Коршів (Луцький район)

село в Луцькому районі Волинської області України

Ко́ршів — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області.

село Коршів
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Коршівська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 683
Площа 2,64 км²
Густота населення 258,71 осіб/км²
Поштовий індекс 45651
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°39′44″ пн. ш. 25°07′40″ сх. д. / 50.66222° пн. ш. 25.12778° сх. д. / 50.66222; 25.12778Координати: 50°39′44″ пн. ш. 25°07′40″ сх. д. / 50.66222° пн. ш. 25.12778° сх. д. / 50.66222; 25.12778
Середня висота
над рівнем моря
218 м
Водойми р. Чорногузка, Ставки
Відстань до
обласного центру
18 км
Відстань до
районного центру
18 км
Місцева влада
Адреса ради 45651, Волинська обл., Луцький р-н, с. Коршів, вул. Молодіжна, 1
Карта
Коршів. Карта розташування: Україна
Коршів
Коршів
Коршів. Карта розташування: Волинська область
Коршів
Коршів
Мапа
Мапа

CMNS: Коршів у Вікісховищі

Розташоване за 18 км від обласного і районного ценру — Луцька. Назва «Коршів» походить від назви пташки коршун, які раніше населяли тереторію населеного пункту. Населення становить 683 осіб.

Географія

ред.

На північ від села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Чорногузка, створений з метою охорони екосистеми однойменної річки.

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 674 особи, з яких 307 чоловіків та 367 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 679 осіб.[2]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,56 %
російська 0,29 %
білоруська 0,15 %

Сучасність

ред.

Наприкінці січня 2019 року парафія села Коршів вийшла з УПЦ Московського патріархату і приєдналася до Волинської єпархії ПЦУ[4].

Пам'ятки археології

ред.

На території села відомі такі пам'ятки археології:

  • Давньоруське городище на лівому березі р. Чорногузка на відстані 1,5 км на південний захід від села Городок, в урочищі Замчисько, площа — близько 5 га. Складається з дитинця і окольного града, укріплене валом і ровом. Досліджувалось у 1830-х рр. З. Леським, у 1960 р. П. Раппопортом, а в 1992 р. — С. Панишком. Виявлено численні матеріали, що свідчать про міський статус Коршева у XI ст.
  • Багатошарове поселення лежницької групи ранньозалізного часу, вельбарської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 3 га, 0,5 км на північний захід від села, в урочищі Старе село.
  • Багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду XII—XV ст. площею до 3 га, 1 км на північний захід від села.
  • Багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду XII—IV ст. площею до 3 га, 1,5 км на північний захід від села,
  • Селище давньоруського періоду XII—XIII ст. площею до 2 га на північній околиці села, в урочищі Цвинтар.
  • Стоянка доби пізнього палеоліту, поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га на північній околиці села.
  • Двошарове поселення волино-люблінсько культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст, 0,7 км на північ від села на території пасіки.
  • Селище давньоруського періоду XI—XIII ст. площею до 2 га в північно-східній частині села, в урочищі Панський сад.
  • Поселення X—XI ст. площею близько 1 га у північно-східній частині села, в урочищі Коло Млина,
  • Селище X—XII ст. площею близько 3 га, 2 км на північний схід від села, в урочищі Бурино.
  •  Двошарове поселення волино-люблінської культури і періоду XII-ХІІІ ст. площею 1,5 га. За 2,5 км на північний схід від села в цьому ж урочищі.
  • Двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIV ст. площею до 2 га. За 0,5 км на південний захід від села
  • Багатошарове поселення пізнього палеоліту, лежницької групи, ранньоскіфського часу і періоду X—XIII ст. За 0,8 км на північний захід від села, біля лісу.
  • Багатошарове поселення мезолітичного часу, культур лінійно-стрічкової кераміки періоду неоліту і тшинецько-комарівської доби бронзи в східній частині села, відкрите розвідкою Г. Охріменка у 1978 р.
  • Поселення лінійно-стрічкової кераміки за 2 км на схід від села.
  • Давньоруське поселення, відкрите розвідкою М. Кучинка і Г. Охріменка у 1978 р. За 2,5 на схід від села 
  •  Поселення ранніх слов'ян біля села
  • Могильник культури кулястих амфор за 0,7 км на захід від села.
  • В статті Михайла Кучинка «Міста і городища Луцької землі княжої доби у світлі археології» детально зазначено про городище на лівому березі річки Чорногузки. «Другим за розміром містом на території Луцької землі був Коршів. Площа його сягала 4,5 га. Відомий археолог П Раппопорт, який обстежив його в 1960 р., зауважив, що навряд чи можуть виникнути сумніви в тому, що назва села Коршів відображає давнє найменування міста10. Що ж до відсутності літописних згадок про нього, то це пояснюється просто: судячи із знахідок, у ХІІ ст. він уже не існував, а в ХІ ст. руські літописці приділяли мало уваги Волині. Залишком міста є городище під назвою Замчисько, яке знаходиться на лівому березі р. Чорногузка. Дослідження городища в 1936 р. проводив З. Леський, в 1960 — П. Раппопорт, в 1992 р. — С. Панишко. З'ясовано, що Коршів як і інші міста, складається з дитинця і окольного града. Дитинець, розміром 50×65 м, розташований на пагорбі і захищений з боку берега ровом. З північної сторони до нього прилягає окольне місто, розміром 100×200 м, оточене валом, крім ділянки, зверненої до дитинця. З напільної, північної сторони знаходився в'їзд, що видно за розривом у валу. Розрізи валу показали, що в ХІ ст. він мав висоту 4,6 м, а на вершині земляного насипу були дерев'яні стіни, можливо, частокіл11. На городищі виявлено кілька напівземлянкових жител з глиняними печами та господарські ями-льохи, знайдено чимало цікавих артефактів. Це — фрагменти гончарних горщиків ХІ ст., рогові орнаментовані псалії, що були складовими елементами кістяної збруї, залізні ножики, шиферні прясла. Одначе особливої уваги заслуговують денця горщиків, на яких були клейма у формі кириличних літер А, Б, Д, Ж, які свідчать про грамотність коршівців, а це є додатковою ознакою міського статусу Коршева12. На жаль, це цікаве городище міського типу вивчене поки що слабо. І все ж, отримані результати дозволяють зробити ряд висновків. По-перше розквіт Коршева припадає на ХІ ст. Тоді були побудовані оборонні укріплення по всьому його периметру. По-друге, двочленність пам'ятки, її значні розміри, сліди ремісничого виробництва, грамотність населення остаточно переконують, що маємо справу з містом. По-третє, Коршів був не лише містом, а й центром сільської округи в басейні Чорногузки, що підтверджується наявністю кількох десятків селищ, які групувались навколо міста. І насамкінець, отримані результати дозволяють з'ясувати два важливих питання історії Коршева: обставини його становлення і занепаду. На рубежі Х-ХІ ст. тут існувало поселення, що стало ядром майбутнього міста, навколо якого сформувалась сільськогосподарська округа. Це сприяло його короткочасному піднесенню. Основною ж причиною занепаду було те, що він був центром малосильної округи, всього 500 кв. км, а для нормального функціонування феодального міста, потрібна була округа в 1-1,5 тис. кв. км. Таким центром став розташований неподалік Луцьк, який і перебрав на себе першість. За цих умов Коршів не мав перспектив і перестав існувати як місто»[5].

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.

Примітки

ред.
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. На Волині за тиждень 8 парафій увійшли в Православну Церкву України. Конкурент (укр.). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  5. Кучинко, Михайло. Михайло Кучинко Міста і городища Луцької землі княжої доби у світлі археології С. 414 - 421 (PDF).

Література

ред.
  • Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 209—212.
  • Панишко С. Д. Давньоруський Коршів // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і ковельчани в історії України та Волині. Збірник наукових праць. — Луцьк, 2003. — Ч.2. — С.138-140.
  • Раппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель X—XIV вв. — Ленинград: Наука, 1967. — С.60.
  • Leski Z. Wczesnohistoryczne grodzisko w Korszowie, pow. Łuckim, woj. Wolyńskim // Przegląd Archeologiczny. — 1939. — T.VI. — Z.I. — S.107-110.

Посилання

ред.