Космічний рейс

фільм Василя Журавльова, 1935

«Космічний рейс» (рос. «Космический рейс») — російський радянський художній фільм, перший радянський науково-фантастичний фільм про підкорення космосу, поставлений режисером Василем Журавльовим у 1935 році. Фільм консультував К. Е. Ціолковський, який зробив для стрічки 30 креслень ракетоплана[1].

Космічний рейс
рос. Космический рейс
Постер до фільму
Жанр наукова фантастика
Режисер Василь Журавльов
Продюсер Шумяцький Борис Захарович
Сценарист Олександр Філімонов
У головних
ролях
Сергій Комаров
Василь Ковригін
Микола Феоктистов
Оператори Олександр Гальперін
І. Шкаренков
Композитор Валентин Кручинін
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 70 хв. (1915 м)
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1935
Дата виходу 21 січня 1936
IMDb ID 0252612
Рейтинг IMDb: 7.2/10 stars
Додаткові характеристики
Формат плівки 35 мм
Співвідношення 1,37 : 1
Колір чорно-білий
Звук німий

Сюжет ред.

У Москві в астромістечку Інституту міжпланетних сполучень імені К. Е. Ціолковського групою радянських учених проводяться досліди з підготовки польоту на Місяць. Серед учених інституту виникають серйозні розбіжності. Усупереч надмірно обережним скептикам знаменитий астрофізик академік Сєдих, творець велетенського супер-космічного ракетоплана, призначає довгожданий політ на супутник Землі. З ним летять аспірантка Марина і юний винахідник Андрійко, що потайки пробрався в кабіну ракетоплана.

Ракетоплан у польоті. Наближається Місяць. Нарешті ракета здійснює посадку. Мандрівники виходять на «місячну землю». Їхні ноги взуті у свинцеві черевики, на грудях у них радіоприймачі, на спині ранці з киснем. Але мандрівники не бачать Землю. Професор Сивих визначає по карті координати і встановлює, що ракетоплан упав по той бік Місяця, який ніколи не буває звернений до Землі. Сивих, Марина і Андрійко блукають по місячним обширам, знаходять щось схоже на сніг - замерзлі залишки місячної атмосфери. Мандрівники безпечно повертаються на Землю. У Москві перших астронавтів зустрічають з тріумфом.

У ролях ред.

Сергій Комаров  академік Сєдих
Василь Ковригін  професор Карін
• Микола Феоктистов  аспірант інституту Віктор Орлов
• Василь Гапоненко  Андрійко Орлов
• Ксенія Москаленко  Марина, асистент професора Каріна
• Андрій Карасьов Жук, репортер титрах не зазначений)
Сергій Столяров  начальник старту титрах не зазначений)

Виробництво ред.

Технічні особливості ред.

Для зйомки сцен у невагомості вперше були використані спеціальні технічні засоби, розроблені оператором-постановником Олександром Гальперіним спільно з майбутнім найбільшим конструктором авіадвигунів Олександром Мікуліним[2]. У декорації кабіни космічного корабля був побудований спеціальний операторський кран. На спеціальному майданчику крану, який міг вільно рухатися в горизонтальному і вертикальному напрямах, розміщувалися актор і кінознімальний апарат з кінооператором. За рахунок свободи руху і нахилів майданчика вдавалося зняти середні та великі плани акторів на фоні, що рухався[2].

Для зйомки імітації невагомості з обертанням персонажа була побудована інша установка, в якій рухливий фон обертався відносно нерухомо підвішеного актора синхронно з камерою, також встановленою на поворотній платформі[3]. Трос з гумовим амортизатором, що використовувався для підвіски акторів, забарвлювався в колір фону для маскування. Отримані кадри виявилися настільки достовірними, що через декілька десятиліть справжні космонавти були захоплені зображенням невагомості. Космонавт Георгій Береговий сказав після перегляду фільму[3]:

  На нас приголомшливе враження зробило «плавання» екіпажа в стані невагомості: усе було знято настільки точно, що можна було вважати кадри… за документальні, зняті усередині «Салюта»  

.

Знімальна група ред.

Факти про фільм ред.

  • Фільм «Космічний рейс» став дебютом у кіно відомого актора Сергія Столярова, що зіграв начальника старту.
  • За спогадами Василя Журавльова[4], при підготовці до створення фільму ідея запросити Костянтина Ціолковського консультантом прийшла до нього після перегляду кінохроніки про Калугу «днями раніше». Не знаючи адреси Ціолковського, Журавльов просто вказав в телеграмі: «Калуга, К. Е. Ціолковському». Через декілька днів Журавльов отримав бандероллю книгу К. Е. Ціолковського «Поза землею» і лист зі згодою брати участь у проекті. За два тижні Журавльов зі своїми колегами поїхав в Калугу, на зустріч з К. Ціолковським.

Примітки ред.

Література ред.

  • Советские художественные фильмы. Аннотированный каталог. — М. : Искусство, 1961. — Т. 2. — С. 67-68. — 3000 прим.(рос.)
  • Б. А. Смирнов. Киносъёмка в невесомости // «Техника кино и телевидения». — 1981. — Вып. 4. — С. 21—29. — ISSN 0040-2249.
  • Андрей Вяткин. Советские космические киноэкспедиции // Мир фантастики. — Москва : ТехноМир. — Вип. 2. — С. 23-25.(рос.)

Посилання ред.