Костел Святого Антонія (Великі Межирічі)

Костел Святого Антонія — культова споруда в колишньому містечку Великих Межирічах (нині село в Корецькому районі Рівненської области, Україна). Пам'ятка архітектури України національного значення. Збудований в індивідуальному стилі Войцеха Ленартовича з грою різновеликих об'ємів, кожний з яких має свій, бароковий за характером фронтон.

Костел Святого Антонія
Зображення
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адміністративна одиниця Великі Межирічі
Місце розташування Великі Межирічі
Статус спадщини Пам'ятка архітектури національного значення України
CMNS: Костел Святого Антонія у Вікісховищі

Координати: 50°37′03″ пн. ш. 27°09′02″ сх. д. / 50.617721000027778189° пн. ш. 27.15075800002777839° сх. д. / 50.617721000027778189; 27.15075800002777839

Костел Святого Антонія, бл. 2005

ІсторіяРедагувати

Побудований упродовж 17021725 рр. коштом тодішнього володаря села, краківського старости, князя Єжи Домініка Любомирського. Побудований за проєктом архітектора Войцеха Лєнартовича (майстер любомирського[джерело?] цеху каменярів і каменотесів, автор проєктів костелів Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Угнів), Святого Марка (Варяж) та Новоукраїнки).

Консекрацію храму 1725 року провів єпископ Стефан Богуслав Рупньовський.

У наші дні — покинутий, стоїть пусткою та потребує реставрації, ніяк не використовується.

У листопаді 2014 року поблизу храму були перепоховані знайдені всередині на нижньому поверсі людські останки[1].

 
План костелу

АрхітектураРедагувати

Побудований за проєктом архітектора Войцеха Ленартовича, в індивідуальному стилі митця, з грою різновеликих об'ємів, кожний з яких має свій, бароковий за характером фронтон. Будівля цегляна, тринавна, чотиристороння, зального типу з хорами. Склепіння хрещаті. Середня нава виділена у просторову структуру інтер'єру; він значно ширше бічних, відрізняється глибинним розкриття внутрішнього простору. Цьому сприяє трьох-пролітна аркада, яка об'єднує з ним середнє членування нартекса і розкритий в інтер'єрі апсідний обсяг. Бічні членування в нартексі з гвинтовими сходами завершуються двоярусними, квадратними в планах вежами-дзвіницями. Ззовні стіни будинку розчленовані пілястрами; на бічних фасадах розташування відповідає внутрішнім опорним стовпам. Вікна з лучковими перемичками розташовані високо. Спорудження прикрашено трьома фронтонами барочного характеру. Принципам розвиненого бароко в зовнішньому декорі відповідають розірваний сегментний фронтон головного порталу, сегментні сандрики і високий антаблемент з розкрепованим фризом і карнизом, периметрально оперізуючий будинок. Абсида прямокутна. Західний фасад у стриманих формах бароко з тонкими пілястрами і двома бічними вежами зі сходинками нагору. Вежі мають ніші для скульптур у 2 яруси.

Інтер'єр вирізнявся багатством пластичного декору. Мав орган. Інтер'єри зруйновані.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати