Відкрити головне меню
Короличка пізня
Höstkrage.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Anthemideae
Рід: Короличка (Leucanthemella)
Вид: Короличка пізня
Біноміальна назва
Leucanthemella serotina
(L.) Tzvelev, 1961
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Leucanthemella serotina
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Leucanthemella serotina
EOL logo.svg EOL: 486734
IPNI: 229939-1
ITIS logo.svg ITIS: 503418
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 99070

Короличка пізня[1], леукантемела пізня[2] (Leucanthemella serotina) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у центральній і південно-східній Європі.

ОписРедагувати

Багаторічна рослина 20–120 см. Рослина з довгим, сильно розгалуженим кореневищем. Стебла міцні, прямостійні, мало розгалужені, до самих кошиків облистнені. Листки чергові, цілісні, ланцетні, на краю розставлено велико-пильчато-зубчасті. Кошики одиночні, на кінцях стебел і гілок, великі, до 4–5.5 см в діаметрі. Крайові язичкові квітки білі, маточкові, безплідні; серединні — жовті, трубчасті, двостатеві. Сім'янки всі однакові, овальні, з 8–10 поздовжніми реберцями і короткою нерівнозубчастою коронкою[2].

ПоширенняРедагувати

Поширений у Європі (Угорщина, Словаччина, Молдова, Україна, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Румунія, Сербія [включаючи Косово та Воєводину]); натуралізований у Польщі, Ліхтенштейні, Об'єднаному Королівстві[3][4][5].

В Україні вид зростає на болотистих луках — рідко на Поліссі (Київська обл., с. Поліське, заплава р. Уж) і в Степу (Одеська обл., Кілійський р-н, м. Вилкове, плавні Дунаю)[2].

ДжерелаРедагувати

  1. Leucanthemella serotina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 337. (рос.)(укр.)
  3. Euro+Med Plantbase. Процитовано 01.08.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 01.08.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 01.08.2019.  (англ.)