Корчак-Городиський Орест Іванович

Корчак-Городиський Орест Іванович (нар. 15 липня 1918, м. Станіславів) — український науковець, політичний і громадський діяч.

Корчак-Городиський Орест Іванович
Orest Korchak.jpg
Народився 15 липня 1918(1918-07-15) (101 рік)
м.Станиславів, нині: місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, Україна
Помер
м.Чикаго, США
Діяльність громадський діяч
Alma mater Український вільний університет
Нагороди
«Воєнний хрест» (УНР)

БіографіяРедагувати

Народився 15 липня 1918 року в Станіславові у сім'ї залізничника Івана та Анастазії Городиських.

Початкову освіту він здобував у народній школі імені Маркіяна Шашкевича (1924–1928). Продовжив навчання в Українській Державній Гімназії у Станиславові (1928—1939).

З березня до листопада 1939 року був арештований поляками в останньому політичному процесі проти українців, що відбувався вже під час вторгнення німецьких військ на територію Польської Республіки. Перебував у Бережанській тюрмі. Скориставшись тимчасовим безладом, пов'язаним із евакуацією польської влади, підсудним вдалось уникнути покарання.

Опинившись на території Лемківщини, учителював у с. Согорів Горішній та с. Одрехова. У травні 1940 року проходив військовий вишкіл у Команчі та Кракові. Звідси переїхав до Ярослава, де працював секретарем у місцевій Українській державній гімназії (від 1 листопада 1940 до 15 червня 1941).

ДСВРедагувати

У червня 1941 року мобілізований до німецької армії на посаду перекладача, дійшовши до Одеси. Тоді ж він познайомився і заприятелював з відомим українським письменником, перекладачем, критиком Освальдом Бурґґардтом (Юрієм Кленом). У 1943 — повернувся до Станіславова.

По поверненню перебував у Волинському легіоні самооборони, що у 1945 році був включений до 1-ї дивізії Української Національної Армії «Галичина». Потрапив у полон до англійців, перебував у таборі для полонених у м.Ріміні (Італія), де видавав щоденник «Життя в таборі».

ЕміграціяРедагувати

У вересні 1946 року разом з кількома полоненими, перейшовши два кордони, прибуває до Мюнхена (Німеччина). Тут навчається на історичному факультеті Українського вільного університету, де вивчає історію та географію і здобуває ступінь магістра філософії.

У 1950 році переїхав на постійне проживання до м.Чикаго (США). Брав активну участь в культурно-громадському житті діаспори. Співорганізатор Музею і 1-ї Станиці Братства колишніх вояків 1-ї дивізії УНА «Галичина», згодом — перший голова Крайової управи.

Член «Пласту» (з 1928), курінь «Лісові Чорти». Нагороджений пластовими і військовими нагородами.

Автор близько 150 історичних досліджень з питань новітньої історії України.

ДжерелаРедагувати

  • Ярославська гімназія. 1940–1944 рр. Книга Пам'яті з нагоди 50-річчя останньої матури / Упор. І.Гнаткевич. — Львів : Редколегія Книги Пам'яті, 1994. — C. 93—94.

ПосиланняРедагувати