Костел святих апостолів Петра і Павла (Бережани)
Костел святих апостолів Петра та Павла в Бережанах (Фарний костел, до 1996 року — костел Різдва Богородиці) — діючий парафіяльний костел, пам'ятка сакральної архітектури готичного стилю 1-ї половини XVII століття в місті Бережани Тернопільської області.
| Костел святих апостолів Петра і Павла в Бережанах | |
|---|---|
 Костел Петра і Павла (Фарний костел) із дзвіницею (колишня оборонна вежа) | |
| 49°26′37″ пн. ш. 24°56′16″ сх. д. / 49.4437778° пн. ш. 24.9377778° сх. д.Координати: 49°26′37″ пн. ш. 24°56′16″ сх. д. / 49.4437778° пн. ш. 24.9377778° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, Бережани, Тернопільська область |
| Засновник | Адам Єронім Сенявський |
| Початок будівництва | 1600 |
| Кінець будівництва | 1626 |
| Стиль | готика |
| Належність | РКЦ |
| Адреса | вул. Братів Лепких, 1 |
| Епонім | День апостолів Петра і Павла |
  Костел святих апостолів Петра і Павла (Бережани) (Україна) | |
 | |
 Костел святих апостолів Петра і Павла у Вікісховищі | |
Хрещатий в плані пізньоготично-ренесансний храм.
Розташований в центрі міста по вулиці Братів Лепких, 1.
З історії костелу ред.
Будівництво фарного костелу розпочали 1600 року. У стіну храму вмуровано плиту, яка засвідчує, що його заклав тодішній господар міста Адам Єронім Сенявський. Володимир Бемко стверджував, що будівництво завершилось за сприяння Ядвіґи з Тарлів — матері фундатора.[1]
31 серпня 1626 року костел освячено як храм Різдва Діви Марії.
Біля храму — дзвіниця (1741), перебудована з оборонної вежі.
Портал храму — різьблений білокам'яний; є версія, що його автором був славетний скульптор Ян Пфістер.
Інтер'єри лаконічніі: неоготичний дерев'яний вівтар, у презбітеріумі — алебастровий надгробок Ізабелли з Сапєгів Потоцької (1880-ті рр.).
До костелу прибудовано дві каплиці (фундовані родиною Скарбеків і Анною Крайсер).
Комплекс мав оборонне значення і був розташований на пагорбі — на відміну від Бережанського замку, розміщеного в низині.
Храм неодноразово потерпав від нападників, відроджувався і декілька разів змінювалася конфігурація вежі.
Польський поет Юліуш Словацький писав:
В Бжежанськім храмі, сяєвом залитий
Мигтить вівтар; гримлять гучні органи
Дрижать пілястри й надмогильні плити
На лавах світлі миготять жупани.
Своє багатолітнє призначення культової споруди пам'ятка втратила в післявоєнний час, коли її використовували під складські приміщення, згодом — як приміщення спортивної школи.
1996 року костел повернуто римо-католицькій громаді міста й освячено під назвою Петра та Павла. Здійснено відповідні ремонтні роботи в інтер'єрі, перекрито дах, відновлено каплицю у південній частині подвір'я. Відновлено фрагмент цінної фрески з гербовими картушами над вхідними дверима. Нині це — повноцінно діючий парафіяльний костел.
Усипальниця ред.
У криптах ховали шляхту та заможних міщан.[2] Збереглися поховання гетьманів Миколая Єроніма (1645—1683) і Адама Миколая (1666—1726) Сенявських. також був похований останній дідич міста з роду Потоцьких — граф Якуб Ксаверій Александер Потоцький.[3]
Тут похований відомий сницар Йоган Пфістер.[2]
Примітки ред.
- ↑ Бемко В. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля. — Т. 1. — С. 28.
- ↑ а б Тихий Б. Вівтар Йогана Пфістера… — С. 33.
- ↑ Brzozowski S. Potocki Jakub Ksawery Aleksander (1863—1934) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 23. (пол.)
Джерела ред.
- Тихий Б. Вівтар Йогана Пфістера // Пам'ятки України. — К., 2013. — № 5 (травень). — С. 28—33.
Посилання ред.
- Бережани [Архівовано 16 травня 2011 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.