Корнинський район

колишня адміністративно-територіальна одиниця УРСР

Ко́рнинський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1931 та з 1935 по 1957 роки в складі Білоцерківської округи, Київської області та Житомирської області. Районний центр — смт Корнин.

Корнинський район
адміністративно-територіальна одиниця
Основні дані
Країна: УСРР, УРСР
Область: Білоцерківська округа, Київська область, Житомирська область
Утворений: 7 березня 1923
Ліквідований: 28 листопада 1957
Населення: 30 249 (1939)
Площа: 504,4[1] км²
Густота: 75,72 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Корнин
Районна влада
Мапа
Мапа

Історія та адміністративний устрій

ред.

Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Білоцерківської округи Київської губернії. До складу увійшли 15 сільських рад колишніх Корнинської та Лучинської волостей Сквирського повіту. Проте вже 27 березня 1925 року 2 сільради — Дідівщинська та Томашівська, відійшли до Фастівського району.

17 червня 1925 року підпорядковано сільські ради ліквідованого Ходорківського району: Биківську, Озерянську, Пустельницьку, Скочищенську та Ходорківську.

8 січня 1926 року в складі району було утворено Западнянську сільську раду. 2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Корнинський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.

5 лютого 1931 район був ліквідований, територія підпорядковувалася Попільнянському району.

Відновлений 17 лютого 1935 року в складі Київської області. До відновленого району увійшли 20 сільських рад Попільнянського району: Биківська, Білківська, Велико-Голяківська, Гнилецька, Западнянська, Королівська, Корнинська, Кривенська, Липківська, Лисівська, Лучинська, Мохнацька, Озерська, Пустельниківська, Скочищенська, Соболівська, Сущанська, Турбівська, Федорівська, Ходорківська. 14 листопада 1935 року до Королівської сільської ради Корнинського району було передане хутір Мишерине Брусилівського району.

22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Корнинським районом у складі.

В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Коростишів Генеральної округи Житомир. Було утворено Малоголяківську сільську управу.

14 листопада 1954 року було ліквідовано 7 сільських рад: Биківську, Западнянську, Липківську, Лисівську, Личе-Раківську, Пустельниківську та Федорівську. 22 травня 1957 року Великогуляківську сільську раду було передано до складу Фастівського району.

28 листопада 1957 року Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано, територія увійшла до складу Попільнянського району[2].

Населення

ред.

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в Корнинському районі мешкало 38 194[3] особи (48,24 % або 18 396 чоловіків та 51,76 % або 19 798 жінок). З них 39,4 % або 15 025 були письменними[4]. Рівень письменності серед чоловіків — 53,68 %, жінок — 26,01 %.

Розподіл населення за рідними мовами був наступним[4]:

Рідна мова Кількість Частка, %
українська 37193 97,53
польська 223 0,58
єврейська 500 1,31
російська 202 0,53
інші 16 0,04

Національний склад населення за даними перепису 1926 року[4]:

Національність Кількість Частка, %
українці 36719 96,29
поляки 681 1,79
євреї 557 1,46
росіяни 144 0,38
інші 33 0,09

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 30 249 осіб, з них українців — 27 896, росіян — 975, німців — 93, євреїв — 256, поляків — 686, інших — 343[5].

Примітки

ред.
  1. Матеріали до опису округ УСРР: Білоцерківська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 67 с.
  2. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 38, 532, 539, 617. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 1 листопада 2020.
  3. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  4. а б в Всесоюзная перепись населения 1926 года. — Том ХІІ: Украинская Социалистическая Советская Республика. Правобережный подрайон. Левобережный подрайон: народность, родной язык, возраст, грамотность / Центральное статистическое управление СССР, Отдел переписи. — М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928. — 472 с.
  5. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 16 березня 2023.

Джерела

ред.