Королівський палац Турина
Королівський палац Турина (італ. Palazzo Reale di Torino) — палац у місті Турин в Італії, резиденція Савойської династії — правителів Сардинського королівства. Закладений у XVI столітті, розширений у XVII. Охоплює палац К'яблезе[it] та каплицю Гваріні. Внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1997 році.
Королівський палац Турина італ. Palazzo Reale di Torino | |
---|---|
Країна | Італія[1][2] |
Територіальна одиниця | Турин[1][2] |
45°04′21″ пн. ш. 7°41′09″ сх. д. / 45.07270000002777266° пн. ш. 7.686000000027777723° сх. д.Координати: 45°04′21″ пн. ш. 7°41′09″ сх. д. / 45.07270000002777266° пн. ш. 7.686000000027777723° сх. д. | |
Стиль | архітектура неокласицизму і бароко |
Архітектор | Ascanio Vitozzid і Carlo di Castellamonted |
Сучасний стан | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і національна спадщина Італіїd[2] |
Сайт | ilpalazzorealeditorino.it |
Королівський палац Турина у Вікісховищі |
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №823-001A823 (англ.) |
Історія
ред.До XVI століття на місці королівського палацу в Турині стояв єпископський палац. Після захоплення Савойського герцогства в 1536 році Францією палац було перетворено на резиденцію віцекоролів. 1559 року савойський герцог Еммануїл Філіберт підписав мирний договір та зміг повернути власні володіння. Столицю герцогства він переніс до Турина[3].
Еммануїл Філіберт частково розширив палац для зберігання своїх мистецьких колекцій. Його син та наступник, Карл Еммануїл I (1580—1630), у 1608 році наказав добудувати до палацу кільце ґанків, увінчаних відкритою галереєю, для святкування весіль його дочок Маргарити Савойської та Ізабелли Савойської. Віктор Амадей I під впливом дружини, дочки французького короля Генріха IV Крістіни Марії, наказав перенести герцогську резиденцію до замку Валентино на околицях Турина. У 1645 році Крістіна Марія наказала перебудувати герцогський палац як нову резиденцію п'ємонтських герцогів[4][5].
За правління Віктора Амадея II було створено Даніелівську галерею, названу на честь митця Даніеля Зайтера, який тут писав фрески. Також переважно за його правління в 1668—1694 роках було добудовано каплицю Гваріні — каплицю, в якій зараз знаходиться Туринська плащаниця[6].
Віктор Амадей III під впливом дружини Марії Антонії Іспанської переніс свою резиденцію до палацу Ступініджі. За Карла Еммануїла III палац було перебудовано в неокласичному стилі. Пізніше деякі будівлі палацу були реконструйовані.
Після скасування монархії в Італії в 1946 році королівський палац Турина був націоналізований на користь держави. У 1997 році палац було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під номером 823[7].
Архітектура
ред.Палац має чітко виражені ознаки трьох стилів: бароко, рококо та неокласицизм[8].
Фасад палацу виражений чіткими геометричними формами. Палац має три поверхи, а з обох боків від центрального фасаду наявні два павільйони, вищі за основний фасад на один поверх.
Навколо палацу є декілька королівських садів, які прикрашають екстер'єр палацу[9].
-
Центральний фасад палацу
-
Даніелівська галерея
-
Залишки давньоримського амфітеатру біля палацу
-
Каплиця Гваріні
-
Королівські сади біля палацу
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ а б в dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ Turin, the Savoy Residences | Italia.it (English). www.italia.it (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ Hotel e guida di Torino. www.a-torino.com. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ http://www.21-style.com, MuseoTorino,Comune di Torino,Direzione Musei,Assessorato alla Cultura e al 150° dell’Unità d’Italia, 21Style. Amedeo di Castellamonte (Castellamonte 1610 - Torino 1683) - MuseoTorino. www.museotorino.it (it-it) . Архів оригіналу за 3 січня 2021. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ LA CAPPELLA DELLA SACRA SINDONE. Storia dell'Arte (it-IT) . 18 червня 2020. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ Centre, UNESCO World Heritage. Residences of the Royal House of Savoy. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ Palazzo Reale на CulturaItalia. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ I Giardini Reali riconsegnati nella pienezza del loro incantevole splendore ai Torinesi e ai turisti. PiemonteTopNews (it-IT) . Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 4 травня 2022.
Це незавершена стаття про Італію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |