Корпус плуга — головний робочий вузол плуга, що кріпиться до гряділя рами. Складається з лемеша, відвала, стійки, полоза (польової дошки), також на ньому можуть бути присутні посилювальна планка, планковий зрізач і перо відвала[1]. На плузі буває один чи кілька корпусів (багатокорпусні плуги), кріплення їх до рами здійснюється через стійку. З метою забезпечити отримання рівних поверхонь, для з'єднання частин корпусу застосовуються спеціальні втоплені болти з опорним виступом або квадратною головкою.

Будова плуга: A,B, C,D, G — корпус плуга (A — леміш, B — відвал, G — перо відвала, C — польова дошка з п'яткою, D — стійка), E — рама, F — дискове чересло

Види ред.

  • Лемішний корпус — корпус, у якому сполучним елементом різних частин виступає стійка, до якої кріпляться леміш, відвал і закінчений п'яткою полоз[2]; у багатокорпусному плузі п'ятка виступає тільки в останнього корпусу[3].
  • Тарілчастий корпус — складається з тарілки (робочого елемента у вигляді сегмента кулі), встановленої на осі, що прикріплена до стійки, над тарілкою кріпиться відвал. Використовується на тарілчастих плугах.

Примітки ред.

  1. Marks, 1997, rozdz. 1.3.1.
  2. Waszkiewicz та Kuczewski, 1998, с. 14.
  3. Marks, 1997, rozdz. 1.3.6.

Джерела ред.

  • Norbert Marks: Maszyny rolnicze. Cz. 1, Maszyny do uprawy, pielęgnacji, nawożenia, siewu, sadzenia i ochrony roślin. Kraków: Wydawnictwo Akademii Rolniczej w Krakowie, 1997. ISBN 8386524189.  (пол.)
  • Czesław Waszkiewicz, Józef Kuczewski: Maszyny rolnicze. Cz. 1, Maszyny i urządzenia do produkcji roślinnej. Warszawa: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1998. ISBN 8302060526.  (пол.)