (Богуслав). Карта розташування: Україна
Костел святого Владислава (Богуслав)
Костел святого Владислава (Богуслав) (Україна)

АрхітектураРедагувати

Збудований у стилі класицизму. Костел цегляний, на невеликому цегляному підмурку. Первісно костел увінчував купол (у радянський час купол втрачено). Головний фасад у радянський час було спотворено та обкладено плиткою.

ІсторіяРедагувати

Історія храму розпочинається у 1789 році, коли коштом Францішека Жевуського поблизу місцевої ринкової площі, що знаходилася у центральні частині міста було збудовано перший дерев'яний парафіяльний костел Зіслання Святого Духа.

 
Костел св. Владислава на початку ХХ століття. Старовинна поштівка

30 серпня 1817 року, під час великої пожежі, що охопила місто храм повністю вигорів. За два роки після пожежі, 1819 року на передмісті розпочалося будівництво нового мурованого храму. Меценатами стали графиня Олександра Браницька та її син Владислав Гжегож. Костел було завершено 1825 року[1]. Новозбудований костел освячений во ім'я святого Владислава — угорського короля Владислава I Святого, покровителя її сина. При святині було споруджено парафіяльний будинок, а також діяла парафіяльна школа[2].

У 1927 році костел було пограбовано та остаточно закрито. Останній настоятель храму, о. Ілля Зимлинський помер під час переїзду до Польщі. Більшість богуславських римо-католиків були репресовані. Сама будівля храму зазнала значних змін — зруйновано головний купол святині, а сам храм перебудовано під приміщення господарського призначення. До 1941 року це приміщення використовувалося у навчально-виробничих цілях, зокрема тут діяла школа медсестер. Після війни приміщення костелу займав килимовий цех художніх виробів фабрики «Богуславка». 2004 року приміщення перейшло у приватну власність та використовувалося як виробничий цех.

2008 року почався рух за повернення храму громаді, у жовтні 2009 року було зареєстровано парафію Зішестя Святого Духа і за кілька днів потому у одному з приміщень костелу було проведено першу службу. У жовтні 2012 року відбулося урочисте перенесення в храм статуї Діви Марії з каплички при колишній плебанії, а 19 травня 2013 року освячено хрест, встановлений на костелі. У червні 2014 року відбулася офіційна передача храму вірянам[1].

Храм потребує ремонту та реставрації. У планах громади — повернути костелу первісний вигляд.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Михайлик О. Старовинні храми Київщини… — С. 169.
  2. Костели і каплиці України

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати