Корідзе Сергій Гівійович

Сергі́й Гівівіч Корі́дзе (нар. 6 грудня 1975, Одеса, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — колишній український футболіст і футзаліст, тренер казахського клубу «Кайрат». Заслужений майстер спорту України з футзалу, найкращий бомбардир збірної України за всю її історію.

Ф
Сергій Корідзе
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Гівівіч Корідзе
Народження 6 грудня 1975(1975-12-06) (44 роки)
  Одеса, УРСР, СРСР СРСР
Зріст 178 см
Вага 83 кг
Прізвисько Кара
Громадянство Україна УкраїнаРосія Росія
Позиція Захисник (футбол)
Нападник (футзал)
Юнацькі клуби
СРСР СДЮШОР «Чорноморець»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1992—1993 Україна «Чорноморець-2» 35 (0)
1994 Росія «Анжі» 23 (2)
1994 Україна «Торпедо» (Одеса) (ААФУ)
1998 Україна «Дністер» (амат.)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб Ігри (голи)
1995—1998 Україна «Локомотив» (Одеса) 77 (128)
1998—2001 Україна «Інтеркас» 79 (151)
1999—2001  Україна «Інтеркас-2» 2 (4)
2001—2004 Росія «Діна» 104 (136)
2004—2008 Росія «Спартак-Щолково» 124 (99)
2008—2011 Росія «ТТГ-ЮГРА» 91 (44)
2011—2012 Росія «КПРФ» 11 (0)
2012 Росія «Арбітраж» 4 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1996—2002 Україна Україна (студ.) 22 (18)
1998—2005 Україна Україна 57 (64)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2015—2018 Росія «Газпром-ЮГРА» (асистент)
2018— Казахстан «Кайрат» (асистент)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юність та клубна кар'єраРедагувати

ОсвітаРедагувати

Випускник кафедри футболу київського Національного університету фізичного виховання і спорту України[1].

У футболіРедагувати

У восьмирічному році Сергій записався до спортивної школи «Чорноморець». Перший тренер — Віталій Фейдман[2]. З сьомого класу навчався у спортінтернаті, де його тренером був Віталій Хмельницький[3]. Починав кар'єру на позиції під нападником, але Віталій Хмельницький перевів Корідзе у захист. Провчившись там кілька років, потрапив у дублюючий склад одеського «Чорноморця», який тоді тренував все той же Віталій Фейдман. Відіграв трохи більше року за дублюючий склад одеської команди, разом з Юрієм Селезньовим, Олександром Козакевичем і Георгієм Мельніковим.

Після виступів у дублі одеситів погодився на пропозицію Ахмеда Алескерова і провів один сезон в махачкалінському «Анжі». Зіграв у більшості матчів, але після закінчення контракту повернувся додому, оскільки не зумів призвичаїтися до життя у Махачкалі. Однак у Сергія не залишилося трансферного листа[4]. Після повернення в Україну він трохи пограв за аматорський клуб «Торпедо» (Одеса), а також майже два роки виступав на першість міста за команду «Портофлот», в складі якої став чемпіоном Одеси[2].

Після закінчення чемпіонату України з футзалу 1997/98 основний склад одеського «Локомотива» було розпущено через проблеми з фінансуванням. Сергій Корідзе разом зі своїми одноклубниками Георгієм Мельніковим і Олегом Безуглим перейшов у футбольний клуб «Дністер» (Овідіополь), який виступав у Вищій лізі чемпіонату Одеської області з футболу. Сезон в обласній першості добігав кінця, але він встиг зіграти у шести матчах, заробивши три жовті картки, а у матчі проти одеської «Лілії» відзначився дублем[5].

У футзаліРедагувати

У 1995 році після перерви, пов'язаної з трансферними проблемами, Корідзе разом зі своїм другом Георгієм Мельніковим прийняв пропозицію головного тренера одеського «Локомотива» Валерія Водяна і почав кар'єру футзалі. У складі «залізничників» він став триразовим чемпіоном України і двічі вигравав Кубок України. Після розформування одеської команди прийняв запрошення Станіслава Гончаренка і перейшов в київський «Інтеркас», хоча мав запрошення від російських клубів «Діна» і «ГКІ-Газпром»[6]. У складі столичного клубу він ще двічі виграв національну першість і один раз — Кубок. У грудні 1999 року після вдалого виступу у складі збірної України на Кубку ЗІЛа отримав пропозицію від гранда європейського футзалу того часу — московської «Діни», але залишився в «Інтеркасі»[7]. За час українського періоду своєї кар'єри Сергій двічі ставав найкращим бомбардиром чемпіонату і один раз Кубку.

«Діна» (2001—2004)Редагувати

14 березня 2001 року після закінчення тріумфального для Корідзе чемпіонату Європи, де він став найкращим бомбардиром, було оголошено, що він переходить у московську «Діну»[8], хоча мав пропозиції й від інших клубів. Одразу дебютувати не вдалося, оскільки питання про його перехід довго розглядалося КДК РФС[9]. За новий клуб він дебютував 3 квітня 2001 року в санкт-петербурзькому турі у матчі проти «Зорі» (Ємельяново), в якому його команда виграла з рахунком 3-0. Дебютант вийшов на майданчик у другому таймі під 18-м номером і відзначився голом у своїй першій зміні[10].

В кінці квітня 2001 року «Діна» вирушила на останній в історії розіграш Турніру європейських чемпіонів, де здобула срібні нагороди. Корідзе зіграв у всіх матчах турніру і забив 4 голи. Попри корисну і результативну гру Сергія «Діна» вперше в своїй історії не виграла чемпіонат, а посіла лише 4-те місце. Після завершення чемпіонату «Діна» здобула срібло 17-го Кубка Форда. Корідзе провів усі 6 матчів і забивши 10 голів став найкращим бомбардиром турніру, причому у матчі з «Доналдсон Мускрон» він відзначився 6 разів[11].

Він практично одразу став лідером команди. В кінці 2001 року він з 6-ма голами став найкращим бомбардиром Міжконтинентального кубка[12] і був визнаний найкращим гравцем одного з матчів[13]. Після цього зіграв за «Діну» у прощальному матчі Костянтина Єременка і забив один з двох з голів у ворота збірної світу[14].

14 квітня 2002 року у матчі чемпіонату проти «УПІ-СУМЗ» (11:2) встановив свій особистий рекорд результативності у виступах в Росії, забивши 7 голів[15].

На чемпіонаті Європи 2003 року Корідзе переглядали скаути португальської «Бенфіки», але він заявив, що має діючий контракт з «Діною» і покидати її не планує[16]. 28 грудня 2003 року Сергій зіграв у Матчі всіх зірок російської Суперліги за «Захід», відзначившись забитим голом і нереалізованим булітом у перерві[17]. У сезоні 2003/04 українець став найкращим бомбардиром всієї першості, а «Діна» вперше після втрати лідируючих позицій 1990-х років до останнього туру боролася за чемпіонство, у підсумку вигравши «срібло». За час, проведений у «Діні», провів 20 міжнародних товариських зустрічей, у яких відзначився 33 рази. Загалом за «Діну» зіграв 150 ігор, в яких забив 202 голи.

Подальша кар'єра в РосіїРедагувати

29 травня 2004 року стало відомо, що в українця закінчився контракт з «Діною» і він перейшов в «Спартак-Щолково»[18], підписавши трирічний контракт[19], а через рік виграв у його складі Кубок Росії[20].

В кінці 2005 року прийняв російське громадянство, щоб не вважатися там легіонером[21].

У лютому 2007 року став капітаном команди і через три місяці подовжив контракт ще на 3 роки[22]. Проте, вже на початку наступного року, Корідзе і керівництво клубу вирішили достроково розірвати контракт[23]. Президент щолковського Спартака Леонід Твердохлєбов заявив, що нападник посеред сезону активно вів пошук нової команди і припускався численних помилок, через що і вирішено було задовольнити його заяву про звільнення[24]. Нападник одразу після розірвання угоди зі «Спартаком-Щолково» став гравцем югорського клубу «ТТГ-ЯВА»[25].

Після трьох сезонів у складі «ТТГ-ЯВА» Сергій перейшов у московський клуб КПРФ[26] про перехід в який домовлявся ще наприкінці сезону 2010/11 з екс-партнером по «Діні» Аркадієм Бєлим[27].

На початку 2012 року закінчив виступи у КПРФ[28]. Після цього Корідзе збирався завершити кар'єру, але відгукнувся на пропозицію тренера першолігового «Арбітражу» Андрія Шабанова, з яким грав в «Спартак-Щолково»[29]. Зігравши за команду один тур він остаточно завершив свою кар'єру гравця.

У складі національної збірної України Сергій Корідзе двічі ставав срібним призером і найкращим бомбардиром чемпіонату Європи — у 2001 і 2003 роках.

У Вищій лізі чемпіонату України загалом провів 156 ігор, забив 279 голів, у Кубку України — 29 матчів, в яких відзначився 41 забитим м'ячем. У Суперлізі чемпіонату Росії загалом забив 275 м'ячів (7-е місце за всю історію)[30].

Після завершення кар'єриРедагувати

29 березня 2013 року зіграв у матчі між збірними ветеранів України і Росії[31].

1 серпня 2013 року почав працювати в Центрі підготовки резерву з міні-футболу «Динамо-Щолково» імені Костянтина Єременко, де готував наймолодших гравців 2006 року народження[32]. Літом 2015 року був призначений помічником головного тренера тренера «Газпром-ЮГРИ» Кака[33]. У сезоні 2015/16 югорський клуб виграв Кубок УЄФА[34].

Після завершення кар'єри Корідзе продовжує нерегулярно грати на любительському рівні[35].

Виступи за збірніРедагувати

Студентська збірна УкраїниРедагувати

На ЧС-1996 в 6 матчах забив 4 голи і завоював бронзу, де в матчі за 3-тє місце українці обіграли Португалію 9:5.

На ЧС-1998 в 5 матчах забив 7 голів і цим допоміг Україні виграти золото у фінальному матчі проти збірної Росії, який завершився з рахунком 2:3 (у додатковий час).

На ЧС-2000 в 6 матчах забив 2 голи, але збірна України провела турнір невдало і посіла 7 місце.

ЧС-2002 став останнім у виступах Корідзе за студентську збірну. Корідзе у 5 матчах забив 5 голів, правда всі у першому матчі турніру проти збірної Туреччини. У підсумку Україна здобула бронзові нагороди.

Національна збірна УкраїниРедагувати

Дебютний виступ нападника за національну збірну відбувся в двадцятидворічному віці 24 жовтня 1998 року, у виграному з рахунком 2:0 матчі проти Білорусі.

Першим великим турніром для гравця став чемпіонат Європи 2001 року. Він зіграв у всіх п'яти матчах збірної України і відзначився сімома забитими голами, що дозволило виграти звання найкращого бомбардира турніру[36]. Крім того, нападник також віддав одну гольову передачу, що дозволило йому також очолити залік найкращих гравців чемпіонату за системою «гол+пас»[37]. У вирішальній зустрічі групового етапу проти поляків, виграному з рахунком 8:3, нападник зробив покер і був визнаний найкращим гравцем матчу[38]. У фінальному матчі українці в додатковий час поступилися збірній Іспанії — разом зі збірною Корідзе отримав срібну медаль.

На чемпіонаті світу у 2004 році Корідзе грав в усіх 6 матчах збірної, причому завжди у стартовому складі. На турнірі він відзначився 4 рази[39].

Чемпіонат Європи 2005 року став для нападника останнім великим турніром. Програний матч за третє місце проти збірної Італії став останнім у міжнародній кар'єрі видатного бомбардира. Він виходив у стартовому складі у всіх п'яти матчах збірної, однак забив лише один гол. Найменше часу на майданчику нападник провів у матчі зі збірною Іспанії — 22 хвилини, а найбільше проти Нідерландів — 27 хвилини[40]. Після завершення турніру Корідзе прийняв російське громадянство.

Особисте життяРедагувати

РодинаРедагувати

Під час виступів за «Локомотив» Сергій жив у одеському профілакторії, куди ходила телефонувати його майбутня дружина Ірина. Саме там вони і познайомилися, а через рік одружилися[2].

Має двох синів — Германа і Тимура[41]. Старший син Корідзе Герман виступає за дубль «Діни», а в сезоні 2014/15 у ролі капітана команди став чемпіоном Росії серед юнаків 1997-98 р.н[42].

Нагороди і досягненняРедагувати

ГравецьРедагувати

КомандніРедагувати

  «Локомотив» Одеса

  Чемпіон України (3): 1995/96, 1996/97, 1997/98

  «Інтеркас»

  Чемпіон України (2): 1998/99, 1999/00
  Срібний призер чемпіонату України: 2000/01

  «Діна»

  Срібний призер чемпіонату Росії: 2003/04

  «Спартак-Щолково»

  Срібний призер чемпіонату Росії: 2004/05[43]
  Бронзовий призер чемпіонату Росії: 2005/06

  «ТТГ-ЮГРА»

  Бронзовий призер чемпіонату Росії: 2008/09

  Збірна України

  Срібний призер чемпіонату Європи (2): 2001, 2003
  Срібний призер Кубка ЗІЛа (Москва, Росія): 1999 р.
  Бронзовий призер турніру на призи щотижневика «Футбол Review» (Москва, Росія): 2000 р.[45]

  Студентська збірна України

  Чемпіон світу серед студентів: 1998
  Бронзовий призер чемпіонату світу серед студентів (2): 1996[46], 2002

ОсобистіРедагувати

НагородиРедагувати

Помічник головного тренераРедагувати

РосіяРедагувати

МіжнародніРедагувати

ЄвропаРедагувати

Статистика виступівРедагувати

Клубна кар'єраРедагувати

У футболі
Клуб Сезон Ліга Кубок Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Чорноморець-2 1992-93 18 0 0 0 18 0
1993-94 17 0 1 0 18 0
Всього 35 0 1 0 36 0
Анжі 1994 23 2 2 0 25 2
Всього 23 2 2 0 25 2
Торпедо (Одеса) 1994-95 5 0 0 0 5 0
Всього 5 0 0 0 5 0
Дністер 1997-98 6 2 0 0 6 2
Всього 6 2 0 0 6 2
Всього за кар'єру 69 4 3 0 72 4
У футзалі
Клуб Сезон Ліга Кубок Єврокубки[64] МКК Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Локомотив (Одеса) 1994-95 0 0 1 0 - - - - 1 0
1995-96 26 44 8 14 - - - - 34 58
1996-97 25 33 4 8 4 (ТЄЧ) 2 - - 33 43
1997-98 26 51 5 5 - - - - 31 56
Всього 77 128 18 27 4 2 0 0 99 157
Інтеркас 1998-99 22 39 7 10 - - - - 29 49
1999-00 38 80 4 2 - - - - 42 82
2000-01 19 32 0 0 - - - - 19 32
Всього 79 151 11 12 0 0 0 0 90 163
 Інтеркас-2 1998-99 1 0 - - - - - - 1 0
2000-01 1 4 - - - - - - 1 4
Всього 2 4 0 0 0 0 0 0 2 4
Діна 2000-01 6 4 0 0 4 (ТЄЧ) 4 - - 10 10
2001-02 31 44 10 14 - - 3 6 44 64
2002-03 28 31 8 8 - - - - 36 39
2003-04 39 57 1 1 - - - - 40 57
Всього 104 136 19 23 4 4 3 6 130 169
Спартак-Щолково 2004-05 35 36 ? 2 - - - - ? 38
2005-06 34 22 8 8 - - - - ? ?
2006-07 39 31 ? ? 3 (КВК) 1 - - ? ?
2007-08 16 10 2 0 - - - - ? ?
Всього 124 99 16 14 3 1 0 0 143 114
ТТГ-ЮГРА 2007-08 21 10 2 0 - - - - 23 10
2008-09 31 16 0 0 - - - - 31 16
2009-10 19 13 5 6 - - - - 24 19
2010-11 20 5 8 2 - - - - 28 7
Всього 91 44 15 8 0 0 0 0 106 52
КПРФ 2011-12 11 0 1 0 - - - - 12 0
Всього 11 0 1 0 0 0 0 0 12 0
Арбітраж 2011-12 4 1 0 0 - - - - 4 1
Всього 4 1 0 0 0 0 0 0 4 1
Всього за кар'єру 492 563 80 84 11 7 3 6 586 660

Матчі за збірнуРедагувати

Примітка. У списку вказані не всі матчі, оскільки відсутні повні дані.

ПриміткиРедагувати

  1. Спортивна работа кафедри футболу. Архів оригіналу за 2 квітень 2016. Процитовано 2 квітень 2016. 
  2. а б в ОСТАПЕНКО Віталій. Сергій Корідзе: «Не загравши в „Чорноморці“, став...чемпіоном світу» // Газета «Український футбол». — 2000. — Вип. 50 (616) (4 квітня). — С. 10.
  3. Віталій Хмельницький: «Коли працюєш із дітьми, життя стає цікавішим»
  4. Лисун Виктор. Сергей Коридзе: «Я из Одессы, здрасьте» // Газета «Футбол Review». — 2001. — Вип. 14 (337) (3-9 апреля). — С. 21. (рос.)
  5. Чемпионат Одесской области 1997/98 Высшая лига (рос.)
  6. Ефимов Влад. Судьба игроков «золотого» состава-96 // Газета «Одесса-Спорт». — 2001. — Вип. 13 (56) (апрель). — С. 9. (рос.)
    Кульчицький В'ячеслав. Одеський «Локомотив» розпадається або Сумний кінець великої команди // Газета «Український футбол». — 1998. — Вип. 31 (355) (25 квітня). — С. 1.
  7. Лисун Виктор. Первенец // Футбол 5х5. — 2000. — Вип. 19-20 (Зима-весна). — С. 60-64. (рос.)
    Сергей Коридзе: «Мне льстят сравнения с Еременко» / Юрий Бобруенко, Дмитрий Дымченко // Газета «Команда». — 2001. — Вип. 44 (1147) (8 марта). — С. 7. (рос.)
  8. С новосельем, Серега! (рос.)
  9. «Дина» замедленного действия (рос.)
  10. Невские битвы / Владимир Романов, Ирина Васильева, Елена Яворская // Газета «Футбол Review». — 2001. — Вип. 15 (338) (10-16 апреля). — С. 20-21. (рос.)
  11. Обучили и проиграли / Виктор Лисун, Георгий Морозов // Газета «Футбол Review». — 2001. — Вип. 22 (345) (29 маяч-4 июня). — С. 20-21. (рос.)
  12. Бомбардиры Межконтинентального кубка (рос.)
  13. Лауреаты матча «Дина» — «Ульбра» (рос.)
  14. «Дина» — Сборная мира: 2:5 (1:2) (рос.)
  15. «Дина» — УПИ-СУМЗ 11:2 (6:0) (рос.)
    Комментарий Сергея Коридзе по итогам матча УПИ-СУМЗ — «Дина» (рос.)
  16. Евро-2003 глазами вице-чемпионов // Газета «Команда». — 2003. — Вип. 39 (1631) (28 февраля). — С. 5. (рос.)
  17. ЗВЕЗДНЫЕ ВОЙНЫ МИНИ. ЭПИЗОД ПЕРВЫЙ (рос.)
  18. Сергей Коридзе покидает «Дину» (рос.)
  19. Сергей Коридзе ответил на вопросы посетителей Sport.com.ua и офсайта Спартак-Щелково (рос.)
  20. Cергей Коридзе стал обладателем КУБКА РОССИИ по мини-футболу (рос.)
  21. Троє провідних гравців збірної України стали росіянами // Газета «Український футбол». — 2005. — Вип. 150 (1680) (19 листопада). — С. 4.
    Сирило и Пеле Жуниор приняли российское гражданство (рос.)
  22. Коридзе со Спартаком-Щелково еще 3 года (рос.)
  23. Сергей Коридзе больше не спартаковец! (рос.)
  24. Твёрдохлебов: осадок от ухода Коридзе остался (рос.)
  25. Сергей Коридзе перешел из «Спартака-Щелково» в ТТГ-ЯВА (рос.)
    Сергей Коридзе больше не спартаковец! (рос.)
  26. Корідзе гратиме у Росії. Архів оригіналу за 31 січень 2016. Процитовано 1 лютий 2016. 
  27. Сергей Коридзе: «У меня есть сильная мотивация» (рос.)
  28. Сергей Коридзе завершил свою карьеру в КПРФ (рос.)
  29. «Арбитраж» укрепляет ряды (рос.)
  30. История (рос.)
  31. Ветераны футзала Украины и России разошлись миром (рос.)
  32. Центр подготовки резерва по мини-футболу «Динамо-Щёлково» имени Константина Ерёменко начал работу! (рос.)
  33. Новый тренерский штаб чемпионов России Архівовано 31 січень 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  34. «Газпром-ЮГРА» выиграл Кубок УЕФА! (рос.)
  35. Любительская футбольная лига Щёлкова (рос.)
    Первенство Щёлковского района. Итоги 18 тура. Вот и всё! Архівовано 26 лютого 2016 у Wayback Machine. (рос.)
    Коридзе Сергей Гивиевич на Любительская футбольная лига (рос.)
  36. Станислав Гончаренко:«Тренер испанцев признался, что не знал, как обыграть Украину в финале» / Юрий Бобруенко, Дмитрий Дымченко // Газета «Команда». — 2001. — Вип. 47 (1150) (14 марта). — С. 6. (рос.)
  37. Винокуров Сергей. EURO-2001 в цыфрах // Футбол 5х5. — 2001. — Вип. 24-25 (Весна-лето). — С. 10. (рос.)
  38. Бобруенко Юрий. Все идет по плану // Газета «Команда». — 2001. — Вип. 37 (1140) (27 февраля). — С. 5. (рос.)
  39. Players — Top goals (англ.)
    Technical Report FIFA Futsal World Cup Chinese Taipei 2004 (англ.)
  40. Technical Report UEFA Futsal Championship Czech Republic 2005 (англ.)
  41. КОРИДЗЕ: «Я всегда играю от сердца» (рос.)
  42. «Мне пообещали дать по лицу. Я говорю: „Ну давай“. Он сразу все понял». Юношеское чемпионство «Дины» (рос.)
  43. Имя им — легион. Часть 7. (рос.)
  44. ГАЗПРОМ-ЮГРА — ПОБЕДИТЕЛЬ ISMA CUP-2010 (рос.)
  45. Так, как будет в Гватемале / Виктор Лисун, Георгий Морозов, Владимир Романов, Елена Яворская, Ирина Васильева, Валерий Чумаченко, Константин Столбовский // Газета «Футбол Review». — 2000. — Вип. 45 (316) (7-13 ноября). — С. 20-21. (рос.)
  46. ФУТЗАЛ — ВПЕРЕДИ БОЛЬШОГО ФУТБОЛА (рос.)
  47. Кубок «Greenball Cup» (рос.)
  48. Лауреаты Кубка России-2001 (рос.)
  49. World Futsal Player 2001 (англ.)
  50. World Futsal Player 2002 (англ.)
  51. Futsalplanet Awards: World Futsal Player of the Year 2003 (англ.)
    Міні-футбольна спільнота визначила найкращого гравця світу 2003 року
  52. Futsalplanet Awards 2004 (англ.)
  53. Сергей Коридзе — лучший игрок февраля (рос.)
  54. V тур. Москва. Лауреаты. (рос.)
  55. Диновская "сотка" / Ирина Васильева // Газета «Футбол Review». — 2001. — Вип. 47 (370) (20-26 ноября). — С. 18. (рос.)
  56. Лауреаты тура. Москва. УСЗ «Дружба». (рос.)
  57. Москва. IV тур. ЛАУРЕАТЫ (рос.)
  58. Лауреаты тура в УСЗ «Дружба» (рос.)
  59. Лауреаты тура в ДС «Профсоюзов» (рос.)
  60. Не дай себе засохнуть / Вячеслав Кульчицкий // Газета «Футбол Review». — 1997. — Вип. 36 (151) (2-8 сентября). — С. 14. (рос.)
  61. «Случ» приплыл? // Газета «Команда» № 198 (812), 27 октября 1999 года (рос.)
    Регулярний чемпіонат України з футзалу у цифрах і фактах
  62. Рекорды результативности в одном матче (рос.)
  63. АФК «Кайрат» подвел итоги сезона (рос.)
  64. Турнір європейських чемпіонів, Кубок володарів кубків

ДжерелаРедагувати

  • Гулій Андрій. Сергій Корідзе: «Коли приймав російське громадянство, то ще сподівався зіграти за Україну» // Газета «Український футбол». — 2013. — Вип. 51 (2811) (14 червня). — С. 14.
  • Чайка Сергій. Два золота, срібло і три бронзи // Футбол 5х5. — 2010. — Вип. 27 (44) (27 серпня). — С. 13-14.
  • Статистичний довідник Статистичні дані IV Чемпіонату України з міні-футболу сезону 1996—1997 рр.
  • Статистичний довідник Підсумки всеукраїнських змагань з футзалу 1999/2000 рр.
  • Статистичний довідник Підсумки чемпіонату і Кубку України з футзалу 2000/2001 рр.
  • В. И. Братусь. Страницы истории футзала в Украине. — Київ : Логос, 2013. — 238 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-737-3. (рос.)
  • Сергей Винокуров, Георгий Морозов. Информационно-статистический справочник «Дина» Москва 1991-2008. — Москва, 2008. — 190 с. (рос.)
  • Статистический справочник «Ассоциация мини-футбола России. 10 лет» (рос.)
  • Программка турнира ІХ-й международній турнир по футзалу «Кубок Освобождения», 2005 г. (рос.)
  • Украинские легионеры в сезоне 2007/08 (рос.)

ПосиланняРедагувати

ВідеофрагментиРедагувати