Коробчинська загальноосвітня школа

Коро́бчинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — навчальний заклад середньої загальної освіти у селі Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області.

Коробчинська загальноосвітня школа
Тип загальноосвітня
геокоординати не задано:
Засновано 1866 року
Директор Задриборода Галина Анатоліївна
Адреса 26014, Кіровоградська область, Новомиргородський район, село Коробчине, вул. Шкільна, 3
Сайт schoolkorobchine.klasna.com
школа сьогодні

ІсторіяРедагувати

Перша школа, церковно- приходська, в селі Коробчине була відкрита в 1862 році при Успенській церкві. В школі навчалося 20 хлопчиків та 10 дівчат. Учителем був священник Антоній Костецький.

Друга школа відкрита в 1866 року в приміщенні військового гарнізону, яке орендував ескадрон Лубенського гусарського полку, за наказом полковника Олексія Сергійовича Амбразанцева-Нечаєва (дворянин, військовий у третьому поколінні, звільнився зі служби 1881 року в званні генерал-лейтенанта, помер у Санкт-Петербурзі 1897 року). Це була напіввійськова школа, розрахована на 20 учнів. Завідував нею офіцер, який протягом осені-зими навчав учнів, а навесні приймав екзамени. Школярі навчались писати, читати, виконувати нескладні арифметичні вправи. Один день на тиждень вивчали Закон Божий із полковим священником. Школа знаходилась у приміщенні казарми на території сьогоднішнього шкільного подвір'я. Проіснувала до 1875 року, допоки Лубенський полк передислокувався до Бессарабії.

У звіті центрального статистичного комітету за 18801885 роки є відомості про те, що в селі діяла однокласна парафіяльна школа. Назва школи вказує на те, що вона діяла при церкві і знаходились у приміщенні, яке належало церкві або священнику. Але, враховуючи велику кількість учнів, можна вважати, що школа могла бути в незадіяних приміщеннях військового гарнізону. Всі предмети— Закон Божий, читання, спів, арифметика— викладалися російською мовою. 1895 року в школі навчалось 45 учнів (40 хлопців та 5 дівчат). 1907 року земські збори села Коробчине прийняли рішення про відкриття ще однієї школи - земської однокласної. В 1908 році одне із приміщень військового гарнізону було перебудоване в навчальний корпус. Коробчинська земська однокласна школа відкрилась у жовтні 1909 року. Приміщення мало шість класних кімнат, кабінет завідувача, учительську та кімнати для зберігання наочних посібників і приладів, підсобне приміщення і широкий коридор.

Стіни були із червоної цегли на високому кам'яному фундаменті. Цегла випалювалась в гарнізонній печі з місцевої глини. Підлога в класах та коридорі була мозаїчною, з керамічної плитки, покрівля — з металевих листів. Величезні вікна забезпечували природне освітлення. Опалювалася школа грубками, одна на дві класні кімнати. Будівля була спроектована з перспективою збільшення чисельності учнів до 200. Протягом десятиріч це була найкраща споруда в селі і одна з найбільших шкіл у районі. Можливо вона б прослужила б за своїм призначенням багато років, якби своєчасно був замінений металевий дах.

Першою завідувачкою Коробчинської земської однокласної школи стала Ганна Наумівна Захаревич (Жосан).

З відкриттям земської школи кількість охочих навчатися в селі значно зросла — дві сільські школи не змогли вмістити всіх. У 1914 році, згідно зі статистичними даними працювало уже три школи: дві земських і парафіяльна з кількістю учнів, відповідно:78,137 і 114.

Революційні події і Громадянська війна завадили навчальному процесу. Регулярні заняття в школі почались із 1920 року, після закріплення влади більшовиків. 16 травня 1920 року в Коробчине був створений Коробчинський волосний відділ народної освіти, який підпорядковувався Коробчинському волосному виконавчому комітету Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. Волосному відділу народної освіти були підпорядковані 1-а Коробчинська народна школа, 2-а Коробчинська народна школа, Коробчинське вище початкове училище, Бирзуловська та Валуївська народні школи. Після адміністративної реформи 1922 року Коробчинська волость була ліквідована, її територія увійшла в склад Новомиргородської волості. Коробчинське вище початкове училище ліквідували, а школи об'єднали в одну. Вона називалася Коробчинська єдина трудова школа Миколаївської губернії.

Із 1923 року почали працювати курси лікнепу для дорослих, і школа працювала в дві зміни: перша- для дітей, друга- для дорослих. Першим директором єдиної школи був Олександр Іванович Дануца.
В 1934 році рішенням з'їзду ВКП(б) було проголошено про перехід в сільській місцевості на обов'язкову семирічну освіту до 1937 року. Рішення з'їзду виконано. Директором семирічної школи став Шаригін Дмитро Іванович.
У 1937 році школа стала десятирічною. Із 1940 року навчання в старших класах було платним і становило 150 карбованців за рік. Постановою уряду 1955 року плата за навчання була скасована.
В 1941 році, в часи німецької окупації, навчання в початкових класах школи проводилося завдяки клопотанням директора М.Г.Сосновської. Але в грудні 1942 року, після поразки німецької армії під Москвою, навчання в школі заборонили.

1 жовтня 1944 року, після звільнення села від окупації, школярі знову сіли за парти. Здебільшого босі, в латаній одежині, без книжок і зошитів. Перші роки школа працювала як семирічна.
Аби дати освіту дітям війни, держава зобов'залася в школах, які були на окупаційній території, відкрити вечірні відділення. Вперше в селі вечірню форму запровадили в 1948 році. Кожний місцевий житель віком до 30 років повинен був мати неповну середню освіту. Вечірня школа проіснувала 17 років. У п'ятдесятих роках в школі було близько 500 учнів. Приміщень не вистачало, тому навчання проводилось у дві зміни. Друга зміна- для учнів старших класів.
В 1960 році був побудований новий шкільний корпус на 5 класних кімнат, для учнів початкових класів. З1964 року випускники, крім атестата зрілості, одержували посвідчення тракториста та водія. Для цього термін навчання в середній школі збільшився до 11 років.[1]

Динаміка учнів школи
Рік 1862 1866 1896 1908 1909 1914 1927 1950 1961 1970 2018
Кількість 30 50 45 135 221 329 306 617 496 428 106

ДиректориРедагувати

  • Захаревич Ганна Наумівна 19091920
  • Грушевський Олександр Іванович 1920—1922
  • Захаревич Ганна Наумівна 1922—1928
  • Дануца Олександр Іванович 1923—1929
  • Шаригін Дмитро Іванович 1937—1939
  • Сосновська Марія Гілярівна 1939—1941
  • Рибалко 19441948
  • Дудченко Петро Юхимович 19491953
  • Рябоконь Іван Борисович 19541955
  • Кушніров Іван Миколайович 1955—1963
  • Мурашко Михайло Васильович 1963—1966
  • Кравченко Юрій Гнатович 1966—1975
  • Плахотник Володимир Андріянович 1975—1976
  • Сакара Алла Миколаївна 1976—1979
  • Плахотник Володимир Андріянович 1979—1986
  • Кравченко Юрій Гнатович 1986—1990
  • Плахотник Володимир Андріянович 1990-1999
  • Стоянов Станіслав Володимирович 1999—2009
  • Чижма Надія Леонідівна 20102012
  • Самарський Леонід Анатолійович 2012—2013
  • Петух Наталія Олександрівна 2013—2016

СтруктураРедагувати

Педагогічний колективРедагувати

Відомі випускникиРедагувати

Гніденко Іван Гаврилович - український військовий діяч, генерал-майор.

Гудзенко Наталія Василівна - кандидат хімічних наук, доцент Київського медичного університету.

Кальніцький Борис Дмитрович - доктор біологічних наук, професор, академік РАН.

Карапиш Григорій Миколаєвич - льотчик-інструктор, відмінник авіації ТСО України.

Кожухар Микола Дмитрович - заслужений працівник транспорту України.

Кравченко Олександр Юрійович - кандидат технічних наук, доцент Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.

Плахута Ігор Вікторович - український військовий діяч, генерал-майор.

Макієнко Ольга Юріївна - заслужений лікар України.

Правиленко Григорій Тимофійович - член Спілки письменників Росії.

Ткаченко Наталія Андріївна - доктор технічних наук, професор Одеської державної академії харчових технологій.

Тофтул Михайло Григорович - кандидат філосовських наук, професор.

Чигиринський Анатолій Васильович - доктор історичних наук, професор

Янченко Петро Іванович - Герой Соціалістичної Праці.

.

ПриміткиРедагувати

  1. Жесан А.П., Москаленко Р.В. (2018). Коробчине (укр.). Кропивницький: Центральноукраїнське в-во. ISBN 978-966-130-146-6. 

ПосиланняРедагувати

  1. Жесан А.П., Москаленко Р.В. Коробчине. Кропивницький: Центральноукраїнське в-во. ISNB 978-966-130-146-6