Косигін Олексій Миколайович

радянський політик (1904-1980)

Олексі́й Микола́йович Коси́гін (рос. Алексей Николаевич Косыгин, 21 лютого 1904, Санкт-Петербург, Російська імперія18 грудня 1980, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський державний і партійний діяч, один з близьких соратників Брежнєва, голова Ради Міністрів СРСР у 1964—1980 роках. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1964, 1974). Член ЦК КПРС у 1939—1980 р. Член Політбюро (Президії) ЦК КПРС у лютому 1948 — жовтні 1952, травні 1960 — жовтні 1980, кандидат у члени Політбюро (Президії) ЦК КПРС у березні 1946 — лютому 1948, жовтні 1952 — березні 1953, червні 1957 — травні 1960. Депутат Верховної Ради СРСР з 1946 по 1980 рік. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань.

Косигін Олексій Миколайович
рос. Алексей Николаевич Косыгин
Народився 8 (21) лютого 1904[4][5]
Санкт-Петербург, Російська імперія[4]
Помер 18 грудня 1980(1980-12-18)[1][2][…] (76 років)
Москва, СРСР[6]
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна  Російська імперія
 РРФСР
 СРСР
Діяльність політик, інженер
Alma mater Saint Petersburg State University of Technology and Designd
Знання мов російська[7]
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС і Політичне бюро ЦК КПРС
Роки активності з 1919
Посада голова Ради міністрів СРСРd, перший заступник голови Ради Міністрів СРСРd, депутат Верховної ради СРСР[d] і Голова Ради Міністрів СРСР
Військове звання капітан
Партія ВКП(б)
Діти Ґвішиані-Косигіна Людмила Олексіївнаd
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці медаль «Серп і Молот» медаль «Серп і Молот»
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда» орден Білого лева Орден Хосе Марті Орден «За заслуги перед Польщею» Орден Клемента Готвальда Великий хрест ордена Сонця Перу Орден «Сонце Перу» орден Золотої Зірки
знак «50 років перебування в КПРС»
Орден Георгія Димитрова
IMDb ID 0467576

Біографія

ред.

Народився у родині робітника-токаря Санкт-Петербурзького заводу Леснера.

У 1919—1921 роках — у Червоній армії. Служив добровольцем-червоноармійцем у 7-й армії РСЧА біля Петрограда на Кольському півострові та у трудовій армії біля міста Архангельська.

З 1921 року навчався у кооперативному технікумі за спеціальністю льоновода. Після закінчення у 1924 році Ленінградського кооперативного технікуму працював в Сибірському краю у галузі споживчої кооперації: інструктор обласного союзу, член правління Ленского союзу, завідувач планового відділу крайового союзу споживчої кооперації (1924—1930 роки).

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1930—1935 роках — студент Ленінградського текстильного інституту.

Після закінчення у 1935 році інституту працював в Ленінграді на фабриці імені Желябова майстром і начальником цеху. У 1937—1938 роках — директор Жовтневої прядильно-ткацької фабрики міста Ленінграда. З липня 1938 року — завідувач промислово-транспортного відділу Ленінградського обласного комітету ВКП(б).

У жовтні 1938 — січні 1939 року — голова виконавчого комітету Ленінградської міської ради.

У січні 1939 — квітні 1940 року — народний комісар текстильної промисловості СРСР. На цій посаді його змінив Акимов Ілля Миколайович.

У квітні 1940 — березні 1953 року — заступник голови Ради Народних Комісарів (Ради Міністрів) СРСР. Одночасно у червні 1943 — березні 1946 року — голова Ради Народних Комісарів РРФСР. 16 лютого — 28 грудня 1948 року — міністр фінансів СРСР. У грудні 1948 — березні 1953 року — міністр легкої промисловості СРСР.

У березні — серпні 1953 року — міністр легкої і харчової промисловості СРСР. У серпні 1953 — лютому 1954 року — міністр промислових товарів широкого споживання СРСР.

У грудні 1953 — грудні 1956 року —заступник голови Ради Міністрів СРСР.

У грудні 1956 — травні 1957 року — 1-й заступник голови Державної економічної комісії РМ СРСР із поточного планування народного господарства — міністр СРСР. У травні — липні 1957 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету РМ СРСР — міністр СРСР.

У липні 1957 — травні 1960 року — заступник голови Ради Міністрів СРСР. Одночасно у березні 1959 — травні 1960 — голова Державного планового комітету РМ СРСР.

У травні 1960 — жовтні 1964 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів СРСР.

У жовтні 1964 — жовтні 1980 року — голова Ради Міністрів СРСР.

З жовтня 1980 року — на пенсії у Москві. Похований біля Кремлівської стіни на Красній площі Москви.

Нагороди

ред.

Див. також

ред.

Джерела та література

ред.

Примітки

ред.
  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. а б Filmportal.de — 2005.
  4. а б Косыгин Алексей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1973. — Т. 13 : Конда — Кун. — С. 282.
  5. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. ЛаминНовосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #118715194 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

ред.