Король Нестор Едуардович

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Король

Нестор Король
Народився 27 жовтня 1897(1897-10-27)
Помер 26 листопада 1987(1987-11-26) (90 років)
Річмонд, США
Поховання Цвинтар святого Андрія у Саут-Баунд-Брук
Національність українець
Діяльність письменник, агроном

Нестор Едуардович Король (англ. Nestor E. Korol; 27 жовтня 1897(18971027) — 26 листопада 1987,[1] Річмонд, США)[2] — український письменник, агроном, історик і націоналістичний діяч.

Життєпис ред.

Закінчив сільськогосподарський інститут, а перед вступом до університету закінчив середню сільськогосподарську школу. З четвертого курсу природничого відділу фізико-математичного факультету університету почав кар'єру як старшина-кіннотник в 4-му запасному кавалерійському полку Російської царської армії.

З кінця 1911 року був членом Народної Української Партії, заснованої в 1902 році Миколою Івановичем Міхновським.

Після демобілізації царської армії очолював Студентський Курінь Січових Стрільців — допоміжний курінь який був організований при курені Січових Стрільців на початку січня (за н.ст.) 1918 року для боротьби проти більшовиків та охорони ладу та спокою в місті Києві.[3][4]

Пізніше професор генетики Московського університету і професор селекції рослин Московського сільськогосподарського інституту. Отримав ступінь доктора біологічних наук (1939), доктор сільськогосподарських наук (1941).[5][6] Очолював науково-дослідну роботу як заступник директора науково-дослідної частини Науково-дослідного інституту північного зернового господарства в Москві.

Був призначений Російською академією наук[уточнити] старшим інспектором, відповідальний за науково-дослідну роботу в сільськогосподарській дослідній станції організована з метою служіння совхозам (великі радгоспи) в Республіці Казахстані.[6][відсутнє в джерелі] Як професором рослинництва працював в Ставропольському сільгоспінституті де познайомився з Олесьом Ангелюком, з яким робив спроби створення в Ставрополі українського клубу і видання сільськогосподарської газети українською мовою. Ці задуми не встигли здійснитися — у 1943  р. Олесь Ангелюк був заарештований органами НКВД, звинувачувався у співпраці з Нестором Королем, у написанні антирадянських віршів та агітації серед молоді за приєднання Ставропілля і Кубані до України.[7]

Після Другої світової війни, прибув до США. 14 січня 1978 отримав військову відзнаку «Хрест 60-ліття відродження Українських Збройних Сил УНР» Президією Української Національної Ради. Згідно зі статутом відзнаки, на неї мали право:

...ті вояки, що залишились до кінця вірними Українській Державній Ідеї незалежности й собороности, як також не сплямували своєї вояцької чести ніяким злочинним чи негідним вчинком.[8]

26 листопада 1987, по довгій недузі помер. Похований на цвинтарі св. Андрія в Саут-Баунд-Бруку, Нью-Джерсі, США.[9]

Архів документів Нестора Короля зберігається у бібліотеці Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці.[10]

Творчий доробок ред.

У своїх дослідження Нестор Король вичерпно переконливо у своїй праці «Українське козацтво» привернув увагу до питання українського козацького підґрунтя російської кавалерії і довів що вся кіннота російської армії була формована з українських полків десь із середини XVII століття.[11]

Окремі роботи

Примітки ред.

  1. Nestor Korol (1897 — 1987). AncientFaces. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 26 серпня 2013. 
  2. All results for Nestor Korol. ancestry.com. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2013. 
  3. «Від Видавництва Наукового Товариства ім. Т. Шевченка» Українське козацтво — родоначальник кінного війська Московії-Росії [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], С. 5, Накладом Наукового Товариства ім. Т. Шевченка в Нью-Йорку, Нью-Йорк, 1963
  4. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921)[недоступне посилання]: Наукове видання. — Київ: Темпора, 2007. ISBN 966-8201-26-4
  5. «Why the Bolsheviks support Lysenko's Genetics[недоступне посилання з липня 2019]». (biographical notes) The Ukrainian Quarterly, Vol. 8 № 3, 1952, pp. 246, New York.
  6. а б The so-called virgin lands of Kazakhstan (Introductory biographical note) Papers, Marquette University Slavic Institute, Milwaukee. № 14, 1962
  7. Ангелюк Олесь Антонович. dubliany.info. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2013. 
  8. Тинченко Я. (2007). Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921) Книга II. Київ. ISBN 966-8201-26-4. 
  9. бл. п. проф. генетики Нестор Е. Король. Свобода. 5 грудня 1987. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2013. 
  10. «Король, Нестор, 1897–1987, генетик-селекціонер» [Архівовано 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.], архів зберігається у бібліотеці Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці.
  11. Валентин Сім'янців (1967). Замітка до статті проф. Шанковського про ген. П. Дяченка. Вісті Комбатанта. Орган військово-політичної думки Крайової управи Братства колишніх вояків ІУД УНА в Німеччині (Ч. 126): 95. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 27 серпня 2013. 

Посилання ред.