Відкрити головне меню

Костел Пресвятої Трійці (Микулинці)

Костел Пресвятої Трійці, або Троїцький костел — культова споруда, одна із найвизначніших барокових пам'яток архітектури Тернопільщини, найстаріший зі збережених храмів містечка Микулинці Теребовлянського району.

Костел Пресвятої Трійці
Kostel Mykulynci front 3.jpg
49°23′59″ пн. ш. 25°36′22″ сх. д. / 49.399889° пн. ш. 25.606167° сх. д. / 49.399889; 25.606167Координати: 49°23′59″ пн. ш. 25°36′22″ сх. д. / 49.399889° пн. ш. 25.606167° сх. д. / 49.399889; 25.606167
Тип споруди церква
Розташування УкраїнаМикулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область
Архітектор Авґуст Мошинський
Інженер Авґуст Мошинський
Поч. будівництва 1761
Кін. будівництва 1779
Стиль бароко
Належність римо-католицька церква
Адреса смт. Микулинці, вул. Хоткевича, 2
Епонім Трійця
Костел Пресвятої Трійці (Микулинці). Карта розташування: Україна
Костел Пресвятої Трійці (Микулинці)
Костел Пресвятої Трійці (Микулинці) (Україна)
Костел Пресвятої Трійці у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

 
Гофкірхе, Дрезден

Костел у Микулинцях існував наприкінці XVI століття. Певний час у Микулинцях існував дерев'яний костел Івана Хрестителя, пізніше на тому самому місці був збудований теперішній кам'яний.[джерело?]

Наріжний камінь на спорудження цієї святині закладено 1761 року за присутності львівського латинського архиєпископа Вацлава Героніма Сераковського, закінчено будівництво 1779 року.

Збудований архітектором Авґустом Мошинським в стилі бароко.[джерело?] Авґуст Мошинський — чоловік внучки дідички Микулинець Людвіки Потоцької (другої дружини великого гетьмана коронного Юзефа Потоцького) був родом із Саксонії. За взірець спорудження костелу А. Мошинський взяв католицький костел при королівському палаці у Дрездені — творіння відомого архітектора Ґаетано К'явері (італ. Gaetano Chiaveri, 16891780).

У 17801785 роках парафію Микулинці обслуговували ченці Згромадження отців-місіонерів св. Вікентія, наприкінці 18 століття через закриття монастиря новою владою, став парафіяльним.

Протягом 17991816 років у парафії відбулося багато змін: ремонт храму після сильної бурі, зміна пароха, встановлення нових дзвонів. У роки війни костел був повністю залишений і закритий.

У 1989 році відновлена парафія Трійці Пресвятої, яка тепер входить до складу Чортківського деканату Львівської архидієцезії. Проведено частковий ремонт костелу за проектом архітектора Зеновія Лоґуша.

ОписРедагувати

Екстер'єрРедагувати

Костел орієнтований з півночі на південь, розміщений на осі з комплексом Микулинецького палацу.

Споруда має багатий архітектурний декор. Фасад багато оздоблений бароковими елементами з пишними деталями. Завершується невеликим куполом у вигляді намету. В нішах встановлено кам'яні скульптури і вази.

Інтер'єрРедагувати

Всередині костелу є головний та чотири бічні вівтарі, які виготовлені з дерева, а також покриті мармуром. Вівтарі виготовлені у 1779 році. В центрі головного вівтаря — ікона («образ») Святої Трійці. Вище образа на каркасі знаходиться напис латинською мовою ET HI UNUM SUNT.

У найвищій частині два ангели та голуб Святого Духа у променистій обрамці. Вівтарі бічні:

  • вівтар Матері Божої — посередині вмонтована скульптура Непорочної Діви Марії, з боків — алегоричні фігури та ангели
  • вівтар Найсвятішого Серця Ісусового — посередині вмонтована скульптура Божого Милосердя, з боків — алегоричні фігури;
  • вівтар св. Йосиф Антонія.

Костел досить добре зберігся, хоча частина інвентарю — в Олеському музеї.

Проповідальниця (і кіш, і балдахін) прикрашена різьбленими фігурами.

Збіґнєв Горнунґ вважав Марціна Твардовського автором різьблених фігур вівтаря костелу Пресвятої Трійці. Верифікацію цього твердження затруднює брак творів, з якими можна було б порівняти. Правдоподібність цієї версії припускав Ян К. Островський.[1]

ЦвинтарРедагувати

За костелом, за невисоким муром є старовинний цвинтар.

СвітлиниРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ostrowski J. K. Kościoł p.w. Św. Trójcy i klasztor Misjonarzy w Mikulińcach… — S. 62-63.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати