Корін Ле Квер
Корінн Ле Квер (фр. Corinne Le Quéré; нар. липень 1966) — французько-канадська вчена; професор досліджень з питань зміни клімату Королівського суспільства в Університеті Східної Англії (УСА)[13] та колишній директор Центру досліджень зміни клімату Тіндалла[en]. Вона є головою Вищої ради з питань клімату[fr] Франції та членом Комітету зі зміни клімату[en] у Великій Британії. Її дослідження зосереджені на взаємодії між кругообігом вуглецю та зміною клімату.[14] Нагороджена Орденом Британської імперії. Член Лондонського Королівського Товариства.
| Корін Ле Квер | |
|---|---|
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | фр. Marie Corine Lyne Le Quéré |
| Народилася | липень 1966 (57 років) |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | фізик, метеоролог, кліматолог, викладачка університету |
| Галузь | кліматологія |
| Alma mater | Монреальський університет, Університет Макгілла (1992)[1], Університет імені П'єра і Марії Кюрі[2] і Університет Сорбонна (1999)[1] |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Знання мов | французька і англійська[3] |
| Заклад | Університет Східної Англії, Стокгольмський університет, Університет Східної Англії[4], Массачусетський технологічний інститут[5], Університет Східної Англії[6], Університет Східної Англії[7], Laboratoire des sciences du climat et de l'environnementd[8], Принстонський університет[9], Університет Макгілла[10] і Монреальський університет[11] |
| Членство | Лондонське королівське товариство[12] і High Council on Climated |
| Нагороди | |
| Сайт | uea.ac.uk/environmental-sciences/people/profile/c-lequere |
Освіта ред.
Ле Квер отримала ступінь бакалавра з фізики в Монреальському університеті, магістра з атмосферних та океанічних наук в Університеті Макгілла та кандидата наук з океанографії в Паризькому університеті VI.[15]
Кар'єра та дослідження ред.
Вона була співголовою Глобального вуглецевого проєкту[en] (англ. Global Carbon Project; GCP) з 2009 по 2013 рік[16]. У рамках GCP вона ініціювала і керувала протягом десятиліття щорічне видання Глобального вуглецевого бюджету.[17][18] Протягом 2014—2017 років вона була членом Наукового комітету платформи «Майбутня Земля» для досліджень сталого розвитку[19][15]. Вона є автором третьої, четвертої та п'ятої доповідей Міжурядової комісії з питань зміни клімату. Вона проводила дослідження в Принстонському університеті в США (1992—1996), в Інституті біогеохімії ім. Макса Планка[en] в Німеччині (2000—2005), а також спільно між англ. UEA та Британською антарктичною службою у Великій Британії (2005—2010).
Вибрані публікації ред.
Повний список рецензованих публікацій Ле Квер можна знайти в її профілі Publons.[14]
- Fossil CO2 emissions in the post-COVID-19 era (2021). Le Quéré, C. et al., Nature Climate Change, 11, 197—199, 11, 197—199, https://doi.org/10.1038/s41558-021-01001-0.
- Temporary reduction in daily global CO2 emissions during the COVID-19 forced confinement (2020). Le Quéré, C. et al., Nature Climate Change, 10, 647—653, https://doi.org/10.1038/s41558-020-0797-x.
- Global Carbon Budget 2020 (2020). Friedlingstein et al., 12, 3269–3340, https://essd.copernicus.org/articles/12/3269/2020/ [Архівовано 7 червня 2021 у Wayback Machine.].
- Drivers of declining CO2 emissions in 18 developed economies (2019). Le Quéré, C. et al., Nature Climate Change, 5, 213—217, https://rdcu.be/bor0g.
- Decadal trends in the ocean carbon sink (2019). DeVries, T., C. Le Quéré, et al., PNAS, 118, 11646-11651, https://doi.org/10.1073/pnas.1900371116.
- Role of zooplankton dynamics for Southern Ocean phytoplankton biomass and global biogeochemical cycles (2016). Le Quéré, C. et al., Biogeosciences, 23, 4111-4133, https://doi.org/10.5194/bg-13-4111-2016.
- Trends in the sources and sinks of carbon dioxide (2009). Le Quéré, C. et al., Nature Geoscience, 6, 831—836, https://doi.org/10.1038/ngeo689.
Інші публікації ред.
- The life scientific: Corinne Le Quéré on the global carbon cycle.[20]
- Inside the mind of a climate change scientist, TEDxWarwick, квітень 2019.[21]
Почесні відзнаки та нагороди ред.
У 2012 році Ле Квер була нагороджена премією Клода Берто від Французької академії наук[22], першою медаллю Коперника від англ. Copernicus Gesellschaft e.V. у 2013/2014 рр.,[23] і була щорічним викладачем Боліна в Стокгольмському університеті у 2014 р.[24]
У 2015 році вона отримала медаль Блеза Паскаля за науку про Землю та навколишнє середовище від Європейської академії наук[25] та англ. Grande Médaille Albert 1er de Monaco, відділ науки.[26]
У 2016 році Ле Квер була обрана членом Королівського товариства.[27]
У 2016 році вона потрапила до числа 20 «жінок, які ведуть дискусії щодо кліматичних змін[en]» на Паризькій угоді 2015.[28]
У 2019 році Ле Квер відзначена командором ордена Британської імперії в честі дня народження 2019[en] за заслуги в галузі науки про кліматичні зміни.
У 2019 році вона також виграла медаль принца Альберта I[en][29] і отримала статус фр. Chevalier французького Почесного легіону.[30]
У 2020 році вона отримала премію Хайнекена[en] за екологічні науки за свої міждисциплінарні дослідження взаємодії між зміною клімату та вуглецевим циклом.[31]
Примітки ред.
- ↑ а б Hoffman R. LinkedIn — 2003.
- ↑ http://www.theses.fr/1999PA066616
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ https://royalsociety.org/people/corinne-le-quere-12881
- ↑ Corinne Le Quéré web page. University of East Anglia (UEA). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ а б Research publications of Corinne Le Quéré. Publons. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ а б Corinne Le Quere Biography. Tyndall.ac.uk. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ GCP : Global Carbon Project : Homepage. Global Carbon Project. Архів оригіналу за 6 липня 2010. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ Carbon Budget. Globalcarbonproject.org. 14 листопада 2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ IPCC Fifth Assessment Report[en], for which Dr. Le Quéré is a lead author.
- ↑ Home. Future Earth. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ BBC Radio Podcast The life scientific, March 2019. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ Inside the mind of a climate change scientist, TEDxWarwick. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ Prix de Mme Claude Berthault: Lauréat d'année 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
- ↑ Copernicus e.V. - Medal. Copernicus-gesellschaft.org. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ Science Forum with Prof. Corinne Le Quéré, Bolin Climate Lecturer 2014 - Faculty of Science. Science.su.se. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ The Blaise Pascal Medals 2015. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
- ↑ Grande médailles. Institut Océanographique, Fondation Albert 1er, Prince de Monaco. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Corinne Le Quéré. Royal Society. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ 20 women making waves in the climate change debate - Road to Paris - ICSU. Roadtoparis.info. 8 червня 2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ Prince Albert I Medal. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
- ↑ Loi n° PRER1910335D du 13 juillet 2019 portant promotion et nomination, Journal Officiel de la République Française (фр.), 14 липня 2019, архів оригіналу за 16 листопада 2020, процитовано 9 червня 2021
- ↑ UEA professor wins international environmental sciences prize for climate change research. University of East Anglia. 3 червня 2020. Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
Посилання ред.
| Ця стаття може містити помилки перекладу з англійської мови. |